| Опис: |
Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. Випуск 76. – К., 2025.
У статті досліджується образ чаклуна в магічному світогляді українців XX століття, вивчаються соціокультурні детермінанти та функціональні характеристики чаклунських практик у контексті змінюваних умов українського суспільства, з акцентом на взаємодію магічних практик з світоглядами. Виявлено, що уявлення про магію та чаклунство в українському суспільстві ранньомодерного періоду функціонували як багатовимірна категорія, яка охоплювала релігійні, соціальні та правові аспекти. Зроблено висновок, що класифікація чаклунів, запропонована В.Давидюком, відображає різноманіття функцій та соціальних ролей, які виконували чаклуни в українському магічному світогляді. Виділяються чотири основні типи чаклунів: метаморфісти, здатні до фізичного перевтілення; ворожки, які негативно впливають на суспільство; захисники, які охороняють роди від магічних атак, та фахівці з унікальними магічними здібностями, такими як контроль над погодою, фінансами та входження в закриті простори. Встановлено, що історико-культурні трансформації визначали зміни в уявленнях про чаклунство. З’ясовано, що попри негативний образ магічних практик, чаклуни та цілителі відігравали важливу роль у суспільстві, захищаючи громаду від злих сил, оскільки мали особливі знання, які включали обряди та цілительські практики. Встановлено, що в традиційному українському магічному світогляді XX століття була поширена віра, пов’язана з можливістю чаклунів здійснювати магічний вплив на врожай, створюючи особливі магічні вигини на колосках, які називалися «завитки». Виявлено, що навіть за сучасних умов на українських землях можна спостерігати залишки стародавніх магічних практик, зокрема знаходження скручених колосків чи інших рослинних форм, обв’язаних червоними ганчірками, що є виразним свідченням збереження магічних традицій. Результати дослідження дають змогу глибше зрозуміти функціональні та світоглядні аспекти магічних практик, вказуючи на їх інтеграцію в ширшу картину української культури та самоідентифікації. |
