Дмитро Дудко » Раннеславянское изображение божества с надписью из Фессалии и славяно-аланский образ пляшущего солнечного бога (рос.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Раннеславянское изображение божества с надписью из Фессалии и славяно-аланский образ пляшущего солнечного бога (рос.)
Стаття
|
|
|
Розділ: |
Наукова |
|
Твір додано: |
18.08.2024 |
|
Твір змінено: |
18.08.2024 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(664.3 КБ)
|
|
Опис: |
Хазарский альманах. – Харків, 2009. – Т. 8.
На слов’янській антропоморфній культовій фігурці із Велестино у Фесалії є напис грецькими (або протокириличними) літерами: МОУР (Мур). Фігурка датується серединою – другою половиною VII ст., виготовлена слов’янином (або греком за слов’янським замовленням) та зображує бога Сонця – Даждьбога. Вона близька до ранньосередньовічних слов’янських і аланських зображень танцюючого сонячного бога. Слово "Мур" означало земну, смертоносну, підземну іпостась цього бога. Дані лінгвістики, етнографії та фольклору дозволяють реконструювати слов’янський міф, що є основою для народних свят Купали та Маслениці. У день літнього сонцевороту бог (Чахлик, Чорнобог) викрадають богиню води та родючості Морану (дружину Даждьбога). Даждьбог переслідує викрадача до підземного світу, за допомогою громової птиці перемагає Чахлика та на початку весни виходить з Мораною на землю. Перебуваючи у нижньому світі, Дажьбог з Мораною отримують злі, смертоносні якості та повертають собі колишній вигляд, лише проходячи крізь смерть та воскресіння. Проте їхнє перебування у нижньому світові надало землі родючості. Напис, що досліджується, (разом з іншими фактами) доводить, що у слов’ян не пізніше VII ст. зароджується звукова писемність, спочатку у вигляді використання грецьких літер для фіксації слов’янських слів, в тому числі культового характеру. |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|