Дмитро Донцов » Дух Росії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Дух Росії(пер. Володимир Вишинський, Іван Зимомря)
Праця
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відгуки читачів:
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
10.07.2012 •
hnatt
У нарисі «Дух Росії» ідеолог українського націоналізму Дмитро Іванович Донцов розмірковує над менталітетом російського народу.
Ось деякі провідні тези твору. Росіяни — це темна орда, що хоче загнати у темряву свого гніту Європу та решту світу. Впродовж всієї історії у московітів колектив пригнічував індивідуальність; бездумний ентузіазм заохочувався, а розумна ініціатива каралась. Росіянин не любить працювати, якщо над ним не стоїть ніхто з нагайкою, не любить відповідальності, не поважає чужу власність. Головна зброя Росії — це численність та бездумність її населення. Сучасний російський націоналіст, який так любить брататись з українцями на підставі наявності спільного ворога — комуністів, звісно ж не погодиться з такими твердженнями і мабуть скаже, що це слова сіоніста-провокатора, який хоче посварити два братніх слов’янських народи. Але свої висновки Донцов ґрунтує виключно на російській історії та словах російських митців, політиків та мислителів. І застерігає нас від небезпечної дружби з північним сусідом. Бо завжди міфом про воз’єднання братніх народів Росія виправдовувала окупацію, грабунки та терор України. Щоразу, коли українські правителі вірили у дружність Росії, Україна в результаті опинялась у рабстві. Тому Донцов у цій праці не розпалює міжнаціональну ворожнечу, а скоріше намагається розплющити очі на загарбницькі наміри Росії. В будь-якому разі, причиною ненависті до Росії є не чиїсь слова про неї, а її дії, хоч звісно ж, «розпалюванням» будуть називати саме правду про ці дії. Дивним видається те, що хоч книга і видана в 1960-х роках у Німеччині німецькою мовою, тобто орієнтована в першу чергу на німців, в другу чергу на інших європейців, а на українців лише опосередковано — в силу інтересу українців до творчості Донцова взагалі, при цьому в ній ні словом не згадується DDR — здавалось би найочевидніший для тогочасного Заходу доказ загрози Росії. Хоча, можливо ця тема була настільки на слуху, що не було потреби її згадувати взайве, а натомість Дмитро Іванович відчув потребу пояснити суть процесів на інших епізодах з історії Росії та на цитатах з її інтелектуальної еліти. Більше тут: http://goo.gl/gdRAK |
||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||