Андрій Бутко » Нумізматична колекція Світловодського міського краєзнавчого музею як джерело вивчення історії грошового обігу Задніпрських місць Гетьманщини
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Нумізматична колекція Світловодського міського краєзнавчого музею як джерело вивчення історії грошового обігу Задніпрських місць Гетьманщини
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
22.03.2023 |
|
| Твір змінено: |
22.03.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(252.2 КБ)
|
|
| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2019. – Вип. 3.
Метою дослідження є аналіз нумізматичного зібрання Світловодського міського краєзнавчого музею в контексті вивчення загальних проблем грошового обігу в межах території Задніпрських місць.
Стаття присвячена аналізу особливостей грошового обігу Задніпрських місць Гетьманщини в період з початку ХVІІ до cередини ХVІІІ століття. Автор вивчає наявні писемні джерела, історичні та краєзнавчі дослідження, у яких розглядається проблема грошового обігу, а також описує та аналізує відповідні нумізматичні матеріали із зібрання Світловодського міського краєзнавчого музею.
Дана стаття базується на використанні нумізматичного матеріалу зібрання Світловодського міського краєзнавчого музею та відомостей документів з прав власності на природні угіддя і господарські об’єкти території Задніпрських місць жителів Миргородського та Полтавського полків Гетьманщини, які також включають документи колишніх жителів Чигиринського полку. В перспективі дослідження грошового обігу Задніпрських місць Гетьманщини з початку ХVІІ до cередини ХVІІІ ст. можна поглибити за рахунок вивчення нумізматичних зібрань інших музеїв та архівних писемних джерел, що мають відношення до вказаної території.
На основі наявного в зібранні Світловодського міського краєзнавчого музею нумізматичного матеріалу, що за своїм місцем знайдення відноситься до території Задніпрських місць Гетьманщини та має період карбування до середини ХVІІІ ст., можна зробити наступні висновки: найбільша кількість монет – дрібного номіналу російського карбування з початку 30-х рр. – до середини ХVІІІ ст. та дрібного номіналу Речі Посполитої карбування ХVІІ ст.; ці грошові знаки потрапили на територію Задніпрських місць завдяки працівникам, що займалися тут сезонними промислами або переселялися сюди на постійне місце проживання з українських правобережних та лівобережних земель. Ці дані цілком корелюють з відомостями документів про право власності на задніпрські ґрунти Миргородського і Полтавського полків Гетьманщини, які свідчать про те, що місцеве населення протягом ХVІІ ст. переважно використовувало грошові одиниці польсько-литовського походження та грошові знаки польського карбування, а з початку 40-х рр. – до середини ХVІІІ ст. – грошові одиниці російського походження та грошові знаки російського карбування.
Нумізматичні матеріали, як і писемні, є важливими джерелами вивчення регіональних грошових відносин в межах Гетьманщини в період з початку ХVІІ – до середини ХVІІІ ст. Саме нумізматичні матеріали дають можливість пролити світло на окремі аспекти регіонального грошового обігу, а саме: дозволяють визначити тривалість використання населенням певних грошових знаків, доводять їх масовість та наявність у грошовому обігу монет різного, зокрема, іноземного походження. Водночас нумізматичний матеріал з території Задніпрських місць, який включено в науковий обіг, є кількісно незначним, тому актуальним є введення до наукового обігу нових неопублікованих нумізматичних матеріалів, що стосуються вивчення грошового обігу в регіоні. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
