|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Мистецтво |
|
| Твір додано: |
07.10.2025 |
|
| Твір змінено: |
07.10.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(40.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Дмитрік Н.О. Принципи архітектурно-планувальної організації
багатофункціональних комплексів на основі реновації промислових об'єктів. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури
(доктора філософії) за спеціальністю 191 – Архітектура та містобудування. –
Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2021.
У вступі розкривається актуальність теми дослідження, дана оцінка
стану її обробки, сформульована мета, завдання, об'єкт, предмет і методи
дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення
отриманих результатів, наведено кількість публікацій за темою дисертації.
Розділ I. «Передумови виникнення нових функцій в промислових
об'єктах». Розділ присвячений дослідженню становлення, розвитку та
занепаду промислової архітектури України, зокрема в Одесі, і – виникненню
реновації; вивчений вітчизняний і зарубіжний досвід реновації промислових
об'єктів під нові функції; запропонована класифікація багатофункціональних
комплексів і промислових споруд як об'єктів реновації.
У першому підрозділі «Аналіз науково-теоретичних досліджень і
етапи становлення промислової архітектури в Україні» на підставі аналізу
та узагальнення спеціальної літератури та науково-дослідних робіт виявлено,
що питання реконструкції промислових територій в умовах
постіндустріалізму в Україні на містобудівному рівні детально розглянуті в
працях таких вчених, як: І. М. Лобов, І. І. Устінова, Ю. В. Лубенченко, Я. Т.
Сеньковська, С. С. Сторожук.
У фундаментальній праці В. І. Вершиніна «Еволюція промислової
архітектури» показаний шлях становлення, етапи розвитку, сучасний стан
індустріального зодчества і його перспективи.
2
Теоретичною основою даного дослідження в галузі архітектурно-
планувальної організації нових функцій в зупинених промислових об'єктах і
пам'ятках індустріальної спадщини стали праці таких українських авторів:
Ю. А. Супруновіч, О. А. Попової, С. О. Іванова-Костецького, О. Д. Івашко,
Ю. Г. Тютюнника.
В області проектування багатофункціональних будівель і комплексів
теоретичною основою даної роботи є фундаментальні праці А. М. Ілляш, О. В.
Смірнової, А. Ю. Дмитренко.
Дослідження виявили, що вивчені лише окремі аспекти, що стосуються
архітектури багатофункціональних комплексів нового будівництва і
формування деяких громадських і житлових функцій на основі зупинених
промислових підприємств, при цьому, фундаментальних досліджень і
рекомендацій з проектування багатофункціональних комплексів на основі
реновації промислових об'єктів в Україні на сучасному етапі не існує.
В результаті етимологічного аналізу запропоновано таке тлумачення
поняття реновації промислового об'єкта і багатофункціонального комплексу.
Реновація промислового об'єкта – комплекс заходів, в результаті яких
зупинена промислова зона, комплекс або об'єкт набуває суспільну, житлову,
рекреаційну або змішані функції.
Багатофункціональний комплекс – це будівля або група будівель і
споруд, що складаються з взаємопов'язаних, різнофункціональних блоків в
кількості двох і більше, об'єднаних загальним композиційним задумом в єдину
архітектурно-просторову систему, забезпечуючи потреби життєдіяльності
людини.
На основі ретроспективного аналізу виявлено, що індустріальна
культура в Україні має унікальний характер і часові показники, відмінні від
західних країн. Автором встановлено 4 основних етапи розвитку
індустріальної архітектури в Україні в наступних часових відрізках: І –
Доіндустріальний етап, охоплює часовий відрізок з найдавніших часів до 1861
3
року; ІІ – Етап становлення індустрії (1862-1917 рр.); ІІІ – Індустріальний етап
(1918-1985 рр.); IV – Постіндустріальний етап (з 1986 р. – до сьогодні).
Встановлено, що Одесі, як великому промисловому місту України,
належала важлива роль протягом усіх етапів розвитку індустріальної історії
країни.
Дослідження показали, що постіндустріальний етап в Україні
характеризується прогресуючою деіндустріалізацією, як результат –
виникнення депресивних територій і хаотичних функціональних міграцій в
міських районах. Даний етап також характерний виникненням реновації
промислових об'єктів (кін. 90-х рр. 20 ст.).
