|
| Написано: |
2020 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
08.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
08.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(10.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Дячок О.М. Формування архітектури сакральних комплексів під впливом
суспільно - політичних процесів (на прикладі Тернопільської області) –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття
наукового ступеня доктора архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія
архітектури, реставрація пам’яток архітектури – Національний університет
«Львівська політехніка». Міністерство освіти і науки України. Львів, 2020.
У дисертації досліджуються архітектура сакральних комплексів на
території сучасної Тернопільської області1, яка була сформована під впливом
складних суспільно-політичних процесів. Політичні подій в історії України
та світу призводили до поділу українських земель, у тому числі й Тернопілля.
Чинники, які визначали життя краян у цей час були пов’язані з діяльністю на
теренах України Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Королівства
Польського та Речі Посполитої, Великого князівства Литовського,
Османської, Австрійської, Австро-Угорської, Російської імперій , ЗУНРУ,
УНР, УРСР; довгий час край був поділений на території різних держав. Усі
історичні періоди пов’язані з особливими суспільно - політичними
процесами, які мали безпосередній вплив на розвиток сакральної архітектури
у Тернопільській області.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що сучасні події в Україні та
у світі, загострення суспільно-політичних та національно-культурних
проблем спонукають до подальшого дослідження сакральної архітектури, яка
має високу міру історико-культурної цінності та справила значний вплив на
перебіг національної історії, розвиток культури та мистецтва, є
відображенням історії розвитку та світогляду суспільства. Із проголошенням
незалежності України почалося відродження національної культури,
реставрація існуючих та побудова нових культових будівель, яке
Примітка.
1Тернопільська область – до 1944 року – Тарнопільська / Тарнопольська область, утворена
у 1939 році, синоніми – Тернопільщина, Тернопілля, Тернопільський край.
3
продовжується і сьогодні. Нові конфесійні трансформації після здобуття
Томосу про автокефалію для Православної Церкви України та процеси
екуменізму змушують архітекторів продовжити пошуки сучасного
національного стилю в архітектурі церкви.
Аналіз наукових праць з історії архітектури показав та дозволив
визначити невирішені питання у дослідженнях, у працях вчених
архітектурознавців відсутній великий масив даних про архітектуру
Тернопільської області; визначні пам’ятки сакрального мистецтва
залишилися поза увагою дослідників; не визначені суспільно-політичні
процеси, які впливали на архітектуру сакральних комплексів.
У вступі обґрунтована актуальність дослідження, зв’язок роботи з
науковими програмами, мета, згідно з якою визначені завдання наукової
роботи, об’єкт, предмет, межі та методи дослідження, наукова новизна,
практичне значення отриманих результатів, подана інформація про
особистий внесок здобувача та апробацію дослідження.
У першому розділі «Сучасний стан вивченості та джерельна база
дослідження сакральної архітектури на території Тернопільщини»
проведений історіографічний аналіз праць, який показав багатоаспектність
дисертаційної роботи, розкриття наукової проблеми через дослідження
історії мистецтва та архітектури, історії України, філософії, релігієзнавства,
богослов’я, краєзнавства.
Основою джерельної бази дослідження були сакральні комплекси на
території Тернопільської області, представлені чисельними залишками
дохристиянських комплексів, православними, католицькими, греко-
католицькими, іудейськими, вірменськими храмами (досліджено 122
сакральних об’єктів із списку, які внесені до державного реєстру
національного культурного надбання, 24 монастиря, 192 дерев’яних храмів,
64 діючих костелів).
У другому розділі «Методологічні основи дослідження формування
архітектури сакральних комплексів під впливом суспільно – політичних
4
процесів» сформульовано поняття «сакральний комплекс» та окреслено
поняття «суспільно-політичних» процесів. Показано, що Тернопільська
область, яка охоплює відразу три історико - етнографічні регіони: Західне
Поділля, частину Східної Галичини і Південної Волині та на різних
історичних етапах перебувала у складі різних держав (Київської Русі,
Галицько-Волинського князівства, Польщі, Великого Князівства
Литовського, Угорщини, Австрії, Австро-Угорщини, Російської імперії,
УРСР) може бути виділеною для дослідження суспільно-політичних
процесів, які впливали на архітектуру сакральних комплексів.
