|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
22.11.2022 |
|
| Твір змінено: |
22.11.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Чайка І. М. Cільське розселення України в умовах демографічної
кризи: тенденції структурнотериторіальних змін. – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 103
“Науки про Землю” галузі знань 10 “Природничі науки”. Львівський національний
університет імені Івана Франка, Львів, 2022.
Сільська місцевість є важливим просторовим елементом держави та займає
більшу частину її території. Основою сільської місцевості є сільська поселенська
мережа, яка сформувалась в результаті розселення населення і є географічним
каркасом його життєдіяльності. Демографічна криза, яку переживає все українське
суспільство, особливо гостро проявляється якраз у сільській місцевості. Проблема
скорочення сільського населення територіально неоднорідна і в окремих регіонах
ситуація особливо критична. Депопуляційні процеси призводять до структурно
територіальних трансформацій у сільській посленській мережі, які також
диференційовані за регіонами. Кризові демографічні та соцальноекономічні
тенденції на окремих територіях проявляються через наявність значної кількості
знелюднених поселень. З огляду на соціальне, економічне, демографічне,
культурне й політичне значення сільської місцевості для українського суспільства
важливо здійснювати моніторинг стану сільського населення та поселенської
мережі, а також розробляти рішення для його покращення. Особливо актуально
простежити вплив реформи децентралізації.
Наукова новизна отриманих результатів дослідження:
вперше:
створено картографічні моделі зміни середньої людності, щільності
сільських поселень та щільності сільського населення з 1993 по 2018 рр.
3
Розроблено картосхеми, які цілісно розкривають диференціацію основних
параметрів сільського розселення на рівні адміністративних районів;
визначено тісноту взаємозалежності структурних параметрів сільського
розселення, з одного боку, та показників демографічного розвитку – з іншого;
виявлено типологічні відмінності областей України за особливостями
співвідношення параметрів сільського розселення;
удосконалено:
визначення понять “сільське поселення”, “село”, “селище” та виділено
етапи еволюції методологічних підходів у дослідженнях сільського розселення
України;
обґрунтування основних детермінант та регіональних тенденцій
демографічного розвитку сільського населення України;
набули подальшого розвитку:
історикогеографічна періодизація трансформації сільського розселення
України в контексті демографічних процесів та політичної ситуації;
аналіз переваг та суперечностей адміністративнотериторіальної реформи
для українського села;
розроблення практичних рекомендацій для відновлення сільської
місцевості в районах демографічної кризи та для активізації економічного життя в
українському селі. Виявлення за допомогою соціологічних методів ставлення
молоді до перспектив сільської місцевості.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці можливих
шляхів вирішення суспільних проблем української сільської місцевості.
Відображення територіальних відмінностей рівнів демографічних проблем та
розселенських характеристик допоможе оцінити масштаб проблематики та
запровадити окремі ефективні економічні та соціальні заходи.
Деякі позитивні передумови, зокрема щодо зміцнення економічної бази
сільської місцевості, може забезпечити створення об’єднаних територіальних
4
громад, яке водночас несе і нові загрози для малих поселень, віддалених від
центрів майбутніх громад, що особливо стосується північносхідних областей.
Постійний моніторинг демографічної ситуації в контексті географії поселень у
поєднанні з аналізом проєктів реформ може частково попередити можливі
негативні наслідки. Також проведене дослідження може бути корисним при
розробці стратегій розвитку для окремих ОТГ.
У першому розділі розглянуто варіанти трактування базових понять
дослідження, а саме: “сільське розселення”, “сільська місцевість” та “сільське
поселення”. Окремо зазначено основні ознаки сільських поселень та сільської
місцевості, а також запропоновано власне авторське визначення поняття “сільське
поселення”. На основі визначень складено поняттєвотермінологічну схему.
Проаналізовано історію дослідження сільського розселення та зміну
методологічних підходів відповідно до історичних етапів розвитку географічної
науки. Детально охарактеризовано сучасну методику досліджень сільського
розселення та розкрито здобутки різних науковців в дослідженні цієї проблеми.
У другому розділі складено схему основних чинників, які впливають на
трансформацію сільського розселення. У першому підрозділі окреслено вплив
природногеографічного та історичного чинників на сучасний стан сільської
поселенської мережі та демографічне становище сільського населення. Зроблено
висновок про те, що вплив природних умов простежується в архітектурно
планувальному типі поселень, щільності заселення та поселенської мережі,
структурі сільськогосподарського виробництва. Аналіз історії формування мережі
сільських поселень показав впливовість подій ХХ століття на її теперішній стан та
вектор сучасної структурної трансформації. Соціальні катаклізми того часу
суттєво підірвали демографічний потенціал сільської місцевості, деформували
процес демографічного переходу. Дотепер у територіальних відмінностях
процесів природного відтворення сільського населення помітно різницю між
областями, які були в складі УРСР до 1939 р., та тими, що увійшли після 1939 р.
5
Також негативний вплив на демографічний та соціальноекономічний розвиток
українського села мали адміністративнотериторіальні реформи комуністичної
влади, які призвели до суттєвого скорочення сільської поселенської мережі та
значного відтоку молоді.
