Сергій Діденко » Античний керамічний імпорт у черняхівській культурі на території України
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Античний керамічний імпорт у черняхівській культурі на території України

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Історична
Твір додано: 07.03.2019
Твір змінено: 07.03.2019
Завантажити: pdf див. (23,8 МБ)
Опис: Діденко С.В. Античний керамічний імпорт у черняхівській культурі на території
України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора
філософії) за спеціальністю 07.00.04. «Археологія» – Інститут археології НАН
України, Київ, 2018.

Дисертація є узагальнюючим комплексним дослідженням, присвяченим
важливій науковій проблемі – комплексному аналізу античного керамічного
імпорту в черняхівській культурі, де автором у повному обсязі типологізовано,
систематизовано та картографовано усі групи пізньоантичного тарного та
столового посуду з черняхівських пам’яток на території України, розроблено
їхню вузьку хронологію та визначено зони поширення, простежено час, шляхи
та динаміку надходження.
Дане дослідження створює вагомі підстави для історичних реконструкцій
стосунків варварського суспільства Південно-Східної Європи з античною
цивілізацією у пізньоримський період і може бути використане для
подальшого вивчення питань хронології та економічного розвитку
черняхівської, а також суміжних культур Європейського Барбарикума.
Результати роботи становлять інтерес для спеціалістів, які займаються
питаннями економічних зв’язків античних центрів Причорномор’я, проблемами
хронології пізньоантичного посуду, атрибуцією масового керамічного
матеріалу тощо. Запропонована хронологічна схема різновидів амфорної тари
та столового посуду буде використана для хронологічних визначень
археологічних комплексів пізньоримського періоду Причорноморського
регіону та за його межами.
Джерельну базу дослідження складають 93 цілих або археологічно цілих
форм пізньоантичного тарного та столового посуду, а також близько 5 000
типологічно визначених фрагментів із 130 пам’яток черняхівської культури та III

окремих місцезнаходжень. Для порівняльного аналізу, типологічних та
хронологічних розробок залучено та опрацьовано численні матеріали із
синхронних варварських пам’яток Кримського півострова та античних центрів
Північного Причорномор’я.
Абсолютну більшість керамічного імпорту в черняхівському ареалі
становить продукція понтійських центрів, зокрема – світлоглиняні вузькогорлі
амфори виробництва Гераклеї Понтійської типів D, F і E за Д.Б Шеловим. На
основі вивчення цілих форм виділено 5 підтипів амфор типу D та 3 підтипи
амфор типу F, для яких окреслено відповідні хронологічні межі: D1 – 200–230-
ті рр.; D2 – 230–250-ті рр.; D3 – 250–260-ті рр.; D4 – 260–300/310-ті рр.; D5 –
300/310–320-ті рр.; F1 – 320–350-ті рр.; F2 – 350–360-ті рр.; F3 – 360–370-ті рр .
Розроблено критерії для датування фрагментарного матеріалу. Крім того,
суттєво уточнено хронологію посудин типу Е.
Представлена в даній роботі деталізована типологія і хронологія
зазначених типів тари дозволила докладно простежити динаміку їхнього
надходження в область розселення носіїв черняхівської культури з урахуванням
регіональних особливостей їхнього поширення. Виділено дві основні зони
концентрації амфор типу Шелов D – басейн Дністра в його середній і верхній
течії, а також Дніпровське лісостепове Лівобережжя. Більшість типологічно
визначених фрагментів та цілих форм належать посудинам підтипів D2 і D3
(230–260-ті рр.). Поширення амфор типу Шелов F охоплює всю територію
розселення черняхівських племен. Абсолютну більшість знахідок становлять
посудини підтипу F3 (360–370-ті рр.). Амфори типу Шелов Е, які прийшли на
зміну посудинам типу F на рубежі 370–380-х рр. і побутували до середини V
ст., концентруються на поселеннях Півдня України. У зоні Лісостепу вони
представлені поодинокими знахідками.
У даному дослідженні проаналізовано усі відомі в черняхівській культурі
різновиди червоноглиняної тари, а також розроблено типологію та хронологію
північнопонтійських амфор з жолобчастими ручками. Визначено, що знахідки
червоноглиняної тари, яка датуються кінцем ІІ – серединою/третьою чвертю ІІІ IV

