Віра Дячук » Моделювання й типологія мовної картини світу носіїв сучасних українських діалектів
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Моделювання й типологія мовної картини світу носіїв сучасних українських діалектів

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 18.05.2024
Твір змінено: 18.05.2024
Завантажити: pdf див. (3.8 МБ)
Опис: Дячук В. Р. Моделювання й типологія мовної картини світу носіїв сучасних українських діалектів. - Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності
035 «Філологія». - Інститут української мови НАН України, Київ, 2023.
Дисертація присвячена дослідженню регіональних моделей світобачення носіїв
діалектів. Актуальність роботи зумовлена необхідністю пізнання мовної картини
світу, виявлення вербальних засобів, що зберігають колективний культурний код -
релігійний, міфологійний та фольклорний. Діалектна картина світу - один із
різновидів вербальної картини світу, який, відображаючи особливості локального
світобачення, репрезентує закарбовані в мові особливості сприйняття духовного та
матеріального світів говірконосіями. Мета праці - створення моделей діалектних
картин світу в середньонаддніпрянському та гуцульському ареалах задля вивчення їх
як окремих обʼєктів та зʼясування їхніх спільних і відмінних рис. Предмет
дослідження - когнітивні одиниці, обʼєднані навколо базових понять мати, батько,
батьки, Мати Божа, вербальна реалізація концептуальних характеристик названих
когнітивних одиниць у середньонаддніпрянських та гуцульських говірках.
Зосередження уваги на універсальних концептах мати, батько, батьки мотивоване
системоутворювальною функцією, яку виконують денотати вказаних ментальних
одиниць в організації ментального простору соціуму: безвідносно до регіону, родина є
ключовим соціальним інститутом, а присутність матері та батька як визначальних
членів родини є універсальною для різних культур.
Вибір діалектних систем середньонаддніпрянського й гуцульського мовнокультурних ареалів як обʼєкта спостереження вмотивований їхньою територіальною
віддаленістю між собою, належністю до різних локальних типів культури з різним
ступенем її збереження / редукції, що може оприявнити відмінності в реалізації
локальних моделей.
Дослідження обʼєднує три етапи: аналіз мотивації ключових слів концептів;
моделювання польової структури концептів; виявлення концептуального потенціалу
3
ключових слів когнітивних одиниць. Зібраний у діалектах матеріал проаналізовано й
представлено в послідовності: аналіз концепту мати, підконцепту Мати Божа й
дериватів із коренями -мат-, мам-, -нен-; опис концепту батько й вторинних
лексичних одиниць із коренями -бат-, -тат-, -пап-, -от- (-ненʼ-, -дʼедʼ-); визначення
когнітивних ознак концепту батьки й способів їхньої мовної експлікації в картині
світу носіїв середньонаддніпрянських та гуцульських говірок. Обраний алгоритм
дослідження уможливив повну репрезентацію фрагментів говіркової картини світу,
виявлення спільних та відмінних рис діалектних картин світу у віддалених між собою
мовно-культурних обширах.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проаналізовано
концепти мати, батько, батьки як фрагменти мовної картини світу носіїв
середньонаддніпрянських та гуцульських діалектів; проаналізовано вербальні засоби
реалізації картини світу в територіально віддалених діалектних субконтинуумах;
виявлено спільне й відмінне в цих діалектних просторах.
Емпірична база дослідження - діалектні матеріали, що репрезентують
середньонаддніпрянські та гуцульські говірки, зокрема: тексти, записані авторкою
впродовж 2020-2023 рр. за спеціально укладеним програмою-питальником;
опубліковані діалектні тексти та словники, лінгвістичні атласи інших авторів, укладені
в ХХ - першій чверті ХХІ ст., фольклорні та етнографічні джерела, упорядковані в
ХІХ-ХХІ ст.
Для розвʼязання поставлених завдань використано такі методи: загальнонаукові
(аналізу та синтезу, описовий метод, порівняння, елементи кількісного аналізу,
моделювання) та власне лінгвістичні методи (метод концептуального аналізу, що
передбачає моделювання й опис концептів; текстологічний (контекстуальний аналіз),
що дозволив зʼясувати семантику аналізованих лексичних одиниць; метод
компонентного аналізу для виявлення складників семантичної структури слів).
У дослідженні представлено основні аспекти вивчення мовної, зокрема
діалектної картини світу, концепту як її складника, репрезентовано модель аналізу,
охарактеризовано важливість застосування методу моделювання під час дослідження
обʼєктів мікро- та макрорівнів (діалектної картини світу та концептів).