У третьому розділі проведений аналіз територіальних відмінностей
демографічних показників, трансформації розселенських параметрів та
регіональних відмінностей сільського розселення. На графіках, гістограмах та
картосхемах візуалізовано такі показники: народжуваності (коефіцієнт
народжуваності, сумарний коефіцієнт народжуваності, вікові коефіцієнти
народжуваності), смертності (коефіцієнт смертності, структура смертності за
причинами), стану статевовікової структури (абсолютні значення чисельності
населення у вікових когортах, абсолютні значення кількості чоловіків та жінок у
певному віці, демографічного навантаження населенням старшим 65 років,
показників середнього та медіанного віку), також оцінено значення нетто
показника відтворення, коефіцієнт природного та міграційного приросту
(скорочення) населення. Зроблено висновки, що сучасне зменшення кількості
сільського населення зумовлено насамперед від’ємним природним приростом,
водночас міграції, через специфіку міграційної поведінки населення, суттєво
впливають на поглиблення диспропорцій в статевовіковій структурі сільських
поселень. Дослідження територіальної диференціації характеристик
демографічного відтворення показало наявність суттєвих відмінностей, які
відображені на картосхемах.
Зниження чисельності сільського населення призводить до негативних
структурних трансформацій сільської поселенської мережі. Основними її
проявами є: 1) зменшення кількості поселень; 2) здрібнення сільської поселенської
мережі через зниження середньої людності поселень; 3) поява сіл без постійного
населення. Важливо уточнити, що виключення сіл з реєстру було зумовлене й
6
іншими причинами, наприклад екологічними, але все ж у великій кількості це
спричинено їх знелюдненням в результаті демографічної кризи.
Сучасний стан параметрів сільського розселення показано за картосхемами
“Щільність сільського населення України на рівні адміністративних районів”,
“Середня людність сільських поселень України на рівні адміністративних
районів”, “Щільність сільської поселенської мережі України на рівні
адміністративних районів”. За подібністю середньої людності та щільності
поселень на рівні областей проведено кластерний аналіз. Для оцінки зв’язку
розселенських параметрів та демографічної ситуації, розраховано коефіцієнт
лінійної кореляції методом Пірсона між коефіцієнтом природного приросту
(скорочення) та розселенськими характеристиками (щільність сільського
населення, сердня людність та щільність сільських поселень).
У четвертому розділі на основі даних соціологічного опитування проведено
аналіз поглядів молодого населення на проблеми, переваги та можливості
відновлення сільської місцевості. Згідно з відповідями респондентів, основними
проблемами у сільській місцевості є: труднощі з працевлаштуванням, недостатній
розвиток інфраструктури (транспортної, медичної, освітньої, розважальної).
Відповідно, у підрозділі розглянуто можливі політичні, економічні та соціальні
рішення щодо покращення становища у сільських поселеннях. Окремі шляхи
вирішення проблематики полягають у збільшенні інвестиційної привабливості
сільських територій, створенні передумов для розвитку середнього й дрібного
фермерського господарства та дотичних несільськогосподарських галузей.
Створення податкових канікул або інших преференцій при оподаткуванні для тих
підприємців, які планують розмістити свої виробничі потужності у сільській
місцевості, посприяло б інтенсифікації дрібного, малого та середнього бізнесу.
Зроблено суспільногеографічний аналіз реформи децентрацізації у контексті
створення об’єднаних територіальних громад, проведено SWOTаналіз її переваг,
недоліків та нових викликів.
7
Ключові слова: сільське розселення, сільські поселення, поселенська мережа,
депопуляція сільського населення, міграції, демографічна криза, демографічна
політика, адміністративнотериторіальна реформа, об’єднані територіальні
громади, регіон, суспільна географія регіонів, транспортна інфраструктура
сільської місцевості, геопросторова організація супільства, суспільногеографічна
термінологія, просторові форми поселень. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ............................................................................................................................. 18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКОМЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ТА ІСТОРІЯ
СУСПІЛЬНОГЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СІЛЬСЬКОГО РОЗСЕЛЕННЯ
УКРАЇНИ ........................................................................................................................ 25
1.1. Сільське розселеня як суспільно географічна категорія ............................... 25
1.2. Історія досліджень сільського розселення України ......................................... 33
1.3. Новітні дослідження сільського розселення України, сучасні методологічні
підходи та методика його дослідження в умовах демографічної кризи ............... 41
Висновки до Розділу 1. .................................................................................................. 49
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ СІЛЬСЬКОЇ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ
МЕРЕЖІ УКРАЇНИ ........................................................................................................ 51
2.1. Вплив природногеографічного чинника на сільське розселення .................. 51
2.2. Історикогеографічні передумови становлення поселенської мережі України
та її вплив на сучасні особливості сільського розселення. ..................................... 55
Висновки до Розділу 2. ............................................................................................... 71
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНА СТРУКТУРНОТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ
СІЛЬСЬКОЇ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЇЇ
ТРАНСФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ДЕМОГРАФІЧНОЇ КРИЗИ .................................. 73
3.1. Демографічна ситуація в сільській місцевості .................................................. 73
3.2. Динаміка та географія структурної трансформації сільської поселенської
мережі ......................................................................................................................... 102
3.3. Регіональні відмінності сучасного стану сільського розселення та їхній
зв'язок з параметрами відтворення населення ....................................................... 113
Висновки до Розділу 3. ............................................................................................. 126
РОЗДІЛ 4. НОВІТНІ СОЦІАЛЬНІ ТЕНДЕНЦІЇ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ
УКРАЇНИ ...................................................................................................................... 130
4.1. Деякі особливості соціальноекономічної ситуації у сільській місцевості та її
вплив на демографічні та розселенські тенденції .................................................. 130
4.2. Адміністративнотериторіальна реформа і сільське розселення в Україні:
суперечності та наслідки взаємовпливів ................................................................ 144
Висновки до розділу 4. ................................................................................................ 154
ВИСНОВКИ .................................................................................................................. 157
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ .............................................................................................. 162
ДОДАТКИ ..................................................................................................................... 179
|
|
|
