Алла Дмитренко » Стовбихва: виселене село в джерелах усної історії
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Стовбихва: виселене село в джерелах усної історії
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
03.08.2020 |
|
| Твір змінено: |
03.08.2020 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.1 МБ)
|
|
| Опис: |
Краєзнавство. – 2019. – №4.
У статті висвітлюються основні події з життя села Стобихва Камінь-Каширського району Волинської області та його мешканців у ХХ столітті. Завдання дослідження – проаналізувати фактори, які спричинили трансформацію Стобихви від містечка до вмираючого населеного пункту із застосуванням методу усної історії – фіксування суб’єктивних знань конкретних людей шляхом інтерв’ювання; розшифровування, аналізу і узагальнення зібраних свідчень. Наводяться польові матеріали, що ілюструють основні положення статті. З’ясовано основні причини руйнування села Стобихва у ХХ столітті. Перша – Стохідська військова операція часів Першої світової війни в результаті якої мешканці села були евакуйовані. По закінченні війни стобихівчани повернулися і відбудували село. Друга причина – розбудова Поворського полігону, розміщеного поруч із Стобихвою, що привело до виселення її мешканців у Бессарабію у 1940 році. В період голоду 1946–1947 рр. значна частина стобихівських «бессарабців» повернулась до знищеного села. Третє виселення почалося з 1951 року, коли стобихівчан переселяли у сусідні села та міста і заборонили будівництво нових жител. Залишилась лише невелика кількість мешканців, які до кінця 1980-х років жили без дороги і електрики. Подальшого і більш конкретного вивчення потребують усі сторінки історії села ХХ століття, особливо періоду Другої світової війни та перших повоєнних років і протистояння в середовищі стобихівців. Доцільно з’ясувати географію розселення мешканців Стобихви, виселених у 1940–1950-х рр. Доцільне вивчення звичаєво-обрядової культури. Зібрані, проаналізовані та викладені у статті матеріали сприятимуть вивченню місцевої історії, збереженню та популяризації історичної та культурної спадщини, формуванню туристичних маршрутів. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
