|
| Написано: |
2025 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.02.2026 |
|
| Твір змінено: |
10.02.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.4 МБ)
|
|
| Опис: |
АНОТАЦІЯ
Чучалін О. П. Монастирі Київської єпархії: управління, господарсько-економічне становище та соціокультурна діяльність (кінець XVIII – початок
ХХ ст.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Університет Григорія Сковороди в
Переяславі, Переяслав, 2025.
Дослідження виконано дисертантом самостійно впродовж 2020–2025 рр.
Актуальність теми дослідження зумовлена зростаючим інтересом до
історії Православної церкви та її інституцій. У межах дисертаційного
дослідження комплексно проаналізовано господарсько-економічні та
соціокультурні аспекти функціонування монастирів Київської єпархії кінця
XVIII – початку ХХ ст.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській
історіографії, на основі широкої та репрезентативної джерельної бази,
здійснено всебічне вивчення правового статусу, організаційної структури
управління, чисельного та соціального складу чернецтва монастирів Київської
єпархії. Розкрито специфіку їхньої господарської, фінансово-економічної,
культурно-просвітницької та благодійної діяльності.
Визначено загальні тенденції, що впливали на формування монастирської
мережі в єпархії, а також окреслено проблеми функціонування обителей у
контексті нових політичних, соціально-економічних та культурних умов
синодального періоду. Виокремлено основні етапи розвитку обителей з
врахуванням їхньої соціальної, культурної та економічної ролі.
Особливу увагу приділено господарській діяльності монастирів Київської
єпархії: проаналізовано їхнє фінансово-економічне становище, вплив на
місцеву економіку та внесок у соціально-економічний розвиток українських
земель у ХІХ – на початку ХХ століття. У межах дослідження обґрунтовано
концепцію монастиря як соціокультурного інституту модерної доби, що
поєднував функції духовного центру, освітньої установи, соціального
3
притулку, економічного осередку та стабілізуючої сили в умовах динамічних
політичних і культурних трансформацій.
Стан наукової розробки проблеми охарактеризовано шляхом
опрацювання значного масиву джерел і наукової літератури. Проведений
історіографічний аналіз засвідчив поетапність у вивченні заявленої теми, що
дозволило виокремити три основні періоди її наукового осмислення:
дорадянський (імперський) – від початку XIX ст. до 1917 р.; радянський – з
1917 р. до кінця 1980-х рр.; пострадянський (сучасний) – з 1990-х років і до
сьогодення. Окремо проаналізовано доробок зарубіжних дослідників.
Встановлено, що на кожному з етапів відбувалася трансформація наукових
пріоритетів, зміна методологічних підходів, а також варіювався рівень
академічної уваги до тематики монастирського життя. Застосування
проблемно-хронологічного принципу дало змогу виявити як добре
опрацьовані, так і малодосліджені аспекти теми в межах кожного історичного
періоду.
Здійснено систематизацію джерельної бази та визначено ступінь її
репрезентативності. Джерела умовно поділено на опубліковані та
неопубліковані документи, які, у свою чергу, класифіковано за видовими
ознаками. До основних категорій належать: нормативно-правові акти
(імператорські укази, маніфести, постанови Святійшого Синоду, документи
Колегії економії, статути); діловодна документація (укази, інструкції,
прохання, рапорти, листування з органами державної та місцевої влади);
церковна періодика, яка відображала актуальні проблеми функціонування
церковних інституцій і монастирського життя. Такий підхід дозволив не лише
окреслити структуру наявного джерельного масиву, але й критично оцінити
ступінь його повноти та достовірності, що стало основою для формування
виважених наукових висновків.
Методологічна основа дослідження спиралася на поєднання історико-
типологічного, порівняльно-аналітичного та міждисциплінарного підходів,
що забезпечило цілісність дослідницького процесу й дало змогу досягти
4
поставленої мети. Значну увагу приділено розробці понятійно-категоріального
апарату, що сприяло реконструкції еволюції історичної думки стосовно
монастирської проблематики та виявленню смислових трансформацій
ключових понять у межах досліджуваного періоду.