4
Встановлено, що втілення концептів мати, батько, батьки, Мати Божа в
мовленні носіїв середньонаддніпрянських та гуцульських говірок віддзеркалює
особливості соціокультурного контексту обраних територіально віддалених ареалів.
Унікальність мовного (діалектного) відображення світу детермінована особливостями
просторово-часового континууму, а саме: матеріальною культурою субетносів (носіїв
середньонаддніпрянських та гуцульських говірок), що відображає систему локальних
цінностей, традицій та вірувань, і природними умовами ареалу мешкання членів
обраних етногруп, у яких відбувалося їхнє становлення, формувалася психологія. У
звʼязку з цим виявлено, що в мовній картині світу гуцулів сакральний складник
переважає над профанним (функціонування агіонімів Матінка Божа, Мати Божа для
називання землі), збережено тісний звʼязок зі світом природи (концепт мати
символізує не лише землю, як у носіїв середньонаддніпрянських говірок, але й матірприроду, воду, зіставлення батька з небом, батьків як цілості із хлібом).
Визначено, що локальні особливості вербальної картини світу носіїв
середньонаддніпряських говірок у системі концептів мати, батько, батьки
збігаються з універсальними рисами, які відображають загальноукраїнські культурні
цінності.
Звернено увагу на те, що вищий ступінь збереження елементів архаїчного в
мовній картині світу гуцулів, порівняно із мешканцями середньонаддніпрянського
ареалу, зумовлений відносною ізольованістю регіону, тривалішою відсутністю
індустріалізації, збереженими гуцулами багатьох традицій та обрядодій.
На основі аналізу концептуальних оцінок та способів вербалізації когнітивних
ознак концептів встановлено, що попри територіальну віддаленість досліджуваних
мовно-культурних ареалів мовні картини світу представників
середньонаддніпрянських та гуцульських говірок у межах тріади «мати-батькобатьки» у когнітивному та вербальному аспектах мають більше спільних рис, ніж
відмінних. Спільні номінативні, семантичні й оцінні ознаки зіставлюваних мовнокультурних просторів свідчать про спільну основу та давність формування картин
світу їхніх маніфестантів, відмінні ознаки вказують на належність мовних ареалів до
різних архетипів локальної культури.
5
Практична цінність дисертації полягає у тому, що в ній актуалізовано проблему
глибинного пізнання семантики діалектної мови, структурування людського мислення
та визначення типів мовомислення. Водночас дослідження спонукає до дальшої
верифікації висновків через розширення емпіричної бази, зокрема охоплення нових
говірок досліджуваних говорів, повнішого представлення мікросубконтинуумів. Праця
розширює простір діалектологічних та етнолінгвістичних знань, оскільки в ній
засвідчено факти збереження й передачі діалектами культурних особливостей їхніх
носіїв, зафіксовано звʼязок між мовою та культурою на підставі тріади родинних
концептів, проведено зіставний аналіз між діалектами в контексті культурних
категорій шляхом виявлення варіантого (змінного) в концептах-універсаліях,
продемонстровано необхідність збереження та можливості ревіталізації діалектів.
Результати дослідження можуть бути застосовані під час аналізу особливостей мовної
категоризації й концептуалізації світу, фіксації базового (універсального) та
індивідуального в цих процесах, вивчення окремих фрагментів мовної (діалектної)
картини світу, формування принципів вивчення вербалізації концептуальної картини
світу. Поза тим, вони можуть стати в нагоді під час написання підручників і навчальних
посібників із діалектології та етнолігвістики для навчальних закладів різних рівнів та
типів, для проведення практичних занять із діалектології, діалектної концептології,
етнолінгвістики, лінгвокультурології.
Моделювання діалектних картин світу носіїв сучасних середньонаддніпрянських
та гуцульських говірок відкриває перспективу пізнання локальних картин світу в
синхронії та діахронії. Обґрунтовані в роботі положення та узагальнення можуть бути
використані для окреслення об’єктивного й цілісного портрету концептосфери сімʼї в
мовленні представників різних частин сучасного українського діалектного
континууму.
Ключові слова: мовна картина світу, концепт, номінація, семантична мотивація,
похідне слово, діалект, середньонаддніпрянські говірки, гуцульські говірки, дистантні
діалекти, ареалогія, діалектний текст, фольклорний текст, національна культура,
метафора, оцінність.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.