|
| Написано: |
2010 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
08.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
08.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дослідження є комплексний аналіз домінантних рис та
індивідуальних художніх практик українського діаспорного письменства
(зокрема, малих епічних жанрів) на матеріалі прози письменників МУРу 40-
60 - х рр. ХХ ст. Поставивши за мету виявити особливості реалізації
індивідуальних естетичних стратегій та програм на шляху репрезентації
ментального простору нації українською еміграційною літературою
зазначеного періоду, усвідомлюємо масштабність завдань. У зв’язку з цим
виникла потреба локалізації матеріалу, фокусування уваги на окремих
персоналіях. Науковий аналіз охоплює прозовий доробок тих авторів,
творчість яких принагідно розглядалась в загальноісторичних працях, і тих,
які майже не відомі на материковій Україні. У дисертації актуалізовані
новели й оповідання, які найповніше реалізують домінантні маніфестації
діячів МУРу, ідеологічно і художньо ілюструють основні постулати
організації.
Текстові масиви еміграційної малої прози 40-60-х рр. ХХ ст., серед яких
осібне місце посідають твори українських письменників, пов’язаних з
МУРом, переважно позначені прагненням осягнути драматизм доби через
етично-естетичні критерії. Презентуються оновлені традиційні й інноваційні
способи художньо-емоційного освоєння дійсності, оригінальні авторські
стратегії проникнення художника в метафізичні виміри макро- та
мікрокосму, інтуїтивні екзистенційні стани свідомості, тенденції
18
філософічності, етологічно-моральні аспекти, що в якості домінант
спостерігаються у творах П. Балея, А. Гака (Мартина Задеки), Ф. Дудка,
Юрія Клена (Освальда Бурґґардта), І. Костецького, В. Кримського,
В. Петрова (Домонтовича), С. Парфанович (Вовчук), В. Русальського, та
інших.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
• вивчення феномену мурівської малої прози як органічної частини
загальнонаціонального літературного процесу, чинника її проблемно-
тематичного та жанрово-стильового оновлення;
• системне висвітлення естетичних програм, що склали підґрунтя та
визначили тенденції розвитку діаспорної прози;
• аналіз проблематики та ідейно-тематичного кола оповідань, новел,
нарисів письменників МУРу;
• виявлення світоглядно-творчих концептів, що виступають маркерами
національного духовного світу в творах мурівців;
• визначення художніх структур, рівнів сюжето- й образотворення,
композиційних вирішень, наративних стратегій малої діаспорної прози;
• дослідження біблійних, міфофольклорних й інших алюзій та
ремінісценцій малої прози МУРу, розгортання метафізичного простору й
притчової параболічності образного мислення прозаїків;
• висвітлення есхатологічних координат втрати державності у
семантичному полі апокаліптичності;
• з’ясування жанрово-стильового діапазону творчих інновацій прозаїків
МУРу. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вступ…………………………………………………………………….……....4.
Розділ 1. Теоретична рецепція малої прози: ґенеза, історія, традиції.
1.1. Етапи вивчення поетики жанрово-стильових компонентів малої
прози...............................................................................................................24.
1.2. Функціонування жанротворчих чинників: кореляція категорій “новела-
оповідання”....................................................................................................40.
1.3. Парадигма жанромоделюючих впливів авторської свідомості............58.
Розділ 2. Концептуальні засади творчості письменників МУРу.
2.1. Сецесійні акценти літературної дискусії мурівців у геокультурних
проекціях мистецького процесу 40-х років ХХ століття............................71.
2.2. Ідея “великої літератури”: аспекти полеміки………............................88.
2.3. Українська “неокласика” у рецептивному полі Юрія Шереха...........110.
2.4. Модуси пасіонарності у критично-літературній рефлексії митців
МУРу.............................................................................................................123.
Розділ 3. Жанрові пошуки малої прози МУРу як художня рецепція ідеї
“великої літератури”.
3.1. Філософський та художній дискурси інтелектуальної прози Віктора
Петрова (Домонтовича)...............................................................................139.
3.2. Полісемантичність жанрово-стильових тенденцій малої прози Юрія
Клена............................................................................................................176.
3.3. Вітальна домінанта прози для дітей Софії Парфанович ………….....215.
3.4. Серафічні та демонічні модуси людської природи у новелістиці
Володимира Кримського та Володимира Русальського...........................235.
3.5. Біблійні ремінісценції у символістському дискурсі новелістики Петра
Балея............................................................................................................246.
3
3.6. Іронічний дискурс новелістики письменників МУРу (“ідея складності”
Ігоря Костецького та “парадокси буття” Анатоля Гака)..........................279.
3.7. Федір Дудко: народження національної свідомості із духовних джерел
української історії.......................................................................................296.
Висновки....................................................................................................322.
Список використаних джерел.................................................................335.
|
|
|
