| Опис: |
Український археографічний щорічник. — Випуск 21/22. — Том 24/25. — Київ, 2018
Дискусія про те, чи Богдан Хмельницький і Військо Запорозьке прийняли
османське підданство, точиться вже дуже довгий час. Вивчаючи дипломатичні
зв’язки гетьмана з Високою Портою, історики базували свої спостереження та ви-
сновки на документах, серед яких важливе місце займають оригінали османських
грамот, адресованих Хмельницькому. Проте, хоч як дивно, обидві нині відомі оригі-
нальні грамоти від султана Мегмеда IV до українського гетьмана донині залишалися
більшою мірою недослідженими. Інколи їх неправильно датували, а часами навіть
плутали між собою. Дослідивши оригінали султанських грамот, які зберігаються в
Москві (рДаДа. – Ф. 89. – оп. 2. – № 26, 7–16 жовтня 1650 р. н. ст.) і в Варшаві
(AGAD. – Arch. Kor. Dz. kozacki. – K. 42. – № 27, 22 лютого – 3 березня 1651 р. н. ст.),
і порівнявши їх з чорновими проектами, опублікованими Яном рипкою, ми ототож-
нили текст московської грамоти з чернеткою, датованою 10 серпня 1650 р. н. ст., яка
досі вважалася невисланою. свідчення архівних документів про дипломатичні сто-
сунки між гетьманом, Портою і Московською державою дали нам змогу встановити
роль цих грамот у процесі перемовин про османське підданство, а також висловити припущення, яким чином одна з грамот опинилася в архіві московського Посоль-
ського приказу, тоді як друга, захоплена польськими військами під Берестечком,
потрапила до Варшави.
Ключові слова: Богдан Хмельницький, Мегмед IV, підданство, султанські гра-
моти (наме-і гюмаюн), гетьман, султан, палеографія, дипломатика, архіви, РДАДА,
AGAD. |
