Галина Буяк » Громадсько-політична і просвітницька діяльність Богдана Хаварівського (1948–2016)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Громадсько-політична і просвітницька діяльність Богдана Хаварівського (1948–2016)

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Історична
Твір додано: 24.08.2025
Твір змінено: 24.08.2025
Завантажити: pdf див. (2.3 МБ)
Опис: Буяк Г. Б. Громадсько-політична і просвітницька діяльність Богдана Хаварівського (1948–2016). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії за спеціальністю 032 – історія та археологія, галузь знань 03 – гуманітарні науки. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 2025.
У дисертаційній роботі проведено комплексне дослідження громадсько-політичної і просвітницької діяльності Богдана Хаварівського (1948–2016). Проведено аналіз наявної історіографічної бази з досліджуваної проблематики, який засвідчив, що задекларована тематика вивчалася дослідниками лише в загальному контексті локальної історії другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Однак вона не є систематично структурованою й цілісною, комплексно не розкриває проблему в цілому, а лише поверхово, тому недостатнє вивчення цієї проблеми вимагало подальшого її предметного дослідження, що сприяло б глибшому аналізу громадсько-політичної і просвітницької діяльності Б. Хаварівського в окреслений період. В українській історіографії до сьогодні немає жодного ґрунтовного наукового історичного дослідження, у якому б аналізувалася громадсько-політична та просвітницька діяльність Б. Хаварівського, більше того, дослідники у загальних історичних працях практично не згадують його.
Наявну історіографічну базу з досліджуваної проблематики умовно можна поділити на такі групи: до першої групи належать загальні праці з новітньої історії України, державної незалежності й державотворчих процесів, національно-визвольного руху, політичної історії; до другої – праці, пов’язані з Народним Рухом України, приналежним до якого був і Б. Хаварівський; до третьої – дослідження сучасних українських науковців з історії культури, періодичних видань, особливостей формування «радянської
3
людини» тощо. Встановлено, що вони відрізняються методологічними
підходами, які використовувалися істориками.
Опрацьовані праці першої групи сприяли розумінню того середовища як у радянський час, так і в період незалежної України, у якому доводилося зростати як особистості, формуватися громадсько-політичному і просвітньому діячеві Б. Хаварівському. Тим не менше, незважаючи на солідність і значимість зазначених видань, задекларованій проблемі не відведено належної уваги, зважаючи на те, що автори не ставили перед собою завдання проаналізувати громадсько-політичну та просвітницьку діяльність Б. Хаварівського упродовж 1948-2016 рр. Друга група - праці, пов’язані з Народним Рухом України, приналежним до якої був і Б. Хаварівський. Третя група - дослідження науковців з історії української культури, періодичних видань, особливостей формування «радянської людини» тощо.
Необхідність детального аналізу громадсько-політичної і просвітницької діяльності Б. Хаварівського вимагала опрацювання необхідної джерельної бази, що містить значний масив опублікованих та неопублікованих документів. Умовно джерельну базу дисертаційного дослідження можна поділити на такі групи: перша група - матеріали Держархіву Тернопільської обл., приватний архів проф. Івана Зуляка; друга група - енциклопедії, путівники, бібліографічні довідники, збірники документів і матеріалів; третя група - періодичні видання; четверта група -авторські твори Б. Хаварівського; п’ята група - Інтернет-ресурси.
Використання широкої методологічної основи дослідження забезпечує досягнення поставленої мети, дає можливість всебічно проаналізувати проблему, розширити фактологічну та аналітичну складові наукового пошуку. Застосування різноманітних сучасних методологічних підходів дозволяє максимально уникнути суб’єктивних оцінок і забезпечує наукову достовірність результатів дослідження, доповнює фактографічним матеріалом задекларовану проблематику.
