|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
21.09.2024 |
|
| Твір змінено: |
21.09.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(66.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Дмитренко Н. О. Колекція живопису графів Браницьких кінця XVIII –
початку ХХ ст. — кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.05 «образотворче мистецтво» —
Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, факультет
теорії та історії мистецтва, кафедра теорії та історії мистецтва, Київ, 2021.
При дослідженні культурних скарбів дорадянської доби особливе
значення мають наукові розвідки, що стосуються вивчення мистецьких
приватних колекцій аристократичних родин на теренах України. Тривалий
час головними замовниками та колекціонерами творів професійних митців
були представники аристократичних родин — заможні землевласники. Саме
за рахунок їхніх капіталовкладень в Україні накопичувалися значні художні
цінності, знакові твори, авторами яких були українські, західноєвропейські та
російські мистці. Сьогодні маємо певну кількість наукових досліджень і
статей, присвячених темі приватного колекціонування в Україні. Поза
увагою науковців залишилася історія, зміст та доля колекції однієї з
найпомітніших та найзаможніших аристократичних родин — графів
Браницьких герба Корчак, що мали за свою основну резиденцію Білу Церкву
та навколишні землі на Київщині, а також численні володіння в інших
регіонах нашої країни. Дослідження живописної частини колекції дозволяє
значною мірою доповнити уявлення про мистецькі скарби України та
визначити наявні шляхи вивчення приватних мистецьких зібрань
аристократії наприкінці XVIIІ – початку ХХ століть.
У дисертації досліджено особливості мистецького колекціонування в
аристократичному середовищі в Україні наприкінці ХVІІІ – початку ХХ
століть, вплив тогочасної суспільно-політичної ситуації на культуру
Правобережної України, розроблено комплекс методів та засобів пошуку
відомостей про колекцію Браницьких, в цілому відтворено склад та 3
досліджено долю збірки, яка існувала до 1917 року. Подано фаховий
мистецтвознавчий аналіз зібрання та визначена роль і значення Браницьких в
історії мистецького колекціонування в Україні.
Незважаючи на тривале перебування живопису в збірці
Білоцерківського краєзнавчого музею (з 1924 року — часу заснування
Білоцерківського музею старожитностей), твори вивчалися науковцями лише
епізодично та без оприлюднення переконливих результатів, в деяких
випадках була відсутня професійна атрибуція.
При висуванні гіпотези про існування мистецької колекції Браницьких
та необхідності наукового дослідження нами взято до уваги те, що одна з
найзаможніших аристократичних родин Європи не могла серед своїх
уподобань уникнути захоплення колекціонуванням таких визнаних в
аристократичному середовищі цінностей, якими були і є твори
образотворчого мистецтва.
Процес формування колекції творів образотворчого мистецтва
Браницьких відбувався в конкретних суспільно-історичних умовах
наприкінці XVIII – початку ХХ століть, коли графська родина перебувала
спочатку на провідних фінансово-економічних та політичних позиціях Речі
Посполитої, а пізніше Російської імперії. Наявність маєтків та зв’язків у
тогочасній Європі (зокрема у Франції), бурхливі історичні події першої
половини ХХ століття (Жовтневий переворот у Російській імперії, Перша та
Друга світові війни) спонукають нас до проведення наукового пошуку в
широкому географічному та історичному полі.
В процесі дослідження вперше розпочате системне вивчення складу та
долі мистецької колекції графів Браницьких герба Корчак; розроблені
механізми комплексного пошуку відомостей про колекцію, які на прикладі
живописної частини забезпечили з’ясування імен авторів творів, жанровий та
стилістичний склад мистецької збірки; визначено перелік живописних творів,
що зберігалися в білоцерківських палацах Браницьких, а також уточнено
місця сучасного зберігання окремих творів; вперше досліджено живописну 4
частину колекції графів Браницьких, що нині перебуває у фондах
Білоцерківського краєзнавчого музею.
