Світлана Анатоліївна Демченко » Притча у давній українській літературі: еволюція жанру
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Притча у давній українській літературі: еволюція жанру
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2004 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
06.06.2024 |
|
| Твір змінено: |
06.06.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(471.4 КБ)
|
|
| Опис: |
Мета дослідження полягала в тому, щоб з’ясувати особливості
історичних змін притчі як жанру і як художнього засобу в українській
літературі давнього періоду, виявити співвідношення оригінальних і
запозичених елементів у притчах від давнини до XIX ст.
Досягнення мети передбачає розв’язання таких конкретних
дослідницьких завдань:
1) з’ясувати стан розробки проблеми притчі в українській і
світовій літературах взагалі, і в давній українській зокрема;
2) визначитися з методологічною і теоретичною базою
дослідження
та застосувати комплексний аналіз твору для виявлення історичних змін
у притчі як жанрі і як художньому засобі від давнини до ХІХ ст.;
3) встановити самобутність і особливості використання
запозичених і мандрівних сюжетів притч у творах національної
літератури зазначеного періоду;
4) виявити й охарактеризувати основні способи нової
інтерпретації усталених біблійних притч у давній українській літературі
філософами, священиками, вітчизняними письменниками і т.п.;
5) простежити закономірності історичних змін притчі (як жанру і
як художнього засобу) за період від давнини до ХІХ ст. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП............................................................................................................ 3
РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи дослідження жанрової природи притчі
....................................................................................................................... 12
РОЗДІЛ 2. Передумови формування притчево - міфологічного стилю
в пам’ятках української літератури давнього періоду.................................. 37
2.1. Біблійні притчі та їхні обробки - першоджерела української
літературної притчі............................................................................................... 37
2.2. Продовження традицій переробки притчевих сюжетів у творах
Кирила Туровського. Оригінальні притчеві художні засоби в “Молінні”
Данила Заточника................................................................................................. 50
2
РОЗДІЛ 3. Від Івана Вишенського до Г.Сковороди: шляхи
модернізації української літературної притчі...................................................70
3.1.Особливості парабол у творах Івана Вишенського й А.
Радивиловського. Синтез світських і релігійних аспектів буття людини в
„Притчі про жіночу злобу”................................................................................70
3.2. Бароковий характер притч І. Максимовича, анонімної “Притчі
про витязя і про смерть”, ”Варіанту малоросійського ”Притчі про витязя і
про смерть”, безіменної притчі про цигана й хазяїна...................................81
РОЗДІЛ 4. Синкретизм парабол і притч - художніх засобів у
творчості Г.Сковороди ........................................................................................108
Висновки...................................................................................................... 161
Список використаних джерел..................................................................167
Додаток.................................................................................................... 183
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
