|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
29.01.2019 |
|
| Твір змінено: |
08.02.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Демідко О. О. Театр у соціокультурному житті Північного Приазов’я (середина XIX–XX ст.) – кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01. – «Історія України». – Маріупольський державний університет, Маріуполь, 2019.
У дисертації досліджено особливості розвитку театру Північного Приазов’я у контексті соціокультурного життя регіону від середини XIX–XX ст.
Проведено ґрунтовний аналіз історіографії теми, який засвідчує, що незважаючи на наявність праць, присвячених як окремим театрам Північного Приазов’я, так і розвитку театрального мистецтва в певні історичні періоди, до цього часу відсутнє спеціальне історичне дослідження, присвячене театральному життю Північного Приазов’я. Існуючий матеріал потребує систематизації, осмислення і введення до наукового обігу в якості фактологічної бази. Встановлено, що різні види історичних джерел дозволили найбільш повно вирішити поставлені завдання. Виявлено, що застосування різних правил і методів наукового дослідження сприяло формуванню вірогідних наукових знань про театр у соціокультурному житті Північного Приазов’я (середини XIX–XX ст.).
Підкреслено, що формування театрального життя у Північному Приазов’ї почалося з середини XIX ст. завдяки наявності мандрівних (пересувних) труп. Охарактеризовано виникнення перших професійних театральних труп в регіоні, загальні тенденції розвитку маріупольського і бердянського театрів, а також проаналізовано наявні проблеми в театральній культурі у зазначений період. З’ясовано, що особливе місце в театральному житті регіону наприкінці XIX ст. посідав український музично-драматичний театр. Виявлено, що особливостями розвитку театрального життя в Північному Приазов’ї у цей період стали постійна наявність у регіоні гастролюючих труп, музично-розважальна спрямованість багатьох вистав та розвиток аматорського руху. Оцінено вплив театрального мистецтва і встановлено, що серед мешканців приазовського краю театр користувався великим пошануванням.
Дослідження показало, що на початку XX ст. підвищилося ідейне і просвітницьке значення сцени провінційних театрів. У Маріуполі та Бердянську працювало кілька театрів, що створило умови для формування театральних сезонів, приїзду гастролерів, а також розвитку місцевих аматорських колективів. Виступи гастролерів – українських, російських та іноземних зірок театральної сцени – сприяли популяризації та збагаченню театральної культури, перетворенню Маріуполя і Бердянська в культурні центри регіону.
У дисертації проаналізовано особливості державної політики в сфері театрального мистецтва в роки Громадянської війни (1917–1920 рр.) і в перші роки радянської влади. Радянська влада намагалася якомога ширше використовувати театр в справі агітації і пропаганди. У зв’язку з загальнодержавними проблемами, умови, в яких працювали театральні заклади регіону, значно погіршилися – у репертуарі театрів були популярними розважальні жанри. І все-таки завдяки збереженню кращих зразків театральних традицій в репертуарній політиці переважала українська та зарубіжна класика.
Обґрунтовано, що ідеологічний диктат, політичні репресії 1930-х років, гальмуючи розвиток театрального мистецтва, стали періодом випробувань для театральних колективів Приазов’я. У дослідженні зроблена спроба проаналізувати специфіку становлення і розвитку грецького театру Північного Приазов’я в 30-ті роки XX ст. Значна увага приділена репертуару, творчим пошукам акторського складу та основним проблемам театру. Розкрито місце грецького театру в громадському та культурному житті населення регіону.
Визначено особливості діяльності театральних закладів Маріуполя та Бердянська в період німецької окупації 1941–1943 рр. Проаналізовано вплив маріупольського Товариства «Просвіта» на розвиток театрального мистецтва регіону.
Окрему увагу приділено розвитку театрального мистецтва Північного Приазов’я протягом 1946–1960-х років. Окреслено заходи радянської влади, спрямовані на відновлення контролю за театральною справою, ослабленого під час війни. Висвітлено причини припинення діяльності маріупольського театру наприкінці 1940-х років. Виявлено, що незважаючи на відсутність професійного театру, художня культура міста продовжила свій розвиток завдяки гастрольним турам і унікальній творчості самодіяльних театральних гуртків Бердянська і Маріуполя. Висвітлено відкриття Обласного драматичного російського театру в м. Маріуполь, який посприяв підйому творчої активності театральних митців міста. Проаналізовано основні тенденції розвитку маріупольського театру у 1960-ті роки, творчі пошуки режисерського та акторського складу. Значну увагу приділено розвитку аматорських театральних колективів у Бердянську. На основі періодичної преси проаналізовано репертуар, особливості гастрольної діяльності, рівень зацікавленості та відвідуваності театральних закладів.
