Мар'яна Долинська » Початки просторової локації Львова в останній третині ХІІІ століття
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Початки просторової локації Львова в останній третині ХІІІ століття
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
24.01.2024 |
|
| Твір змінено: |
24.01.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(243.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2019. – №6 (1).
Уява про просторову структуру Львова кінця ХІІІ ст. залишалася незмінною протягом останніх ста – ста п’ятдесяти років. Так само усталилося переконання, що князь Лев надав першому німецькому війту Бертольду Штехеру нерухомість у межах і поруч сучасного містечка Винники.
Однак просторовий ретроспективний аналіз показує, що ще до надання Львову магдебурзького права Казимира ІІІ у 1356 р. існували як мінімум три об’єкти з рисами, що відповідали засадам просторовій локації міста на магдебурзькому праві: лан, млин та міське село. Перший з них – лан костелу Діви Марії – тягнувся між Старостинською юридикою (колишнім подолом княжого періоду) і міським селом Замарстинів, а млин Штехера розташовувався безпосередньо поруч перших двох. Аналіз низки документів дозволяє стверджувати, що міське село Замарстинів було засноване ще в останній чверті ХІІІ ст. і мало статус маєтку війта Штехера і, очевидно, іншу назву. Ці просторові об’єкти, згадки про іригаційні роботи князя Лева та окремі планувальні особливості магдебурзького середмістя переконують, що в просторовому вимірі магдебурзьке право поширилося на Львів у княжу добу наприкінці ХІІІ ст. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
