Любомир Дударчук » Культурно-освітні процеси в генеральній окрузі «Волинь–Поділля» в роки нацистської окупації (1941–1944 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Культурно-освітні процеси в генеральній окрузі «Волинь–Поділля» в роки нацистської окупації (1941–1944 рр.)

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.03.2024
Твір змінено: 07.03.2024
Завантажити: pdf див. (5.9 МБ)
Опис: Дударчук Л. В. Культурно-освітні процеси в генеральній окрузі «Волинь–Поділля» в роки нацистської окупації (1941–1944 рр.). Кваліфікаційна праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань
03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
Волинський національний університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2023.
Дисертацію присвячено комплексному дослідженню культурно-освітніх
процесів на території генеральної округи «Волинь–Поділля» в період
нацистської окупації. Вивчення особливостей культурного, освітнього,
мистецького життя на українських землях в роки Другої світової війни
актуалізується не лише недостатнім висвітленням теми вітчизняною та
зарубіжною історіографією, але також можливістю досягти поставленої мети
шляхом підготовки дослідження на порубіжжі таких сучасних напрямів
історієписання як регіональна історія, соціальна історія, історія повсякденності.
Саме такий підхід значно розширює розуміння поля проблем, пов’язаних з
маловідомими сторінками історії Другої світової війни.
У роботі висвітлено стан наукового вивчення теми. Виокремлено наступні
групи історіографічних праць: дослідження радянського періоду, а також
діаспорних, українських та зарубіжних науковців. Показано що роботи, видані
в СРСР, спираються на марксистську ідеологію, а застосування авторами при
розгляді подій Другої світової війни партійного та класового підходів призвело
до субʼєктивних, упереджених висновків. Діаспорні вчені зазвичай не мали
доступу до архівних матеріалів, відтак у їхніх роботах участь членів українського
націоналістичного підпілля в розбудові культурно-освітнього життя на
окупованій території висвітлено однобоко, акцентовано увагу на позитивних
аспектах їхньої діяльності. Українські дослідники означену проблематику
вивчали побіжно, часто висвітлюючи перебіг культурно-освітніх процесів в
окремих містах генеральної округи (Рівному, Луцьку, Проскурові). Іноземні
дослідники намагалися відійти від «україноцентричного» підходу, показати


3


участь у розбудові культурно-освітнього життя не лише українців, а й
представників інших національностей.
Виконання поставлених завдань зумовило використання значної кількості
неопублікованих історичних джерел, виявлених у фондах вітчизняних
архівосховищ (Центральному державному архіві вищих органів влади та
управління України, Центральному державному архіві громадських обʼєднань
України, Державних архівів Волинської, Рівненської, Хмельницької і
Тернопільської областей), а також матеріалів, які зберігаються у фондах
музейних установ. Високим рівнем інформативності вирізняються джерела
особового походження (спогади, мемуари, листи) та періодичні видання
окупаційного періоду.
Звернуто увагу на стан культурно-освітньої сфери регіону, вивчено
діяльність театральних, музейних, бібліотечних установ, кінотеатрів, шкіл та
закладів професійної освіти, а також культурно-освітніх товариств. Встановлено,
що на початковому етапі окупаційного періоду німецька адміністрація,
намагаючись заручитися підтримкою місцевих жителів, не чинила перешкод у
функціонуванні цих установ. Ситуація змінилася після утвердження на території
генеральної округи цивільної окупаційної влади – остання погоджувалася на
надання мешканцям краю мінімальних освітніх послуг, взяла під цілковитий
контроль культурні інституції, чимало педагогів, акторів, редакторів часописів
та просвітян упродовж 1942–1944 рр. були увʼязнені чи знищені представниками
німецьких каральних структур.
У роботі проаналізовано розвиток театрального мистецтва. Встановлено,
що важливими його осередками у містах були театри, а в селах – аматорські
драматичні гуртки. У театральному житті означеного періоду виділено три
етапи: початковий (середина 1941 – початок 1942 рр.), час відносно стабільного
функціонування (середина 1942 – літо 1943 рр.) та завершальний (середина 1943–
1944 рр.). Доведено, що найактивніше театри функціонували у Луцьку, Рівному,
Проскурові, Кам’янці-Подільському, Бресті, Дубні, Ковелі, Горохові, Шепетівці,
Старокостянтинові, Антонінах та Дунаївцях. Охарактеризовано кадрове


