|
| Написано: |
2018 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
25.10.2018 |
|
| Твір змінено: |
11.10.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.7 МБ)
|
|
| Опис: |
Чик Денис. Жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст.: проблеми типології та поетики. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.01.05 «Порівняльне літературознавство». – Бердянський державний педагогічний університет Міністерства освіти і науки України, Бердянськ. Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2018.
У дисертації досліджено типологічні закономірності та відмінності жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. на матеріалі творів українських (В.Наріжний, О.Сомов, М.Гоголь, Г.Квітка-Основ՚яненко, Є.Гребінка, П.Куліш, Т.Шевченко, О.Стороженко та ін.) і англійських письменників (М.Ґ.Льюїс, Е.Редкліф, Дж.Остен, Дж.Морьє, М.Еджворт, В.Скотт, Ч.Діккенс, В.М.Теккерей, Е.Ґаскелл та ін.) кінця XVIII – середини ХІХ ст. Цілісний і комплексний аналіз проблем типології та поетики жанрових систем в українській і англійській прозі кінця XVIII – середини ХІХ ст. здійснено із застосуванням системно-синергетичної концепції.
Жанрова система в дослідженні означується як сукупність жанрів у межах окремої літератури на певному історико-культурному етапі, які перебувають у складних взаємозв՚язках один з одним та із зовнішніми системами суспільства та мистецтв. Доведено, що прискорений розвиток української літератури в першій половині та середині ХІХ ст. був певним стрибком – «культурним вибухом», за термінологією Ю.Лотмана. «Вибуховий» розвиток української прози розглянуто як перший крок до постання її дисипативної системи жанрів. Відповідна самоорганізація та подальша еволюція жанрової системи передбачає такі основні канали обміну інформацією з іншими системами: трансплантація «чужих» жанрів на національний ґрунт, архетипна основа (взаємозв՚язок зі сферою несвідомого), а також спонтанна активність і контакти (відкрита комунікація) з позалітературними системами. Параметрами порядку, які детермінують ієрархію зв՚язків в жанрових системах літератури, є мова, національний характер, культура, історія, традиція, імперська політика.
Запропоновано перегляд канону української літератури першої половини ХІХ ст. як інтеграційної літератури з адаптивною, диференційною, конвергенційною, білітературною, асиміляційною типологічними групами. Простежено, що типологічно близькими до англійської преромантичної (М.Ґ.Льюїс) і романтичної прози (В.Г.Айрленд, В.Скотт) є різножанрові твори М.Гоголя, Г.Квітки-Основ՚яненка, Антонія Погорєльського, О.Сомова. Зближує ці тексти наявність демонічних образів відьом і фамільярів, топосів відьомського шабашу, мотиву випадкового потрапляння людини на відьомський шабаш. Жанротворчим мотивом у прозі М.Ґ.Льюїса і Г.Квітки-Основ՚яненка виступає мотив інцесту, ініціатором якого є антигерой.
На підставі порівняльно-типологічного зіставлення фейлетонів Г.Квітки-Основ՚яненка та В.М.Теккерея спостережено близькість авторських позицій стосовно популярних серед масового читача естетично невартісних творів. Іншим підґрунтям для типологічної близькості в малих прозових жанрах є увага письменників до фактографічного зображення повсякденного життя, особливо жителів урбаністичних топосів («фізіологічні нариси» Г.Квітки-Основ՚яненка, Є.Гребінки та Ч.Діккенса).
