Олександра Чура » Компартійна влада Львова у виборах 1989 та 1990 рр.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Компартійна влада Львова у виборах 1989 та 1990 рр.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
08.02.2026 |
|
| Твір змінено: |
08.02.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(273.5 КБ)
|
|
| Опис: |
Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Історія. Політологія. – 2015. – Вип. 12.
На зламі 80-х рр. ХХ ст. комуністичний режим у СРСР зіштовхнувся із серйозними соціально-економічними та політичними проблемами ігнорування яких могло піддати сумніву провладний статус правлячої КПРС. Серед них – провали економічних реформ, перманентно низьке матеріальне становище громадян країни, загострення національної та релігійної проблем, деформаційні внутрішньопартійні явища тощо. З метою запобігання втрати політичного монополізму союзне керівництво у Москві наважується на запровадження політико-економічних новацій, більш відомих як перебудова. Їх економічна суть полягала у спробі симбіозу планових та ринкових методів господарювання названих госпрозрахунком та самофінансуванням. Вектор політичних реформ полягав у номінальній передачі державної влади від КПРС і руки радянських інституцій країни під пильним контролем компартапарату.
Така імітація демократичних перетворень викликає гостре незадоволення регіональної патріотично налаштованої громадськості на місцях. Одним із регіонів УРСР, де національні пріоритети існували стійкими здавна були західні області, а особливо їх негласна столиця – Львів. На його теренах перебудовна політреформа переростає у демократизаційні вимоги, які ослаблюють засади комуністичної влади у місті. Оприлюднення злочинів минулих десятиліть спричинилося до стрімкої дискредитації КПРС-КПУ в очах жителів Львова і як наслідок – національнодемократичного ренесансу, що швидко переріс у антикомуністичний. Компартійне середовище вкрай вороже ставилося до відродження національно-визвольного руху і широко розгорнуло боротьбу проти спроб позбавлення його монополії на політичну владу.
Найголовнішими кроками на цьому державотворчому шляху були ініційовані ХІХ Всесоюзною партійною конференцією вибори до Верховної ради СРСР у 1989 р. та Верховної ради УРСР і місцевих рад у 1990 р. У першому випадку,не дивлячись на обрання опозиційних депутатів, львівському компартапарату хоча і номінально, але вдається зберегти провладні позиції. У другому – відбулася цілковита втрата політичної влади. Позбавлення впливу на політико-економічне життя міста зумовило зародження деформаційних явищ в компартійному середовищі Львова і підвело обком КПУ до межі виживання та врешті не тільки вивело його на узбіччя політичного життя, а й поставило поза законом. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