ст. (амфори зі складнопрофільованими ручками типу Зеєст 75 та посудини з
жолобчастими ручками типу 1 боспорського виробництва) наявні лише на
пам’ятках Лісостепу. У другій половині ІІІ – на початку IV ст. тільки у Середнє
Подністров’я надходили рідкісні для Понтійського регіону італійські амфори
типу Форлімпополі. У IV ст. на територію черняхівської культури починають
надходити північнопонтійські (кримські) амфори з жолобчастим ручками типів
3 (320–360-ті рр.) і 4 (360–400-ті рр.). Основний масив знахідок сінопських
амфор типу Делакеу (середина IV – перша половина V ст.) концентрується у
південній смузі черняхівської культури. Тара, яка виготовлялася приблизно з
середини IV ст. у провінціях Нижнього Подунав’я (типи Дафна, Парасків 3D і
9А, Кузманов XVIII, дунайські наслідування понтійським, егейським та
середземноморським амфорам) у черняхівській культурі відома лише на
пам’ятках західніше Дністра. Розповсюдження тари егейських (тип Робінсон М
273) східносередземноморських (типи MRA 18, LRA 2 Benghazi) та
малоазійських (MRA 3, LRA 10 Benghazi) центрів загалом охоплює території
на схід від Дністра.
Серед групи античного столового посуду, що походить з черняхівських
пам’яток на території України, виділено: 2 типи мисок, 2 варіанти тарілок, 4
типи блюд, 8 типів одноручних глеків, 5 типів глеків-ойнохой, 3 типи
дворучних глеків, 2 типи кухлів, 3 типи чаш та один тип ваз. До найбільш
ранніх зразків належать фрагменти чаш з рельєфним декором типу 1, чиє
походження пов'язується з майстернями римській Галлії (Райнцаберн), котрі
випускали свою продукцію з ІІ по середину ІІІ ст. Усі інші типи імпортного
столового посуду датуються в межах IV – початку V ст. Його переважну
більшість складає продукція Херсонесу, римських провінцій Нижнього
Подунав’я та не встановлених центрів Понтійського регіону. Поодинокими
знахідками представлено посуд середземноморського походження. Значна
кількість типів столового посуду з пам'яток на схід від Дністра мають
відповідності в Херсонесі, варварських пам'ятках Криму і пізньоантичних
шарах Танаїсу, утворюючи так звану «північночорноморську» серію. Посуд з V

пам'яток західної зони (Дністро-Дунайське межиріччя) більшість аналогій
знаходить на Нижньому Дунаї, де в основному і виготовлявся. Він становить
«західночорноморську» серію.
На основі докладного вивчення різних груп античного керамічного
імпорту здійснено реконструкцію взаємовідносин між черняхівськими
племенами та античною цивілізацією. Встановлено, що перші контакти,
завдяки яким антична продукція почала надходити в зону розселення
черняхівських племен, мали відбутися в першій половині – середині ІІІ ст.
Оскільки час цих надходжень, основу яких складало гераклейське вино,
загалом припадає на період Скіфських/Готських воєн, не відкидається й
грабіжницький характер потрапляння певної частини античної продукції до
варварського середовища.
За епохи Костянтина (306–337 рр.) контакти черняхівських племен з
античним світом переходять у сферу постійних відносин. З другої третини IV
ст. до черняхівського середовища починає надходити продукція в амфорах та
столовий посуд понтійських, егейських, середземноморських і провінційно-
дунайських центрів. На пам'ятках, розташованих на схід від Дністра, значну
частку імпорту становить херсонеська столова кераміка, тоді як на пам'ятках
Дністро-Дунайського межиріччя домінує продукція нижньодунайських
майстерень. Така відмінність пояснюється різними напрямками торговельних
зв'язків зазначених областей – головним постачальником античних товарів
черняхівському населенню східної зони стає Херсонес і, можливо, інші міста
Південно-Західного Криму, тоді як населення західної зони було орієнтоване на
торгівлю з дунайськими провінціями. Кордоном між цими зонами став Дністер
– тільки на пам'ятках Подністров’я зафіксовані знахідки імпортної кераміки як
кримського походження, так і провінційно-дунайського виробництва.
Період найбільшого розквіту торгово-обмінних стосунків між
черняхівськими племенами і античним світом припадає на другу половину IV
ст. (з упором на 360–375-ті рр.), коли античний керамічний імпорт
розповсюджується практично по всій території черняхівської культури.
Наприкінці IV ст. надходження імпортної продукції в область розселення
лісостепових племен помітно зменшується. Натомість населення південних
областей продовжує брати активну участь в товарообміні з античним світом до
перших десятиліть V ст.
Ключові слова: пізньоримський період, черняхівська культура, античний
керамічний імпорт, амфори, столовий посуд, типологія, хронологія.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.