У структурах жанрових систем української та англійської літератур виокремлено жанрові різновиди крутійського роману, роману виховання, роману сервантесівського типу, історичного роману та сімейної хроніки. Для крутійських романів «Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика в трех наместничествах. Рукопись XVIII века» Г.Квітки-Основ՚яненка та «The Luck of Barry Lyndon» В.М.Теккерея характерні присутність жанрової пам՚яті пікарески, дотримання історизму в художньому освоєнні дійсності, актуалізація мотиву антивиховання. Для Bildungsroman՚ів «Аристион, или Перевоспитание» В.Наріжного та «The History of Pendennis: His Fortunes and Misfortunes, His Friends and His Greatest Enemy» В.М.Теккерея, попри певні істотні жанрові трансформації, характерним є оприявнення архетипної основи – наявність архетипів Мудрого Старого, трикстера та героя, архетипний образ блудного сина. Романами сервантесівського типу в українській і англійській літературах першої половини ХІХ ст. – «романами великої дороги» – можна вважати «Жизнь и похождения Петра Степанова сына Столбикова, помещика в трех наместничествах. Рукопись XVIII века» Г.Квітки-Основ՚яненка, «Мертвые души» М.Гоголя, «The Adventures of Hajji Baba of Ispahan» Дж.Морьє та «The Posthumous Papers of the Pickwick Club» Ч.Діккенса. В історичних романах «Михайло Чарнышенко или Малороссия восемьдесят лет назад» і «The Antiquary» П.Куліш і В.Скотт творять власні національні міфи – при цьому збіжними є не лише історичні, а й індивідуально-психологічні відповідності. В історичних романах «Братья-близнецы» О.Стороженка та «The History of Henry Esmond, Esq. …» В.М.Теккерея розгортаються сатиричні трагедії, в яких представлено імперські версії консервативних ідеологій. Типологічно близькою є розробка стереотипних образів євреїв як жанротвірних елементів у творах О.Сомова, Г.Квітки-Основ՚яненка, П.Куліша, Є.Гребінки й англійських прозаїків В.Скотта та Ч.Діккенса. Сімейні хроніки Г.Квітки-Основ՚яненка і Марії Еджворт демонструють зацікавлення письменників глибинними процесами змін в спільнотах Ірландії та України другої половини XVIII ст. У романі «Oliver Twist» Ч.Діккенса та повісті «Близнецы» Т.Шевченка наявні жанрові ознаки педагогічного роману: в обох творах спостерігаємо розгортання авторських експериментів – головних героїв поміщено в конкретні педагогічні умови. Важливим складником використання розбійницької теми в повісті «Варнак» Т.Шевченка та романі «Mary Barton: A Tale of Manchester Life» Елізабет Ґаскелл став мотив соціальної помсти, який має для цих текстів важливу функціональну та жанротворчу вагу. У повісті «Наймичка» Т.Шевченка та романі «Ruth» Елізабет Ґаскелл порушено доволі дражливу для суспільства Російської та Британської імперій тему ставлення до покритки та створення для неї особливого соціального статусу. Типологічні паралелі свідчать про наближення повісті «Несчастный» Т.Шевченка до жанрового канону сенсаційного роману, що доведено через зіставлення з романом «Lady Audley՚s Secret» Мері Е. Бреддон. Проаналізовані сенсаційні твори є інверсією сімейного роману, а зображена в них сімейна ідилія є набором симулякрів, які не відповідають дійсності. У біографічних Künstlerroman՚ах – повісті «Художник» Т.Шевченка та романі «The Newcomes» В.М.Теккерея – можна зауважити ряд відповідностей у конструюванні образу фатальної жінки, котра руйнує життєві плани художника. Повість «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т.Шевченка та роман Джейн Остен «Persuasion» можуть бути прочитані як «садибні романи» з відповідними жанровими ознаками.
Визначаючи провідні етапи ґенези жанрової парадигми української новочасної прози, було встановлено типологічні відповідності в жанровій орієнтованості українських і англійських прозаїків кінця XVIII – середини ХІХ ст. Попри виразні прояви національної ідентичності, акцент на власному фольклорі, історії та культурі, запізнілість постання новочасної літератури в підневільних умовах колоніального існування, жанрова система української літератури досліджуваного періоду демонструє багато спільних рис у активізації та моделюванні жанрових різновидів прози, які проявляються та увиразнюються під час типологічного зіставлення та порівняння з відповідною панорамою розвитку жанрів у англійській літературі.