При їх дослідженні застосовано комплекс загальнонаукових
(емпіричних та теоретичних) і спеціальних методів дослідження (метод
натурних обстежень, історико - порівняльного аналізу, мистецтвознавчого
аналізу); методологічна основа дослідження мала трирівневу структуру:
фундаментальний (філософський) рівень, науковий рівень та спеціальний
(суто науковий).
У третьому розділі «Загальноєвропейські суспільно-політичні
процеси та їх вплив на розвиток сакральної архітектури» проведений
аналіз розвитку суспільно-політичних процесів та релігійно-конфесійних
трансформацій на території сучасної Тернопільщини в контексті розвитку
європейських країн, який допоміг визначити їх вплив на архітектуру
сакральних комплексів у період Раннього, Високого та Пізнього
середньовіччя, в епоху Просвітництва, Реформації та в період ХІХ-ХХ
століття. Увага зосереджена на розвитку архітектури тих країн, які могли
мати безпосередній вплив на церковне будівництво на досліджуваній
території.
У четвертому розділі «Етапи формування та розвитку архітектури
сакральних комплексів на території Тернопільського краю» проведений
аналіз дав підстави стверджувати, що неоднорідність етнічного складу
(українці, поляки, євреї, вірмени та ін.), різниця віросповідання та інші
суспільно – політичні процеси, обумовили різноманіття типів культових
5
будівель, які відрізняються об’ємно-просторовим вирішенням, стилістикою,
оздобленням та іншими особливостями.
У п’ятому розділі «Монастирі й великі сакральні центри
Тернопільщини в процесах духовного та національного відродження»
досліджено, що на території сучасної Тернопільської області ще за княжих
часів на головних торгових шляхах та поблизу міст розбудовувались та мали
важливе стратегічне значення і оборонний характер монастирські комплекси.
Протягом століть монастирі, не дивлячись на самоізольовані форми
чернечого життя, завжди були надзвичайно важливими осередками
духовного і культурного життя краю, а на їх архітектуру мали вплив
суспільно-політичні процеси.
Досліджено історію розвитку архітектурних комплексів Тернопільського
Домініканського костелу ХVIII ст., Свято-Успенської Почаївської Лаври,
монастиря Отців Василіан у місті Бучачі, Марійського духовного центру в
с.Зарваниця та показано, що на етапи їх формування та архітектуру мали
вплив суспільно – політичні процеси.
У шостому розділі «Формування сакральної архітектури
Тернопільщини під впливом суспільно - політичних процесів»
досліджений розвиток архітектури сакральних комплексів на території
Тернопільської області у новітній період; визначена роль та внесок сучасних
архітекторів у процес відродження храмового будівництва; введено у
науковий обіг дані про сучасних архітекторів та нові храми Тернопільщини,
виокремлено суспільно-політичні процеси, які впливали на архітектуру
сакральних комплексів сучасної Тернопільської області.
Наукова новизна. У дисертаційній роботі:
- вперше проаналізований сучасний стан вивченості та джерельна база
дослідження архітектури сакральних комплексів на території
Тернопільської області;
- вдосконалено методологічну основу дослідження розвитку сакральної
архітектури;
6
- вперше визначено роль суспільно - політичних процесів та
проаналізовано передумови будівництва і розвитку культових споруд на
території Тернопільської області;
- поновлено дані про етапи формування та розвитку архітектури
сакральних комплексів на території Тернопільської області;
- показана роль монастирів і великих сакральних центрів Тернопілля у
процесі духовного та національного відродження України;
- вперше показано внесок сучасних тернопільських архітекторів у
процесі відродження храмового будівництва України;
- вперше виокремлено суспільно-політичні процеси, які впливали на
розвиток храмових комплексів.
