Світлана Довгань » Чоколівка як простір пам’яті: забуті шістдесятники в декораціях «радянської мрії»
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Чоколівка як простір пам’яті: забуті шістдесятники в декораціях «радянської мрії»
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
08.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
08.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(616.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2021. – №1 (12).
Чоколівка є унікальною частиною міського простору Києва. У другій половині 1950-х рр. вона зазнала активних трансформацій, перетворившись із рустикальної околиці на прогресивну частину Києва. Під час масового житлового будівництва тут з’явився перший в УРСР житловий масив. Зрештою Чоколівка стала втіленням «радянської мрії»: як для зовнішніх спостерігачів, коли через місцеві новобудови було прокладено екскурсійний маршрут для американських журналістів, так і для радянських громадян, які щиро раділи появі власної, окремої квартири.
В одній із чоколівських «хрущовок» 1960 р. оселилися Іван і Леоніда Світличні, помешкання яких стало «епіцентром українського шістдесятництва». У середині 1960-х рр. на Чоколівці замешкав також Іван Дзюба. Для Віктора Могильного масове житлове будівництво, навпаки, обернулося безальтернативним переїздом.
Для згаданих шістдесятників Чоколівка була місцем перебігу (не)нормального радянського повсякдення: зі щоденними походами в гастроном, з одного боку, та систематичними обшуками, арештами, з іншого. У статті розглянуто історію Чоколівки у сплетінні з особистими історіями шістдесятників та окреслено, якою мірою пам’ять про них втілено в просторі району. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