У другому підрозділі «Зарубіжний і вітчизняний досвід реновації
промислових об'єктів» зроблено аналіз світового досвіду реновації
промислових об'єктів, який показав закордонну практику розміщення нових
функцій як в промислових об'єктах з відповідною об'ємно-планувальною
системою, так і в об'єктах, що не мають відповідних показників, однак є
унікальними або мають історичну значимість. У вітчизняній практиці з
економічних міркувань найчастіше використовують перший варіант. Проте,
створення саме багатофункціональних об'єктів є пріоритетним під час
реновації, як в Україні, так і за кордоном.
У третьому підрозділі «Класифікація багатофункціональних
комплексів і реновованих промислових об'єктів» в результаті вивчення
публікацій і практичного досвіду запропонована наступна класифікація
сучасних багатофункціональних комплексів : за розташуванням, розміром,
рівнем обслуговування, значенням, композиційним рішенням, поверховістю,
типом функціонування, освоєнням території та домінуючим функціональним
ядром.
Аналіз еволюції промислових об'єктів і досвіду їх реновації показує, що
як об'єкт реновації, промислова споруда володіє наступними ознаками: 1)
метрологічними – геометрична характеристика будівлі, а саме її форма
(об'ємно-планувальне рішення) і показники (висота, довжина, ширина,
4
поверховість, площа, об'єм, тощо); 2) матеріальними – будівельний матеріал,
внутрішнє і зовнішнє оздоблення, інженерне та інше обладнання,
архітектурно-художня виразність, стилістика; 3) інформаційними – галузевий
напрям (функція, технологія), історико-культурна цінність об'єкта,
індустріальний дух місця та об'єкта (лат. Genius loci).
Автором виведена наступна класифікація реновованих промислових
об'єктів: за типом розміщення; за класом шкідливості; за рівнем в ієрархії
містобудівних зв'язків; за площею ділянки; за поверховістю; за типом
забудови; за типом конструктивної системи; за типом трансформаційних
спроможностей; за розташуванням внутрішніх опор; за типом покрівлі; за
типом несучого каркасу; за призначенням; за рівнем архітектурно-художньої
значущості; за типом нової функції.
Розділ II. «Методичні аспекти функціональної організації
багатофункціональних комплексів на основі промислових об'єктів».
Розділ передбачає використання ряда науково-дослідних методів, що
виступають базою для формування методологічного апарату даного
дослідження; розроблена методика проведення аналізу промислового об'єкта
під багатофункціональний комплекс; дана класифікація
багатофункціонального комплексу по містобудівним умовам розміщення і
співвідношення домінуючих функціональних блоків відповідно до
розташування в системі міста; проведено аналіз функціонального складу
багатофункціональних комплексів в умовах реновації; надано обґрунтування
вибору типу комплексу.
У першому підрозділі «Загальна методика проведення
дисертаційного дослідження» викладена методика проведення дослідження,
розроблено методичний апарат наукового дослідження, що складається з
наступних етапів: аналіз передумов виникнення нових функцій в промислових
об'єктах; визначення концепції наукових методів; моделювання архітектурно-
планувальної структури.
5
У другому підрозділі «Методи оцінки факторів впливу на формування
багатофункціональних комплексів в умовах реновації промислових
об'єктів» за допомогою методу факторного аналізу дана методична оцінка
основних факторів впливу на формування багатофункціональних комплексів
на основі промислових об'єктів: зовнішні, серед яких соціально-економічні,
екологічні, містобудівні, архітектурно-естетичні та історико-культурні.
Внутрішніми факторами, в свою чергу, є: типологічні, функціонально-
технологічні, інженерно-конструктивні, об'ємно-планувальні та архітектурно-
художні.
На базі системного аналізу запропоновано реновований промисловий
об'єкт і його територію розглядати як адаптивну просторову систему.
Система «промисловий об'єкт» – це архітектурно-містобудівний простір,
що володіє потенціалом для адаптації до функціональних міграцій і змін
життєдіяльності міста з метою досягнення оптимальної відповідності цього
простору новим вимогам і стабілізації міського середовища. Потенціалом для
адаптації є такі чинники: містобудівне розташування промислового об'єкта,
його об'ємно-просторова структура, конструктивне рішення, архітектурний і
соціальний статус. Мірилами адаптивності системи «промисловий об'єкт» до
алгоритмів змін (реновації) є: відповідність вимогам нової функції; міра
допустимих змін (часткова реновація, повна реновація, консервація, тощо);
складність процесів перетворень (на конструктивному і об'ємно-
планувальному рівнях, на юридичному і економічному рівнях, на соціально-
культурному рівні).