Практичне значення отриманих результатів. Для аналізу проблем
збереження та використання сакральних ресурсів Тернопільщини проведена
інвентаризація сакральних будівель і споруд, які включені до реєстру
національних пам’яток архітектури і містобудування України, що дало змогу
поновити архівні матеріали відділу охорони культурної спадщини управління
культури Тернопільської області, а також Тернопільського обласного центру
охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини
Тернопільської обласної ради. У ході проведення дослідження виявлялись
такі сакральні комплекси, які не ввійшли до переліку пам’яток архітектури,
але мають виняткове значення для історії, культури та мистецтва краю. Тому
на таких об’єктах проводились обміри, фотофіксація храмів, виготовлялись
креслення, досліджуватись історичні відомості, а матеріали передані у відділ
охорони культурної спадщини Тернопільської області для виготовлення
документації з їх паспортизації та взяття на облік (додаток С).
Результати дисертаційного дослідження використані у навчальному
процесі при підготовці фахівців мистецьких спеціальностей в ході вивчення
курсу «Історія мистецтва та архітектури». Дослідження можуть бути
використані у педагогічній практиці, при написанні довідникових наукових
праць, при атрибуції архітектурних творів, дослідженні з історії архітектури,
7
при паспортизації об’єктів пам’яток містобудування і архітектури для
внесення їх до державного реєстру національного культурного надбання.
Проведена дисертаційна праця відкриває шлях до подальших наукових
пошуків з дослідження сакральної архітектури в інших регіонах України та
впливів на неї подій ХХ та ХХІ століття (вручення Томосу про автокефалію
Православної Церкви України, розвиток ідеологіі екуменізму, пошуку
сучасного українського національного стилю у храмобудуванні та ін.).
Наукові результати дисертаційного дослідження опубліковані у 38
статтях, з них 12– у наукових фахових виданнях України; 8 - у наукових
періодичних виданнях інших держав, серед них 3 статті, які проіндексовані у
наукометричних базах Scopus; 1 стаття є розділом колективної монографії; 11
статей, які засвідчують апробацію матеріалів дисертації; 5 статей, які
додатково відображають наукові результати дисертації.
Ключові слова: сакральна архітектура, храми, конфесійна
приналежність, суспільно-політичні процеси. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………………21
ВСТУП………………………………………………………………………….22
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ВИВЧЕНОСТІ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ
ТЕРНОПІЛЬЩИНИ…………………………………………………………...31
1.1. Сучасний стан вивченості проблеми формування архітектури
сакральних комплексів………………………………………………………….31
1.2. Джерельна база дослідження…………………………………………….43
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..48
РОЗДІЛ 2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ФОРМУВАННЯ АРХІТЕКТУРИ САКРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ ПІД
ВПЛИВОМ СУСПІЛЬНО – ПОЛІТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ………..….......49
2.1. Визначення термінології та понять дослідження……………..……….. ...49
2.2. Визначення методів дослідження………………………………………….56
Висновки до розділу 2…………………………………………………………...69
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКІ СУСПІЛЬНО - ПОЛІТИЧНІ
ПРОЦЕСИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК САКРАЛЬНОЇ
АРХІТЕКТУРИ…………………………………………………………………72
3.1. Церковно-релігійне життя та конфесійні трансформації в Середньовічний
період……………………………………………………………………………..72
3.1.1. Зародження християнської доктрини та основ храмового будівництва у
Ранньому середньовіччі……………………………………….………………..73
