Соломія Дарморіз » Діяльність «Дирекції мит у Львові» (1922–1927 рр.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Діяльність «Дирекції мит у Львові» (1922–1927 рр.)

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Історична
Твір додано: 24.08.2025
Твір змінено: 24.08.2025
Завантажити: pdf див. (1.8 МБ)
Опис: ДаD@oDi; С. Ю. Діяльність «Дирекції мит у Львові» (1922–1927 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 032 Історія та археологія. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2025.
У дисертаційній роботі проведено комплексний аналіз діяльності «Дирекції мит у Львові» (1922–1927 рр.)». Досліджено ступінь вивчення наукової проблеми в історіографії, стан джерельної бази, теоретико-методологічні засади й відповідний науковий інструментарій роботи. Проаналізовано наявну історіографічну базу з досліджуваної проблематики, яка свідчить про те, що задекларована тематика практично вивчалася науковцями лише в загальному контексті історії Другої Речі Посполитої досліджуваного періоду. Поглиблений аналіз досліджуваної проблеми дозволив визначити роль ДМЛ у взаємодії з іншими митними установами того періоду. Окрім того, подальше вивчення сприяло виявленню специфіки митної політики в умовах міжвоєнної Польщі, а також її впливу на митну практику в Україні в наступні роки. Незважаючи на актуальність, досліджувана наукова проблема не стала об’єктом комплексного вивчення науковців. Умовно історіографію можна поділити на чотири групи. Перша – праці з історії Польщі французьких, англійських та американських дослідників. Друга група – дослідження польських науковців з історії Польщі, охорони кордону тощо. Третя – публікації з історії Польщі українських вчених. +етверта – роботи вітчизняних науковців, пов’язані зі становленням митної справи, польсько-українського пограниччя, міграцій, контрабанди тощо. Актуальність проведеного дослідження діяльності цієї організації є надзвичайно високою. Оскільки ДМЛ виконувала важливу роль у митній політиці, її вивчення може допомогти краще зрозуміти не лише історичні процеси міжвоєнного періоду, але й окремі аспекти економічного
3 розвитку Західної України в цілому. Подальші дослідження сприятимуть не тільки поповненню існуючих наукових знань, а й розширенню уявлень про взаємодію між митними установами та державними органами на тлі політичних і соціальних змін того часу.
У процесі підготовки наукового дослідження авторкою використано різноманітні архівні фонди, друковані та рукописні джерела. Джерельну базу дисертації складають документи та матеріали архівів України та Польщі, наукових і універсальних бібліотек обох країн. Для зручності, джерела ділимо на такі групи: перша – документи з державних архівів України та Польщі; друга – опубліковані матеріали; третя – періодичні видання; четверта – онлайн-ресурси. Основу джерельної бази складають архівні справи фонду 162 («Дирекція мит, м. Львів. 1922–1939 рр.») ЦДІАЛ України, AAN у Варшаві, AP у Перемишлі, ASG у Щецині; офіційні польські державні видання вищих органів влади та управління, воєводського рівня, вісники староств; довідники, зібрання приписів, розпоряджень і тимчасових циркулярів, обов’язкових до виконання митними структурами тощо; україномовні та польськомовні періодичні видання, бюлетені, словники, календарі; інформаційний портал поліції Другої Речі Посполитої; польські цифрові бібліотеки; польська прикордонна служба тощо.
Використання різноманітних методологічних підходів у дослідженні сприяло досягненню поставленої мети та забезпечило всебічний аналіз проблеми. Це дозволило значно розширити фактологічну та аналітичну частину наукового пошуку. Застосування сучасних методів допомогло уникнути суб’єктивних оцінок і забезпечило отримання науково обґрунтованих результатів, а також надало достатній фактографічний матеріал для розкриття заявленої проблематики.