Суттєва увага в роботі приділена дослідженню європейських традицій
колекціонування творів живопису, які існували на території Правобережної
України наприкінці XVIІІ – початку XX століть. Приватне колекціонування
мало типовий європейський характер і базувалося на традиціях
аристократичного колекціонування творів мистецтва, започаткованих
володарями європейських територіальних утворень (королівств, князівств,
герцогств тощо) з часів середньовіччя.
Особливістю цього процесу в Україні, в окреслений нами період, є те,
що формування приватних колекцій заможних українських землевласників
відбувалося в умовах, коли Річ Посполита, внаслідок трьох поділів (1772,
1793, 1795 роках), припинила своє існування, а Галичина і частина Поділля
увійшли до складу Австрії. Натомість Правобережна Україна перейшла до
складу Російської імперії разом із польськими землевласниками, котрі
зберегли свої маєтки. Носіями європейських традицій у приватному
колекціонуванні на Правобережній Україні виступали як представники
польської аристократії, так і російського дворянства, котрі отримали маєтки
в Правобережній Україні після поділу Речі Посполитої. Нові історичні умови
, за яких польські та російські аристократи в Україні стають підданими однієї
держави, сприяли їхньому тісному спілкуванню та співпраці не лише в галузі
економіки, фінансів, політики, але й у науковій та культурній сферах,
зокрема в колекціонуванні творів мистецтва.
До колекцій російських дворян в Україні потрапляють твори польських
художників. Європейські митці, які прибували до Петербурга для виконання
замовлень придворної знаті, виїжджали з Петербурга до Правобережної
України, де працювали над замовленнями у садибах польських
землевласників, які перейшли до російського підданства.
Водночас, художники, які прибували до України на запрошення
представників польських заможних родин, часто ставали виконавцями 5
замовлень російських дворян у Петербурзі та Москві, а інколи й в інших
частинах Росії. Цікаво, що у колекціях поляків з кінця 90-х років XVIII
століття починають з’являтися твори російських художників. Польські та
українські мистці з Правобережної України навчаються образотворчому
мистецтву не лише у Кракові, Відні, але й у Петербурзі. Саме в цей час на
теренах України у приватних родинних колекціях зберігаються значні
художні цінності.
До реформи російська влада всіляко намагалася уникнути конфліктів з
польськими поміщиками. Через участь в Листопадовому (1830–1831 роках)
та Січневому повстаннях (1863–1864 роках) частина заможних польських
магнатів потрапляє у немилість російського царського двору, позбувається
майна та залишає Правобережну Україну, перебираючись до Європи. З
початком Першої світової війни (1914 рік) значна частина польських
землевласників Правобережної України переправляє художні цінності до
своїх маєтків та міських особняків у Європі. Жовтневий переворот 1917 року,
падіння Російської імперії, Громадянська війна в Росії, встановлення
Радянської влади — все це призводить до остаточного руйнування сталого
соціально-політичного укладу. Приватне художнє колекціонування в
середовищі аристократів, заможних громадян припиняється.
З початком перебування Браницьких в Україні та облаштування ними
головної резиденції — в 90-х роках XVIII століття у Білій Церкві —
розпочинається формування родинної колекції. В інтер’єрах білоцерківських
палаців з’являються твори польських, європейських, російських мистців. До
України було доставлено придбані Браницькими твори відомих художників
XVI–XVIII століть (італійської, французької, австрійської, німецької,
голландської, англійської, шведської, польської, російської та інших
живописних шкіл). Було створено портретну галерею видатних діячів
польської історії.
У другій половині ХІХ століття розпочинається переміщення творів
колекції Браницьких до резиденцій у Франції (Монтрезор) та Польщі (Суха-6
Безкидська, Вілянув (південне передмістя Варшави), Кшешовіце (
Малопольське воєводство), Краків, Варшава.
