Андрій Бульвінський » Україна в російських доктринальних документах 
                
                                                            
                    
    | [додати інший файл чи обкладинку цього твору]
        [додати цей твір до вибраного] | 
    | Україна в російських доктринальних документахСтаття | 
    |  | 
    | 
                
            |  |  
            | Написано: | 2023 року |  
            |  |  
            | Розділ: | Публіцистика |  
            |  |  
            | Твір додано: | 29.07.2025 |  
            |  |  
            | Твір змінено: | 29.07.2025 |  
            |  |  
            | Завантажити: | pdf
                                див.
                                (1.1 МБ) |  
            |  |  
                | Опис: | Вісник аграрної історії, 2023, Випуск 45-46 
 
 
 
 Анотація. Метою даної статті є з’ясування концептуального бачення Росією
 України, відображене у її доктринальних документах за пострадянське тридцятиліття.
 Проведене дослідження показало, що основний вектор еволюції концептуального ставлення
 Росії до України був спрямований від сприйняття України як дружньої країни з якою варто
 мати добросусідські відносин чи відносин стратегічного партнерства, як це було у 1990-х
 рр. за президентства Б. Єльцина, до проголошення території України російськими
 історичними землями, а самої Української держави загрозою існуванню Російській державі
 та її суверенітету, як це сталося на четвертому президентському терміні В. Путіна на
 початку 2020-х рр. Негативне концептуальне осмислення України з боку російської еліти у
 її стратегічних документах розпочалось у зв’язку з подіями Помаранчевої революцій 2004 р.
 та Революції Гідності 2013 – 2014 рр., які були вкрай негативно сприйняті в путінській
 Росії, де запанували імперсько-реваншистські настрої. Злам інтеграційних планів Кремля
 щодо України Революцією Гідності спричинив кардинальну зміну доктринального ставлення
 до неї як до джерела нестабільності на російських кордонах, фактично ворожої та ще й
 нібито штучно створеної країни («анти-Росії»), на яку Москва дивиться крізь призму
 стратегічного суперництва із Заходом. У 2021 р. В. Путін повернув у публічний вжиток
 стару імперську концепцію триєдиного народу, який нібито складається з великоросів,
 малоросів і білорусів, а тому будь-які спроби зміцнення позицій української мови чи
 культури на території України у цьому контексті сприймаються у Москві як посягання на
 саме існування російського народу, намагання зменшити його чисельність. З 2022 р. Росія
 почала у своєму імперському дусі трактувати війну проти України як визвольну,
 спрямовану на визволення російських історичних територій та «російських людей», які на
 них проживають.
 Ключові слова: Україна, Росія, доктринальні документи.
 |  
                |  |  | 
    |  | 
    |  | 
    | Відгуки читачів: | 
    |  | 
    | Поки не додано жодних відгуків до цього твору. | 
    |  | 
    |  | 
    |  |