Ключові слова: жанрова система, жанр, жанрова модель, типологія, системно-синергетичний підхід, проза. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ..... 20
РОЗДІЛ 1. ЖАНРОВА СИСТЕМА ЯК ТЕОРЕТИЧНА ТА МЕТОДОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ ..... 32
1.1. Жанрова система: проблеми наукової ідентифікації та інтерпретації ..... 32
1.2. Синергетична концепція жанрової системи ..... 48
1.3. Прозовий дискурс української літератури кінця XVIII – середини ХІХ ст.: проблема формування канону ..... 69
1.4. Становлення системи прозових жанрів в українській літературі кінця XVIII – середини ХІХ ст.: методологія прочитання ..... 84
Висновки до розділу 1 ..... 97
РОЗДІЛ 2. УКРАЇНСЬКА ПОВІСТЬ І МАЛА ПРОЗА ТА АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.: ЖАНРОВІ АСПЕКТИ ..... 100
2.1. Рецепція роману «The Heart of Mid-Lothian» В.Скотта в повісті «Козир-дівка» Г.Квітки-Основ՚яненка ..... 100
2.2. Образ «благородного розбійника» в українській та англійській романтичній прозі першої половини – середини ХІХ ст. ..... 108
2.3. Пародіювання топосу готичного замку у прозі Г.Квітки-Основ՚яненка та Джейн Остен ..... 120
2.4. Топос відьомства в українській і англійській прозі кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. ..... 126
2.5. Мотив інцесту як жанровий маркер у «кримінальній» прозі української та англійської літератур кінця XVIII – першої половини ХІХ ст. (Г.Квітка-Основ՚яненко, М.Ґ.Льюїс) ..... 143
2.6. Жанр фейлетону в українській і англійській літературах першої половини ХІХ ст. ..... 156
2.7. Жанрова специфіка «фізіологічного нарису» в українській та англійській літературах першої половини ХІХ ст. ..... 167
Висновки до розділу 2 ..... 176
РОЗДІЛ 3. РОМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ТА АНГЛІЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРАХ КІНЦЯ XVIII – СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.: ПОЕТИКА, ТИПОЛОГІЯ ТА МОДИФІКАЦІЇ ..... 180
3.1. Специфіка жанру крутійського роману (Г.Квітка-Основ՚яненко, В.М.Теккерей ..... 180
3.2. Міфологічний код романів виховання «Аристион, или Перевоспитание» В.Наріжного та «The History of Pendennis: His Fortunes and Misfortunes, His Friends and His Greatest Enemy» В.М.Теккерея ..... 190
3.3. Жанровий різновид «роману великої дороги» в українській і англійській літературах першої половини ХІХ ст. ..... 206
3.3.1. Жанрова специфіка «роману великої дороги» ..... 206
3.3.2. Жанротвірна функція хронотопу шляху ..... 212
3.3.3. Типологія конструювання географічних образів ..... 224
3.3.4. Мономіф як сюжетна модель ..... 231
3.3.5. Вибори як подія в сюжеті «роману великої дороги» Г.Квітки-Основ՚яненка та Ч.Діккенса ..... 242
3.4. Жанрові особливості українського й англійського історичного роману першої половини – середини ХІХ ст. ..... 251
3.4.1. «Михайло Чарнышенко, или Малороссия восемьдесят лет назад» П.Куліша та романи В.Скотта: проблеми рецептивної та компаративної поетики ..... 251
3.4.2. Тематичні маркери імперської версії історії в романах «Братья-близнецы» О.Стороженка та «The History of Henry Esmond, Esq.» В.М.Теккерея ..... 266
3.5. Жанротвірність стереотипного образу єврея в українській і англійській прозі першої половини – середини ХІХ ст. ..... 279
3.6. Жанровий різновид сімейного роману-хроніки в українській та англійській літературі першої половини ХІХ ст.: Г.Квітка-Основ՚яненко і Марія Еджворт ..... 294
Висновки до розділу 3 ..... 316
РОЗДІЛ 4. ПОВІСТІ Т.ШЕВЧЕНКА Й АНГЛІЙСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ – СЕРЕДИНИ ХІХ СТ.: НАБЛИЖЕННЯ ТА ТИПОЛОГІЯ ..... 320
4.1. Модифікація педагогічного роману (на матеріалі роману «Oliver Twist» Ч.Діккенса та повісті «Близнецы» Т.Шевченка) ..... 320
4.2. Соціальні повісті Т.Шевченка та романи Елізабет Ґаскелл: художня трансформація жанротвірних мотивів ..... 337
4.2.1. Мотив соціальної помсти в соціально-психологічній прозі Т.Шевченка та Елізабет Ґаскелл ..... 337
4.2.2. Типологія мотиву соціальної стигматизації в повісті «Наймичка» Т.Шевченка та романі «Ruth» Елізабет Ґаскелл ..... 353
4.3. Вікторіанський сенсаційний роман і повість «Несчастный» Т.Шевченка: типологія жанру ..... 365
4.4. Біографічний Künstlerroman в українській і англійській літературах першої половини – середини ХІХ ст. (Т.Шевченко, В.М.Теккерей) ..... 383
4.5. «Садибні романи» «Persuasion» Джейн Остен і «Прогулка с удовольствием и не без морали» Т.Шевченка ..... 402
Висновки до розділу 4 ..... 420
ВИСНОВКИ ..... 423
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..... 432
ДОДАТОК А ..... 490
ДОДАТОК Б ..... 497
|
|
|