Проведене дослідження дає змогу констатувати, що протягом 1970–1980-х років, переборюючи організаційні та фінансові труднощі, маріупольський театр намагався діяти наполегливо й творчо. Завдяки діяльності головного режисера, народного артиста УРСР Олександра Утеганова вдалося створити творчий колектив високої театральної культури.
Професійний театр Маріуполя протягом 1970-х років знаходить негласний статус одного з кращих драмтеатрів України, чому сприяли гастрольні маршрути колективу. Це був період підкорення елітних столичних вершин: Київ, Москва, Баку, Рига, Таллінн, Вільнюс, Мінськ. І майже – всіх обласних центрів України. Успіх театру був переконливим і вражаючим – повні зали і захоплені відгуки театральної критики. Водночас у Бердянську діяло декілька самодіяльних драматичних колективів. Серед них: Народний театр оперети, Народний театр Бердянського міського Будинку культури та дитячий театр ляльок.
Виявлено, що протягом 1970–1980-х рр. маріупольський театр зміг поліпшити зацікавленість глядачів, проводив творчі зустрічі з маріупольцями, влаштовував конференції глядачів. Ряд вистав маріупольського театру у досліджений період був відзначений на всесоюзних і республіканських фестивалях дипломами, грамотами й преміями, що підтверджувало високий рівень професіоналізму маріупольського театру. Наприкінці 1980-х років у театральному житті регіону спостерігається творча криза що була обумовлена фінансовими труднощами, побутовими проблемами та непорозуміннями всередині трупи.
У дисертації об’єктивно оцінений та критично проаналізований процес формування, становлення та розвитку театру в контексті соціокультурного життя Північного Приазов’я середини XIX–XX ст. Фактологічний матеріал, теоретичні положення, висновки і узагальнення, які містяться в дисертації суттєво розширять сучасні знання з історії України, а отже сприяють інтенсифікації досліджень як з поданої проблематики, так і з суміжних та дотичних тем. Практичне значення роботи визначається тим, що одержані результати можуть стати підґрунтям для подальших наукових розробок, пов’язаних із вивченням української історичної науки.
Ключові слова: театр, Північне Приазов’я, Маріуполь, Бердянськ, соціокультурне життя, культура, репертуар, гастролі. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія проблеми ..... 23
1.2. Джерелознавчий аспект дослідження ..... 35
1.3.Методологічні засади роботи ..... 51
Висновки до першого розділу ..... 59
РОЗДІЛ 2. ТЕАТРАЛЬНЕ ЖИТТЯ ПІВНІЧНОГО ПРИАЗОВ’Я (середина XIX – перша третина XX ст.)
2.1. Театр як соціокультурне явище (1847–1899 роки) ..... 61
2.2. Особливості театрального життя у 1900–1919 рр. ..... 79
Висновки до другого розділу ..... 91
РОЗДІЛ 3. ТЕАТР ПРИАЗОВСЬКОГО КРАЮ В ПЕРЕДВОЄННЕ ДЕСЯТИЛІТТЯ ТА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1920–1945 рр.)
3.1 Становлення театрального мистецтва в контексті соціокультурних трансформацій 1920–1930–х років ..... 93
3.2. Діяльність театральних закладів протягом Другої світової війни ..... 113
Висновки до третього розділу ..... 127
РОЗДІЛ 4. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ В УРСР (1946 – кінець 1980-х рр.)
4.1 Творча активність театральних установ у 1946–1968 рр. ..... 129
4.2. Театральне мистецтво в культурному житті Північного Приазов’я (1968 – кінець 1980-х рр.) ..... 151
Висновки до четвертого розділу ..... 174
ВИСНОВКИ ..... 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..... 181
ДОДАТКИ ..... 235
|
|
|