З’ясовано вплив державної секуляризаційної політики на чисельність,
організаційне становище та функціональну специфіку православних
монастирів Київської єпархії в синодальний період. Виявлено, що обителі
суттєво відрізнялися між собою за типологією, соціальною функцією,
фінансовими можливостями, обсягом господарської активності та
масштабами культурної присутності в регіоні. Для виявлення закономірностей
розвитку монастирів застосовано хронологічну класифікацію, яка враховує
політичні, адміністративні та економічні зміни.
Окрему увагу зосереджено на архітектурному та просторовому аспекті.
Проаналізовано планування монастирських територій, облаштування церков,
келій, господарських споруд і сакральних об’єктів. Встановлено, що протягом
синодального періоду суттєво змінився як зовнішній вигляд монастирів, так і
їхня роль у просторовій організації населених пунктів. Зведення кам’яних
храмів, дзвіниць, келійних і господарських корпусів надавало монастирям
значення архітектурних домінант, що активно формували міський ландшафт,
впливали на планувальну структуру поселень.
Комплексний аналіз господарської діяльності монастирів Київської
єпархії дозволив виявити основи їхнього економічного функціонування.
Встановлено, що монастирі володіли значними земельними угіддями –
включно із селами, хуторами, орними землями, лісами, луками, пасовищами
та водоймами. Частина цих ресурсів використовувалася для власних потреб
обителі (в тому числі – для ведення натурального господарства), інша –
здавалася в оренду, формуючи стабільне джерело позабюджетних доходів. Ця
економічна модель забезпечувала монастирям відносну фінансову
незалежність і самодостатність, дозволяючи їм ефективно функціонувати
навіть у межах жорстко регламентованої синодальної системи управління.
5
Водночас така структура створювала передумови для економічної взаємодії
монастирів із місцевими громадами, впливала на розвиток аграрного сектору,
ремесел і торгівлі.
У межах дослідження доведено, що монастирі Київської єпархії прагнули
до раціоналізації господарської діяльності, враховуючи як зовнішні
економічні та політичні обставини, так і внутрішні потреби чернечих спільнот.
Залучення найманої праці, поступова модернізація виробничих процесів,
розвиток спеціалізованих промислів і ремесел свідчать про зростаючу
інтеграцію монастирів у загальноекономічний простір. Проаналізовано
ступінь залученості монастирів до товарно-грошових відносин та їх адаптацію
до нових моделей господарювання й організації праці. Ці зміни сприяли
формуванню стабільного економічного підґрунтя, що забезпечувало
фінансову незалежність обителей і трансформувало їх із замкнених релігійних
спільнот у активних суб’єктів регіонального соціально-економічного життя.
У результаті дослідження встановлено, що фінансово-економічна
діяльність монастирів Київської єпархії мала динамічний, багатофакторний і
масштабний характер, особливо активізувавшись у пореформений період
другої половини ХІХ ст. Спостерігається розширення виробничої діяльності,
упровадження технічних новацій, що сприяло підвищенню ефективності
господарювання.
Протягом синодального періоду монастирі функціонували як економічно
адаптивні та соціально багатовимірні інституції, які не лише акумулювали
матеріальні ресурси та генерували прибуток, але й реалізовували широку
соціальну та духовну місію. Частина функцій, традиційно притаманних
державному сектору, виконувалася саме монастирями: у сферах охорони
здоров’я, освіти та соціального захисту.
У дисертації проаналізовано також умови вступу до чернецтва,
чисельність, соціальну стратифікацію та внутрішнє становище насельників
монастирів Київської єпархії в синодальний період. Встановлено, що в
більшості обителей дотримувалися вікових та освітніх обмежень, визначених
6
чинним законодавством. Розглянуто питання монастирської ієрархії, порядок
посвяти у чернецтво, а також розподіл функціональних обов’язків між
насельниками. Життя монастирів регламентувалося статутами, які чітко
окреслювали норми поведінки, внутрішнього устрою та дисциплінарні
вимоги. Чисельність чернецтва не перевищувала штатних нормативів, що
встановлювалися відповідно до категорії монастиря та обсягів державного
фінансування.