Висвітлено становлення «Дирекції мит у Львові» крізь призму аналізу утворення митної варти, нормативно-правової бази, проблемності визначення прикордонних меж, підготовки кадрового потенціалу. Рада міністрів у постанові від 10 березня 1920 р. доручила Міністерству фінансів розпочати
4 підготовку митної варти. На сеймових засіданнях упродовж листопада-грудня 1921 р. підтримано пропозицію щодо створення цивільної митної варти на основі колишніх військових підрозділів. Організована митна варта остаточно закріпила за собою охорону кордонів. Для захисту західного, північно-західного та південного, східного і північно-східного кордонів, створено єдину систему на кордоні між Другою Річчю Посполитою та Німеччиною, вільним містом Ґданськ, +ехословаччиною та Румунією, СРСР, Латвією та Литвою. «Дирекція мит у Львові» підпорядковувалася Міністерству фінансів, створена відповідно до розпорядження Ради міністрів Другої Речі Посполитої від 11 жовтня 1922 р. про організацію митного органу II-ї інстанції з територіальним охопленням діяльності в межах Краківського, Львівського, Станіславівського і Тарнопільського воєводств. Вона складалася з таких відділів: адміністративного; фінансового контролю; митних зборів; лічильного. Справами прикордонної служби відав адміністративний відділ, а митного провадження - митний. «Дирекції мит у Львові» підпорядковувалося вісім інспекторатів митної варти, 37 поліційних дільниць і 197 постів, 70 старших і 1914 нижчих службовців. Нормативно-правова база пов’язана з функціонуванням митних структур у Краківському, Львівському, Станіславівському й Тарнопільському воєводствах, від цілісного функціонування яких безпосередньо залежало наповнення бюджету, здійснювалася діяльність «Дирекції мит у Львові» в певному, юридично означеному, правовому полі, відбувався захист національних інтересів держави.
Одним із перших завдань відродженої в листопаді 1918 р. Другої Речі Посполитої була демаркація кордонів та організація їх охорони. Початковий період формування характеризувався спонтанністю, відсутністю координації між зацікавленими міністерствами, нечіткістю концепції системи охорони кордону та обсягу виконання завдань окремими формуваннями. Проблема визначення прикордонної смуги на території усіх чотирьох воєводств: Краківського, Львівського, Станіславівського і Тарнопільського,
5
контрольованій «Дирекцією мит у Львові» – була актуальною впродовж 1922–1927 рр. Існували проблеми, пов’язані з охороною кордону,
утриманням прикордонних знаків, визначенням та позначенням смуг
прикордонних доріг, а також визначенням ширини смуг на окремих ділянках.
Ключовим питанням залишався підхід органів державної влади до
визначення прикордонних меж
. Його
неоднозначне розуміння та трактування
негативно впливали на ситуацію місцевого населення.
Кадри відігравали важливе значення у функціонуванні митних структур. З 1 березня 1921 р. усіх державних чиновників ділили на п’ять
класів, пов’язаних з місцевістю, у якій вони проходили службу й відповідно чим вищим був клас місцевості, тим більшою була їх зарплата. Рада міністрів сформувала дванадцять розрядів для чиновників. Постійне вдосконалення, навчання, кваліфікаційні відбори кадрів мали забезпечити не лише кількісний, але передусім якісний показник дирекцій мит. Дотримання цих
критеріїв слугувало ознакою цілісності поєднання системи теоретичних і практичних знань. Систематично проводилися курси. +ільне місце у фаховому забезпеченні належало екзаменаційним комісіям, утвореним з метою відбору спеціалістів на посади відповідно до штатного розпису. Процес вдосконалення митних службовців відбувався на базі Центральної школи митної варти в Ґурі Кальварії, підпорядкованої безпосередньо Міністерству фінансів, матеріальне забезпечення здійснювала «Дирекція мит у Варшаві».
