Володимир Чистяков » Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ–початок ХХІ ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Історіографія секуляризації церковно-монастирських маєтностей 1786 р. в українських наративних монографіях з історії Церкви (кінець ХХ–початок ХХІ ст.)
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
10.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(341.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Сіверянський літопис. 2023. № 4
Актуальність статті обумовлена необхідністю вивчення історіографічної думки щодо проб-
леми секуляризації монастирських земель Чернігівської, Новгород-Сіверської та Київської єпархій
(1786 р.). Незважаючи на важливість цього церковно-економічного заходу в соціально-релігійному
житті українських земель, у сучасній українській історіографії вказана проблематика недостат-
ньо досліджена та потребує детальнішого висвітлення. По-друге, зарубіжні науковці приділяють
значну увагу введенню «церковних штатів» на російських землях імперії (1764 р.), що визначає необ-
хідність аналізу цієї реформи й на українських теренах.
Мета статті – охарактеризувати загальні історіографічні особливості висвітлення секуляри-
заційної реформи 1786 р. крізь призму монографій з історії Української Церкви; висвітлити пробле-
ми та перепони, які впливали на об’єктивність та повноту досліджень цієї проблеми українськими
науковцями; порівняти історичні погляди та думки дослідників на основі їх наративних праць.
Наукова новизна статті полягає в історіографічному аналізі проблеми секуляризації 1786 р. щодо
її висвітлення в українських працях з історії Церкви. Було визначено та окреслено перспективні ас-
пекти дослідження секуляризаційної реформи в контексті проблематики статті. Методологіч-
ний базис роботи становлять принципи системності, цілісності, історизму та об’єктивності,
була здійснена спроба відстороненого історіографічного аналізу з урахуванням таких критеріїв, як
науковість, цілісність та повнота висвітлення питання введення «церковних штатів» в окреслених
монографіях. Серед історіографічних підходів було надано перевагу культурологічному, меншу ува-
гу було приділено суб’єктивно-історичним факторам. У статті застосовано такі загальнонаукові
мето-ди дослідження, як аналіз та синтез, абстрагування, метод компонентного аналізу тощо.
Також застосовані спеціально-історіографічні методи: історіографічно-порівняльний, типологіза-
ції та ін.
Висновки. На сучасному етапі розвитку історіографії історії Церкви спостерігаємо значну різ-
ногранність досліджень. Серед історіографічних джерел чільне місце в контексті дослідження по-
сідають узагальнювальні монографії з історії Церкви. Передусім, спостерігаємо різний фокус ана-
лізу до висвітлення проблеми секуляризації – від повноцінного та ґрунтовного дослідження до по-
верхового висвітлення фактографічного матеріалу. Багатьом наративам на сучасному етапі при-
таманною є філософсько-узагальнена характеристика введення «церковних штатів» без аналізу
причин, передумов, проблемних особливостей цієї реформи. Багато цих праць мають виражений
етноконфесійний підхід, який у цілому є доцільним та важливим для аналізу життя Української
Церкви в умовах повної залежності від Московії. Вагомою особливістю наративних монографій є
також їх використання в якості навчальних посібників для вивчення історії релігії в закладах осві-
ти, тому необхідним є аналіз «суб’єктивних» факторів історіографії – переконань, поглядів авто-
рів цих монографій. У цілому, українські церковно-історичні студії нині перебувають у стані підне-
сення, яке пов’язане із здобуттям Православною Церквою України автокефалії та патріотичним
підйомом в умовах агресії Російської Федерації проти нашої Батьківщини.
Ключові слова: секуляризація, історіографія, «церковні штати», монографія, уніфікація.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