За соціальним походженням до складу чернецтва входили представники
духовенства, міщанства, купецтва, козацтва та селянства. У пореформений
період спостерігається зміна соціального профілю насельників: зростає частка
осіб із вищою освітою та заможних верств населення, які зверталися до
монастирів у пошуках духовного заспокоєння або втечі від соціальних
потрясінь. Цей період також відзначається активним зростанням чисельності
черниць та послушниць у жіночих обителях. Однією з характерних рис стало
зростання частки представниць дворянства серед жіночого чернецтва, що
свідчить про зміну мотивів чернечих покликань та посилення соціального
престижу жіночих монастирів.
Практично всі ченці та черниці монастирів Київської єпархії мали освіту
різного рівня, що свідчить про зростаюче значення освітнього компонента у
формуванні чернечих спільнот. Значна частина насельників закінчувала
духовні училища, семінарії, повітові школи, навчалася на курсах грамоти або
здобувала знання через домашню освіту. Для тих, хто вступав до монастиря
без попередньої освітньої підготовки, організовувалися внутрішні навчальні
програми, що охоплювали базові знання з грамоти, арифметики, церковного
співу, догматичних і канонічних основ православ’я.
Водночас релігійно-моральне життя чернечих спільнот не було
однозначно зразковим. Як і в багатьох інших монастирях імперської Росії,
чернецтво Київської єпархії було втягнуте в господарські справи, судові
процеси, адміністративні суперечки, що іноді призводило до втрати духовної
зосередженості та дисциплінарних порушень. У джерелах зафіксовані випадки
7
пияцтва, хуліганських дій, бродяжництва, що негативно позначалося на
внутрішньому житті обителей та вимагало суворої реакції з боку церковної
влади. Покарання за подібні проступки, як правило, були дисциплінарного
характеру та передбачали, відповідно до монастирських статутів, накладення
суворих стягнень: від позбавлення участі у богослужіннях і постах до
переведення в інші монастирі або повного вигнання з обителі.
Ключові слова: Київська єпархія, синодальний період, лавра, монастир,
богадільня, православне чернецтво, господарсько-економічне становище,
соціокультурна діяльність. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ 2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 20
ВСТУП 21
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 35
1.1. Історіографічний вимір наукової проблеми 35
1.2. Джерельна база дослідження 62
1.3. Теоретико-методологічні основи дослідження та його
категоріально-понятійний апарат 90
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ТА ПРЕДМЕТНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ МОНАСТИРІВ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ
СИНОДАЛЬНОГО ПЕРІОДУ 109
2.1. Історія становлення та розвитку монастирів на території
Київщини
109
2.2. Держава і православні монастирі в синодальний період: правові
засади відносин 145
2.3. Організація управління, типологія та структура монастирів 174
РОЗДІЛ 3. ПРОСОПОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ЧЕРНЕЦТВА 193
3.1. Набуття сану, чисельність та соціальний склад насельників
обителей
193
3.2. Моральність та матеріальне становище чернецтва 221
3.3. Форми і норми повсякденних практик монастирських корпорацій 234
19
РОЗДІЛ 4. ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ, ФІНАНСОВО-
ЕКОНОМІЧНЕ СТАНОВИЩЕ ТА КОМПЛЕКСИ ОБИТЕЛЕЙ
ЄПАРХІЇ
251
4.1. Господарська діяльність монастирів 251
4.2. Фінансово-економічна діяльність, доходи та витрати монастирів 274
4.3. Будівлі, храми та святині монастирів 312
РОЗДІЛ 5. КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА ТА
БЛАГОДІЙНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ МОНАСТИРІВ 337
5.1. Внесок монастирів Київської єпархії синодального періоду у
становленні та розвитку освіти в регіоні
337
5.2. Лікувальні заклади при монастирях: структура, типи медичної
допомоги, персонал
357
5.3. Соціальне служіння монастирів єпархії: опіка над хворими та
нужденними
374
ВИСНОВКИ 391
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 408
ДОДАТКИ 503
|
|
|