Виняткова роль Браницьких в історії мистецького колекціонування в
Україні обумовлена значенням та місцем, яке посів у політичній історії
Європи великий коронний гетьман Францишек-Ксаверій Браницький, та
становищем його дружини Олександри Василівни Браницької (у дівоцтві
Енгельгардт), фрейліни Катерини ІІ, небоги князя Г. Потьомкіна, а також
тією надзвичайною фінансовою могутністю, яку мали графи Браницькі аж до
початку ХХ століття. Вони відігравали помітну роль у тогочасному
мистецькому житті України завдяки залученню видатних європейських
майстрів для виконання графських замовлень, а також завезенню до України
високохудожніх творів західноєвропейського живопису минулих століть.
Маючи величезні фінансові можливості, Браницькі активно впроваджували в
Україні європейські традиції аристократичного садибного мистецького
колекціонування. Змагальний характер взаємовідносин між тогочасними
аристократичними родинами на Правобережній Україні (Потоцькими,
Сангушками, Мошинськими та іншими) лише заохочував до замовлення та
придбання картин. Завдяки зусиллям Браницьких, до Білоцерківського краю
були завезені зразки високого мистецтва. Подальші дослідження, науково-
пошукова робота дозволять виявити нові й надзвичайно важливі факти з
культурного життя на Правобережній Україні наприкінці XVIII – початку
XX століть заради поновлення (перерваної у ХХ столітті) європейської
традиції мистецького колекціонування в Україні.
Ключові слова: графи Браницькі герба Корчак, Правобережна Україна,
Біла Церква, приватна колекція, живопис, європейські традиції мистецького
колекціонування. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП................................................................................................................... 19
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ................................................................................................... 26
1.1. Стан наукової розробки теми й аналіз попередніх студій...................26
1.2. Джерельна база та методологія дослідження........................................33
Висновки до розділу 1....................................................................................38
РОЗДІЛ 2. ЄВРОПЕЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ
ТВОРІВ ЖИВОПИСУ В УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIІІ – ПОЧАТКУ
ХХ СТОЛІТЬ......................................................................................................... 40
2.1. Формування традиції приватного мистецького
колекціонування в середовищі заможної аристократії в
Україні XVIII-XIX століть..................................................................... 40
2.2. Мистецькі колекції в маєтках аристократів Правобережної
України наприкінці XVIII – початку ХХ століть................................ 65
Висновки до розділу 2....................................................................................72
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ТА КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ
В ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIIІ – ПОЧАТКУ
ХХ СТОЛІТЬ......................................................................................................... 75
3.1. Політичні зміни в Правобережній Україні у другій половині
XVII – кінці XVIII століть......................................................................75
3.2. Правобережна Україна у складі Російської імперії.
Становище графів Браницьких в Імперії..............................................80
Висновки до розділу 3....................................................................................90
РОЗДІЛ 4. КОЛЕКЦІЯ ЖИВОПИСУ ГРАФІВ БРАНИЦЬКИХ ГЕРБА
КОРЧАК В УКРАЇНІ............................................................................................ 92
4.1. Живопис у родовому маєтку Браницьких у Білій Церкві.
Започаткування графської колекції в Україні (90-ті роки
XVIII – початок XIX століть)................................................................ 92
4.2. Автори портретних творів колекції..................................................... 148
4.3. Живописні твори в інтер’єрах палаців графів Браницьких...............151
4.4. Формування колекції в середині — другій половині XIX ст.
Ксаверій, Олександр, Владислав, Костянтин, Ксаверій (син
Костянтина) Браницькі.........................................................................16118
4.5. Переміщення творів колекції. Резиденції Браницьких в
Україні, Польщі, Росії, Франції (XIX – початок XX століть)
........... 174
Висновки до розділу 4..................................................................................179
ВИСНОВКИ.........................................................................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 190
Додаток А.............................................................................................................213
Список ілюстрацій........................................................................................213
Ілюстрації.......................................................................................................229
Додаток Б............................................................................................................. 381
Список публікацій за темою дисертації та відомості про апробацію
результатів дослідження...................................................................... 381
Список опублікованих статей за темою дисертації...................................381
Додаток В............................................................................................................. 385
Іменний покажчик.........................................................................................385
Додаток Г............................................................................................................. 408
Adnotacja........................................................................................................408
|
|
|