3.1.2. Розвиток сакральних комплексів у період Високого
середньовіччя…………………………………………………………………….90
3.1.3. Процес Відродження в сакральній архітектурі європейських країн та на
території сучасного Тернопілля………………………………………...…….113
3.2. Період Реформації в культурологічному розвитку європейських країн та
України……………………………………………………………………….....130
3.3. Історико-культурні процеси епохи Просвітництва……………………...146
19
3.4. Культура Новітнього періоду ХІХ-ХХ століття………………….…….165
Висновки до розділу 3………………………………………………………...204
РОЗДІЛ 4. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ АРХІТЕКТУРИ
САКРАЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО
КРАЮ…………………………………………………………………………..207
4.1. Сакральні об’єкти періоду існування Київської Русі та Галицько-
Волинської держави…………………………………………………………....208
4.2. Оборонні сакральні комплекси епохи Відродження…………………217
4.3. Розвиток архітектури сакральних комплексів епохи Реформації........229
4.4. Барокові храмові комплекси періоду Просвітництва………………....239
4.5. Архітектура сакральних комплексів періоду з ХІХ – початку ХХ ст.……254
Висновки до розділу 4…………………………………………………….……268
РОЗДІЛ 5. МОНАСТИРІ Й ВЕЛИКІ САКРАЛЬНІ ЦЕНТРИ
ТЕРНОПІЛЬЩИНИ В ПРОЦЕСАХ ДУХОВНОГО ТА
НАЦІОНАЛЬНОГО ВІДРОДЖЕННЯ ……….…..……………….……….271
5.1. Історія формування та розвитку монастирів та їх вплив на суспільно-
політичне життя Тернопілля…………………………………………………..271
5.2.Тернопільський Кафедральний собор як символ духовного відродження
краю……………………………………………………………………………..306
5.3. Почаївська лавра: роль святині в історії та в культурі українського
народу……………………………………………………………..…………….321
5.4. Монастир Отців Василіан у місті Бучачі як архітектурно-художній і
соціально-культурний центр міста……………………………………………340
5.5. Історичні передумови будівництва та розвитку Марійського духовного
центру в селі Зарваниця………………………………………….…………….346
Висновки до розділу 5……………………………………….…………………362
РОЗДІЛ 6. ФОРМУВАННЯ САКРАЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ
ТЕРНОПІЛЬЩИНИ ПІД ВПЛИВОМ СУСПІЛЬНО - ПОЛІТИЧНИХ
ПРОЦЕСІВ …………………………………………….…………..………….365
20
6.1. Внесок архітекторів новітнього періоду в процес відродження
сакрального будівництва та їх роль у збереженні та розбудові української
нації……………………………………………………………………………..365
6.2. Суспільно-політичні процеси на території сучасної Тернопільської
області та їх вплив на архітектуру сакральних комплексів………………….378
Висновки до розділу 6………………………………………………………….392
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....393
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...396
Посилання на використаний ілюстративний матеріал………………….443
ДОДАТКИ
ДОДАТОК А. Список опублікованих праць за темою дисертації …………458
ДОДАТОК В. Акти впровадження результатів дисертації………………….464
ДОДАТОК С.
С.1. Храми Тернопільської області, які піддалися руйнуванням внаслідок
антирелігійної політики радянської влади……………………………………468
С.2. Дерев’яні храми Тернопільської області, збудовані у період з XVI -
другої половини ХVIІ ст.………………………………………………………483
С.3. Дерев’яні храми Тернопільської області, збудовані у період з XVIІ -
XVIІІ ст………………………………………………………………………….484
С.4. Дерев’яні храми Тернопільської області, збудовані у період з XІХ –
початку XХ ст…………………………………………………………………..497
С.5. Католицькі храми Тернопілля, збудовані у ХІХ - першій половині ХХ
ст…………………………………………………………………………….…..512
С.6. Церкви Василя та Євгена Нагірних, спроектовані на території
Тернопілля…..………………………………………………………………….526
С.7. Найвідоміші монастирі Тернопільської області………………..………533
С.8. Найбільш привабливі об’єкти релігійного туризму та паломництва у
Тернопільській області………………………………………….…………….539
|
|
|