Охарактеризовано організаційні засади, зважаючи на функціонування митних служб, умови та особливості переміщення через державний кордон громадян, коштовностей, транспортних засобів, зловживання службовим становищем, боротьбу з контрабандою. Від митної політики залежало зростання або падіння економіки, вища чи нижча вартість предметів першої необхідності, негативний або позитивний торговий баланс. Митні надходження були основною статтею бюджету і тому потребували особливої уваги. Умови й особливості переміщення громадян, коштовностей і
6 транспортних засобів через митні кордони Другої Речі Посполитої в міжвоєнний період визначалися певними інструктивними службовими повноваженнями, обов’язковими до виконання митними органами. У постанові Ради міністрів від 4 жовтня 1920 р. йшлося про встановлення порядку прикордонного контролю. Виключне право покладалося на митні органи.
Митний нагляд передбачав контроль над залізницею та іншими шляхами сполучення. Виникали непорозуміння між фірмами, що ввозили товари з-за кордону і митними структурами щодо сплати митного тарифу оподаткування, завищення вартості послуг, зловживання службовим становищем, невиконання та «різночитання» посадових інструкцій «Дирекцією мит у Львові» та її підпорядкованими структурами, конфлікти з Міністерством фінансів тощо. Важливою особливістю функціонування митних структур Другої Речі Посполитої міжвоєнного періоду була боротьба з контрабандою. Інструкція щодо протидії незаконному перетинові кордону – передбачала кримінально-фіскальне провадження щодо осіб і предметів, затриманих за контрабанду чи незаконний перетин кордону тощо.
Прослідковано речове забезпечення митних органів, медико-соціальні гарантії, матеріально-технічну підтримку. У середовищі нижчих посадових осіб інспекторатів митної варти виникали проблеми з забезпеченням обмундируванням через обмежене фінансування, що, в свою чергу, регулювалося інструктивними нормами щодо витрат на їх утримання. Влада намагалася подолати їх, тим не менше повністю вирішити ці питання впродовж досліджуваного періоду так і не вдалося. Натомість вищі посадові особи інспекторатів митної варти «Дирекції мит у Львові» систематично отримували надбавки за обмундирування та доплати за його доповнення в установленому законодавством розмірі.
Існували зловживання, пов’язані з отриманням оплачуваних відпусток на підставі медичних довідок. Зокрема, мали місце випадки, коли працівники отримували двотижневі, тритижневі чи навіть п’ятитижневі або
7 шеститижневі оплачувані відпустки за станом здоров’я без належних підстав. Крім тимчасового відсторонення від виконання службових обов’язків через дисциплінарні стягнення, на працівників інспекторатів митної варти накладали матеріальні санкції, зокрема: відмову в підвищенні грошового забезпечення на 44 пункти, скасування оплачуваної відпустки за станом здоров’я, позбавлення премії в розмірі тримісячного окладу, переведення на інше місце служби за власний рахунок тощо. +асто переведення виступало покаранням за вчинені правопорушення, недотримання охоронцями митної варти положень статуту, порушень техніки безпеки тощо.
Охарактеризовано питання недотримання охоронцями митної варти положень стрілецького статуту, а саме: якісного догляду за штатною зброєю, контролю за використанням набоїв, самовільного залишення місця несення служби, допомоги контрабандистам нелегально перетинати кордон і перевозити алкоголь тощо. «Дирекція мит у Львові» запроваджувала спеціальні облікові картки з метою ідентифікації зброї та набоїв до неї, якими володіли службовці митної варти.
Облік передбачав її ретельне заповнення з обов’язковим підписом особи, яка отримувала в користування справну штатну зброю. У разі її повернення на зберігання, внаслідок звільнення посадової особи зі служби або її переведення на іншу митницю, в обліковій картці відмічався факт повернення зброї на зберігання. В окремих випадках охоронцям митної варти дозволялося використовувати особисту вогнепальну зброю і власних собак у службових цілях.
Ключові слова: Друга Річ Посполита, Міністерство фінансів, «Дирекція мит у Львові», інспекторати митної варти, митні органи, митні структури, митна варта, контрабанда, мито, міжвоєнний період.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.