Еліна Дегтярьова » Адміністративні будівлі Малого Ґалаґова в Ужгороді 1919–1938 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Адміністративні будівлі Малого Ґалаґова в Ужгороді 1919–1938 рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
16.10.2024 |
|
| Твір змінено: |
16.10.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(726 КБ)
|
|
| Опис: |
Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. – Ужгород: Видавництво УжНУ «Говерла», 2023. – Вип. 2 (49).
У статті розглядається історія розбудови адміністративних будівель нового кварталу Малий Ґалаґов м. Ужгород урядом Першої Чехословацької республіки протягом 1919–1938 рр. Після входження Підкарпатської Русі до складу республіки у 1919 р. постало питання розбудови столиці краю, в перспективі – автономного. До Ужгорода прибули численні чиновники та фахівці різних рівнів, переважно з чеських земель, задля організації адміністративного апарату. Потужностей міської інфраструктури, зокрема адміністративних будівель, не було достатньо для розміщення новоприбулих чиновників. Наявні будівлі не відповідали сучасним нормам та місткості, необхідної для перспектив зростання міста. Перед центральною владою постало питання будівництва філій міністерств та інших урядових будівель, причому в стислі терміни. Для даної мети було обрано досі не урбанізовану територію, що вимагала попередніх підготовчих під забудову робіт. Відповідно, проєктування будівель велося паралельно в часі з будівництвом інших об’єктів і прокладанням доріг та міських комунікацій. В результаті до 1938 р. було збудовано одинадцять адміністративних та інших будівель міністерств, що стали предметом даного дослідження. Основою для статті послужили фонди Державного архіву Закарпатської області в м. Берегово, зокрема фонд №21 «Крайове управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород». Матеріал також доповнено порівнянням ситуації в сфері архітектури адміністративних будівель в містах республіки – Празі, Братиславі та інших на основі відомостей з добових і сучасних джерел та літератури. У статті присутній аналіз особливості антикризових, урбаністичних і технічних рішень. При цьому не оминається питання стилістики як одного з факторів державної політики ідентичності. Саме через архітектуру та урбаністику надаються до прослідковування вектор і пріоритети, які ставила Чехословацька республіка в мультиетнічному регіоні, яким була на той час Підкарпатська Русь зі столицею в Ужгороді. У статті подано матеріал, що вводиться в науковий обіг вперше. Дослідження історії розбудови будівель адміністрацій Ужгорода міжвоєнного періоду допоможе окреслити дану проблематику та стати підґрунтям для досліджень по кожному з висвітлених об’єктів. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