У третьому підрозділі «Методика обґрунтування вибору домінуючих і
інтегрованих функцій багатофункціональних комплексів» на базі
факторного аналізу розроблена методика проведення аналізу реновованого
об'єкта під БФК, до якого входить: містобудівний аналіз, історичний та
соціокультурний аналіз, аналіз технічного стану об'єкта, архітектурно-
планувальний аналіз, моніторинг думки громадськості. Запропоновано
критерії оцінки: тип об'єкта, архітектурно-художня та історична цінність
6
об'єкта, ступінь збереження, ступінь адаптивності, доцільність проведення
заходів по реновації.
Методом містобудівного аналізу були виявлені основні варіанти
розташування БФК на основі реновації: в центрі, в історичній забудові,
локально, на магістралі, в рекреації. У центрі домінуючими функціями
виступають: арт-центри, бізнес-центри, творчі кластери, музеї. В історичній
забудові домінуючим функціями виступають: культурні центри, бізнес-
центри, музеї, торговельно-розважальні комплекси, багатофункціональні
комплекси без чітко окресленої домінуючої функції. При локальному
розташуванні в якості домінуючої функції найчастіше виступають:
багатофункціональні житлові комплекси, музейні і виставкові комплекси,
офісні та торгові центри, центри культури та дозвілля, спорту, об'єкти міського
управління, арт-центри. На магістралі в якості домінуючої функції найчастіше
виступають: торгові і торговельно-розважальні комплекси, бізнес-центри,
виставкові та арт-центри, творчі простори, ІТ-парки, багатофункціональні
житлові комплекси. При розташуванні в рекреаційній зоні в якості домінуючої
функції найчастіше виступають: музейні і виставкові комплекси,
багатофункціональні житлові комплекси, офісні та торгові центри, творчі
кластери, арт-центри, індустріальні ландшафтні парки.
Методом функціонально-структурного аналізу виявлені основні
функціонально-технологічні блоки для всіх типів БФК: домінуючий
функціональний блок (займає від 60 до 80%), другорядні функціональні блоки,
адміністративний блок комплексу, допоміжні групи приміщень загального
користування, інформаційно-розподільний простір.
На базі методу комплексного аналізу запропоновано обґрунтування
вибору типу БФК по розташуванню промислового об'єкта в міській системі,
особливості колишнього виробництва і розмірами ділянки, типу архітектурно-
планувального і конструктивного рішення, архітектурно-історичної
значимості об'єкта реновації, щодо відповідності сучасним вимогам до
структури багатофункціональних комплексів і завданням містобудівного
7
формування. Відповідно до показників виникають відповідні типи БФК: малі
(дві-чотири функції), середні (чотири-п'ять функцій), великі (п'ять-сім
функцій) і найбільші (складні багатопрофільні системи).
Розділ III. «Принципи і прийоми об'ємно-просторової організації
багатофункціональних комплексів на основі реновації промислових
об'єктів». Розділ присвячений пошуку ефективних шляхів реновації
зупинених промислових об'єктів під багатофункціональні комплекси.
У першому підрозділі «Принципи формування функціонально-
планувальної організації багатофункціональних комплексів» сформульовані
основні принципи архітектурно-планувальної організації
багатофункціональних комплексів в умовах реновації: принцип
«адаптивності», принцип «спадкоємності культурних кодів», принцип
«кооперації функцій інформаційно-розподільного простору».
Сформульовано наступні принципові типи формування БФК на основі
реновації промислових об'єктів: інтегрування функціональних блоків на
основі однієї будівлі (може розвиватися ярусно, блокуватися по вертикалі і по
горизонталі) та інтегрування функціональних блоків на основі декількох
будівель (може здійснюватися шляхом об'єднання їх в єдиний об'єкт новими
структурами, функціональні блоки можуть розташовуватися в окремих
будівлях, тобто мати роз'єднану структуру і кооперуватися як на основі
окремих будівель, так і об'єднаних в один об'єкт, тобто багатоскладові
структури).
Виявлено, що в умовах реновації історично значущих об'єктів і пам'яток
архітектури слід використовувати такі об'ємно-планувальні прийоми:
збереження зовнішньої і внутрішньої структури об'єкта, або збереження
зовнішньої оболонки зі зміною внутрішньої структури об'єкта. В умовах
реновації типових і нейтральних промислових об'єктів припустимі зміни
зовнішньої і внутрішньої структури без обмежень.
Виявлено композиційні рішення інформаційно-розподільного простору:
центричні, лінійні, перехресні, терасні, багатоскладові.
8
У другому підрозділі «Номенклатура типів функціональних моделей
багатофункціональних комплексів» запропонована базова схема
функціональної структури багатофункціонального комплексу, яка є
універсальною і підходить для всіх його типів (малого, середнього, великого і
найбільшого).
