|
| Написано: |
2009 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
27.01.2025 |
|
| Твір змінено: |
27.01.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Р. Гвардіні, Х. Ортега-і-Гасет, О. Шпенглер, Е. Юнгер, М. Бердяєв,
В. Вейдле, П. Сорокін та ін. Але, на відміну від них, Г. Зедльмайр у своїх
висновках спирався на численні копіткі дослідження образотворчого
мистецтва останніх століть.
Серед сучасних російських естетиків кризу мистецтва в контексті
культури вивчають Ю. Борєв, В. Бичков, В. Шестаков, О. Кривцун,
Є. Яковлєв та інші.
В українській естетиці підґрунтям для дослідження кризи сучасного
мистецтва та культури стали концепції М. Бровка, О. Воєводіна, Т. Гуменюк,
О. Канарського, С. Кримського, Д. Кучерюка, Л. Левчук, В. Личковаха, В. Ляха,
С. Овчаренко, О. Оніщенко, В. Панченко, М. Поповича, С. Уланової та ін.
В. Ісаєв розглядає процеси дегуманізації мистецтва в просторі квазікультури та
цивілізації. В. Суханцева аналізує метафізичні засади культури як суто
людського персоніфікованого буття. У цьому контексті кризовий стан і
деформація особистості обов’язково спричиняють деформацію та масовізацію
мистецтва. О. Капічіна досліджує естетично-ціннісний вимір сучасного
людського буття.
Незважаючи на публікації цих та багатьох інших вчених, проблема
кризи сучасного мистецтва залишається актуальною.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано в контексті інтегрованої програми наукових
досліджень Східноукраїнського національного університету імені
Володимира Даля в галузі світової філософії та естетики за темою:
«Концепція «кризи сучасного мистецтва» в естетиці Ганса Зедльмайра».
Мета дослідження полягає в розкритті філософсько-естетичних засад
естетично-мистецтвознавчої системи та виявленні основних принципів
концепції «кризи сучасного мистецтва» Ганса Зедльмайра.
Реалізація поставленої мети передбачає вирішення наступних
завдань:
8
- реконструювати процес становлення та розвитку естетично-
мистецтвознавчих ідей Г. Зедльмайра;
- розкрити духовну спрямованість естетичних ідей Г. Зедльмайра;
- визначити імпліцитну структуру концепції «кризи сучасного
мистецтва» Г. Зедльмайра;
- розглянути ставлення австрійського теоретика до кризових явищ у
мистецтві ХХ ст.;
- визначити роль та значення теоретичної спадщини Г. Зедльмайра в
наш час. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
РОЗДІЛ 1 11
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ЕСТЕТИЧНО-МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ СИСТЕМИ ГАНСА
ЗЕДЛЬМАЙРА 11
1.1. Передумови формування естетично-мистецтвознавчої системи Ганса Зедльмайра 11
1.2. Естетично-мистецтвознавча система Г. Зедльмайра: реконструкція структури та змісту
24
1.3. Методологія дослідження проблеми «кризи сучасного мистецтва» в естетичній системі
Г. Зедльмайра 66
РОЗДІЛ 2 89
ЕСТЕТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ «КРИЗИ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА» Г. ЗЕДЛЬМАЙРА
89
2.1. Криза мистецтва Нового часу в концепції Г. Зедльмайра 89
2.2. Естетичний аналіз кризи мистецтва ХХ ст. у концепції Г. Зедльмайра 111
Якщо у книзі «Втрата середини» йшлося про історичну ґенезу кризи сучасного мистецтва,
то майже всі наступні праці Г. Зедльмайра були присвячені естетичному аналізу
мистецтва ХХ століття. До них належать «Революція сучасного мистецтва» (1955),
«Смерть світла» (1964), «Небезпека та надія технічної епохи» (1970), «Епохи та творіння»
(1983) і деякі інші праці. У першій з них філософ повернувся до питань методології
естетичного аналізу сучасного мистецтва. Насамперед, його турбувала проблема
об’єктивності методу, який дозволяв би відокремити «сучасне» мистецтво від не
сучасного. Адже в історії мистецтва і до ХХ ст. було багато течій, які йменували себе
«сучасним стилем» (modern style) або югендштилем (Jugendstil). З іншого боку, багато
художніх творів ХХ ст. не можна віднести до так званого «сучасного» мистецтва. Крім
того, за слушною думкою вченого, існують стійкі інтереси художнього ринку, який бажає
зберігати непроясненими межі між справжнім і несправжнім мистецтвом, постулювати
принципову невизначеність цих меж. 111
ТЕОРЕТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЕСТЕТИЧНИХ ПОГЛЯДІВ Г.ЗЕДЛЬМАЙРА 141
3.1. Теургічна естетика Г. Зедльмайра 141
3.2. Теорія Г. Зедльмайра та естетика постмодернізму
163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183
|
|
|