4


забезпечення цих установ. Встановлено, що основними джерелами їх
фінансування були субвенції з місцевого бюджету, прибуток від влаштованих
імпрез та добровільні пожертви мешканців генеральної округи. Проаналізовано
репертуар театральних закладів. Показано, що його основу становили твори
Т. Шевченка, І. Котляревського, С. Васильченка, П. Ніщинського та інших
українських письменників. Звернуто увагу на професійні якості акторів,
показано їхні зв’язки з членами українського націоналістичного підпілля та
радянськими партизанами. Охарактеризовано репресивну політику окупаційної
влади, жертвами якої стали митці, що проживали в регіоні. Показано роль кіно,
як одного з видів мистецької пропаганди на окупованих землях, розвиток мережі
кінотеатрів на Волині та Поділлі.
У дисертації проаналізовано науково-дослідну та експозиційну роботу
співробітників Волинського, Проскурівського, Кам’янець-Подільського,
Кременецького, Рівненського та Острозького краєзнавчих музеїв. Встановлено,
що основні їхні зусилля були спрямовані на збереження цінних артефактів.
Показано масштаби руйнувань, яких зазнали згадані установи в роки німецько-
радянської війни. Виділено два шляхи поповнення музейних фондів – дарунок
експонатів місцевими жителями та пошукові експедиції. Простежено
функціонування музейних книгозбірень (встановлено графік їхньої роботи,
правила користування послугами, розмір штрафу за несвоєчасне повернення
літератури). Доведено, що у 1941–1944 рр. музейні працівники переховували
євреїв, надавали прихисток біженцям з інших регіонів, які опинилися в краї,
працевлаштовували молодь, намагаючись убезпечити її від вивезення на
примусові роботи до Німеччини. Встановлено, що в окреслений період
представники окупаційної влади конфісковували цінні експонати та обмежували
науково-дослідну роботу музейних працівників.
Проаналізовано діяльність видавництв на території генеральної округи,
підраховано їхню кількість. Доведено, що найпоширенішим видом друкованої
продукції у 1941–1944 рр. була періодика, яка виконувала роль розповсюдника
інформації та важливого засобу пропаганди. Виділено два періоди у


5


функціонуванні преси на окупованій території: відносно безцензурний (червень
1941 – весна 1942 рр.) та час її перебування під цілковитим контролем
представників німецької адміністрації (весна 1942 – зима 1944 рр.). Встановлено,
що на Волині та Поділлі виходили друком часописи двох типів – спеціалізовані
та масові газети. Більшість останніх – 20 із 22 – були україномовними, решта –
видання «Deutsche Ukraine-Zeitung» і «Ukraine-Post» – німецькомовними.
Показано, що преса поширювалися шляхом передплати поштою та через вільний
продаж, а її вартість залежала від обсягу, тиражу та періодичності виходу.
Доведено, що книговидання в окреслений період було презентоване
релігійною, художньою літературою, календарями (церковними та світськими),
а також брошурами антирадянського спрямування. У видавництвах генеральної
округи в цей період вийшли друком такі твори як «Назар Стодоля» Т. Шевченка,
«Марія» У. Самчука, «Україна в крові» Б. Жарського, «Вітри з Карпат»
О. Ржепецької. Охарактеризовано діяльність книгарень Луцька, Рівного, Бреста,
Ковеля, Дубна, Здолбунова. Висвітлено основні напрями роботи бібліотек.
Обраховано збитки, завдані останнім в окупаційний період.
Проаналізовано функціонування шкільних установ на території
генеральної округи. Показано, що керівництво НСДАП погоджувалося на
надання населенню східних окупованих територій мінімальних освітніх послуг.
Охарактеризовано функціонування гімназій, початкових та середніх шкіл, а
також закладів освіти для дітей з інвалідністю. Висвітлено навчально-виховний
процес в роки окупації та становище педагогів. Встановлено, що останні перед
працевлаштуванням проходили перевірку на політичну благонадійність.
Звернуто увагу на фактори, які негативно впливали на діяльність закладів освіти
в краї (поширення інфекційних захворювань, низький професійний рівень
педагогів, брак дров та вугілля для обігріву шкільних приміщень). Показано, що
характерна особливість навчального процесу в досліджуваний період полягала у
використанні представниками окупаційної адміністрації праці учнів у сфері
сільського господарства.


6


Проаналізовано діяльність закладів професійної освіти. З’ясовано, що вони
здійснювали підготовку фахівців у тих галузях господарської та соціально-
побутової сфери, які були найбільш затребувані з точки зору нацистського
керівництва (лісопереробній, сільськогосподарській, медико-фармацевтичній,
ремісничій, торговій). Обраховано кількість учнів та викладачів у фахових
школах, звернуто увагу на рівень матеріально-технічного забезпечення останніх.
Доведено, що чималий вплив на ці заклади мали члени ОУН. Встановлено, що
зв’язки з учасниками українського націоналістичного підпілля та антинімецька
боротьба призвели того, що значна кількість вихованців навчальних закладів
стала жертвами репресивної політики представників окупаційної влади.
Окрему увагу приділено діяльності в краї культурно-освітніх товариств.
Проаналізовано статутні документи «Просвіти» та Жіночої служби України,
обраховано кількість їхніх філій. Висвітлено діяльність цих організацій,
спрямовану на заснування дитячих садків, шкіл, закладів професійної освіти,
поширення друкованих видань, влаштування театральних вистав, концертів,
урочистих академій. Встановлено, що джерелами поповнення бюджету
товариств були щомісячні членські внески, пожертви місцевих жителів та
прибуток від влаштованих імпрез. Показано контакти учасників ОУН з членами
культурно-освітніх товариств. Доведено, що зв’язки українських культурних
діячів з націоналістичним підпіллям стали однією з причин заборони діяльності
цих організацій.
Ключові слова: Друга світова війна, нацистська окупація, культура,
освіта, педагогічні кадри, шкільництво, культурно-освітні товариства,
«Просвіта», періодика, газета, пропаганда, репресії, райхскомісаріат «Україна»,
Волинь, Поділля.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.