Запропонована і розроблена номенклатура функціональних моделей
БФК на основі промислових об'єктів: багатофункціональний житловий
комплекс, творчий кластер, багатофункціональний культурно-видовищний
комплекс, багатофункціональний музейно-виставковий комплекс,
торговельно-розважальний комплекс, багатофункціональний діловий
комплекс, ІТ-парк, ландшафтний індустріальний парк.
У третьому підрозділі «Прийоми об'ємно-просторових рішень
багатофункціональних комплексів» сформульовані об'ємно-просторові
прийоми реновації промислових об'єктів під БФК: для зовнішнього розвитку
– надбудова, прибудова, вставка (при гнучких і жорстких конструктивно-
планувальних системах); для внутрішнього розвитку – імплантування гнучких
систем (при жорстких структурах), облаштування атріумів, вулиць, поверхів і
антресолей (при гнучких системах).
Надано пропозиції щодо рішень внутрішнього простору в структурі
БФК на основі реновації: акцентування несучих конструкцій, використання
скла, дерева та металу в оздобленні, фіксування промислових артефактів і
слідів етапів еволюції об'єкта, облаштування відкритих інженерних
комунікацій, створення візуальних і просторових зв'язків між старим і новим,
інтеграція нових елементів на основі підпорядкування старим, контраст
нового і старого, моделювання внутрішнього простору шляхом трансформації
спеціальних споруд.
Автором запропоновані прийоми архітектурно-художньої виразності
БФК на основі реновації промислових об'єктів: домінування морфологічної
складової реновованого об'єкта (включення нейтральних нових елементів і
об'єктів, акцентування виробничих артефактів); контрастне зіставлення
9
старого і нового (зіставлення образів по вертикалі і горизонталі, стилістичний
палімпсест частини фасадів); прийом аналогій і нюансових зіставлень
(клонування, узгодження параметрів старого і нового, нюансове зіставлення);
прийом інсталяцій і театралізації (інсталяції, винос функцій на фасад,
інтерактивне підсвічування); докорінна зміна морфологічної складової об'єкта
(палімпсест фасадів всієї будівлі, використання суцільного скління, нове
будівництво).
Ключові слова: багатофункціональний комплекс, реновація
промислових об'єктів, індустріальна спадщина України.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ЗМІСТ………………………………………………………………….… 24
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………….. 26
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК…………………………………….. 27
ВСТУП…….…………………………………………………………….. 31
РОЗДІЛ 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ НОВИХ ФУНКЦІЙ В
ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТАХ …………………….…………………… 38
1.1. Аналіз науково-теоретичних досліджень і етапи становлення
промислової архітектури в Україні і в Одесі …………..……………. 38
1.2. Зарубіжний і вітчизняний досвід реновації промислових
об'єктів…………………………………………………………………… 67
1.3. Класифікація багатофункціональних комплексів і реновованих
промислових об'єктів ………………………………................................ 81
ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ 1…………………………………………… 99
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НА
ОСНОВІ РЕНОВАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ …………………. 102
2.1. Загальна методика проведення дисертаційного дослідження …… 102
2.2. Методи оцінки факторів впливу на формування
багатофункціональних комплексів в умовах реновації промислових
об'єктів …………………….…………………………………………….. 110
2.3. Методика обґрунтування вибору домінуючих і інтегрованих
функцій багатофункціональних комплексів…………………………… 128
ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ 2…………………………………………… 149
РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИПИ І ПРИЙОМИ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ БАГАТОФУКЦІОНАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ НА
ОСНОВІ РЕНОВАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ ………………… 152
3.1. Принципи формування функціонально-планувальної організації
багатофункціональних комплексів………………..……………………. 152
25
3.2. Номенклатура типів функціональних моделей
багатофункціональних комплексів……………………………………... 165
3.3. Прийоми об'ємно-просторових рішень багатофункціональних
комплексів …………………………..…………………………………… 185
ВИСНОВКИ ПО РОЗДІЛУ 3………………………..………………….. 201
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………… 203
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 206
ДОДАТКИ……………………………………………………………….. 221
ДОДАТОК А. Довідки про впровадження результатів дослідження… 222
ДОДАТОК Б. Перелік реновованих об'єктів під багатофункціональні
комплекси. Вітчизняний і зарубіжний досвід…………………………. 224
ДОДАТОК В. Джерела ілюстрацій …………..………………………... 233
ДОДАТОК Г. Перелік опублікованих праць за темою дисертації …… 241
|
|
|