4
З’ясовано, що становлення Б. Хаварівського відбувалося на традиціях родинного виховання, прикладом для наслідування у дитинстві були його батьки, учителі, які стимулювали до малювання, написання віршів, декламування, співу. Богдан-Роман був всебічно обдарованою особистістю, зміг реалізувати свої таланти у подальшому житті. Простежено його діяльність під час навчання на філологічному факультеті Чернівецького державного університету: відвідував літературну студію імені Степана Будного, оформляв, редагував її рукописні газети «Сонячні кларнети» й «Веселий Остап», виступав з доповідями на наукових конференціях. Знайомився з відомими постатями української науки і культури Чернівців, що сприяло формуванню його як зрілої особистості з активною життєвою позицією, глибокими національними переконаннями.
Досліджено його педагогічну працю і адміністративну роботу. Доведено, що початки його педагогічної праці пов’язані з учительською працею у сільській школі на Тернопільщині. З часом Богдан Васильович працював вихователем гуртожитку Тернопільського технічного училища № 2, викладачем Тернопільського спеціального професійно-технічного училища № 3. З’ясовано, що саме у цьому навчальному закладі формувався осередок майбутньої письменницької організації, професійного осередку художників, вільних від обмеження стандартів соцреалізму. Згодом перебував на посаді старшого наукового співробітника архіву, викладача Тернопільського державного педагогічного інституту, начальника управління народної освіти Тернопільського облвиконкому, директора Держархіву Тернопільської обл. Досконало знав предмети, які викладав, практикував оригінальні сучасні форми і методи навчання, залучав учнів і студентів до здобутків української та світової культури, працював у тісному контакті з Тернопільською картинною галереєю, Тернопільським обласним краєзнавчим музеєм, творчими організаціями міста.
Висвітлено активну громадсько-політичну позицію, що особливо проявилася після 1991 р., з набуттям Україною державної незалежності.
5 Варто зауважити, що він у часи перебудови також намагався поєднувати викладацьку роботу з громадським навантаженням. Участь Б. Хаварівського у виборчих кампаніях свідчила про його активну політичну позицію. У кінці 1980-х – на початку 1990-х рр. він намагався отримати статус народного депутата Верховної Ради України, був довіреною особою, брав участь у виборчих перегонах до міської ради м. Тернополя. Однак лише у 1994 і 1998 рр. стає депутатом Тернопільської обласної ради від Народного Руху України. Аналіз його політичної програми свідчить про її низький рівень, надмірну емоційність, відсутність побажань виборців і зобов’язань депутата обласного рівня. Тим не менше, її текст практично без змін використовувався у двох виборчих кампаніях. Використання здобутків працівників Держархіву Тернопільської обл., очолюваного Б. Хаварівським, в агітаційних матеріалах свідчило про залучення адміністративного ресурсу.
Прослідковано популяризацію праці «Пласту» не лише у Західній Україні, але і за її межами. Б. Хаварівський сприяв виданню державних марок з нагоди 80-річчя організації, готував збірки світлин про функціонування інституції у минулому та в сучасності, здійснював пошук інформації про відомих діячів «Пласту» тощо. Долучався до громадсько-політичних проєктів, пов’язаних з виступами міжнародних хорових капел в Україні, увіковіченням пам’яті відомих постатей історії України та національної культури за її межами, участі в семінарах-практикумах. Організація концертного турне Україною хором «Журавлі» за сприяння Б. Хаварівського, виконання творів духовної музики, стрілецьких пісень, на той час ще пісні «Ще не вмерла Україна», мали надзвичайно важливе значення як для популяризації національної культури, так і формування певних політичних симпатій. Налагодження особистих контактів з українською діаспорою Санкт-Петербурга послужило увіковіченню пам’яті українців-жертв політичних репресії – освяченню хреста на одному із кладовищ міста.
6
Розкрито публіцистичну і видавничу працю, що нараховує понад 150 журнальних і газетних публікацій на історико-краєзнавчі теми. Логічним є її поділ на два періоди. Перший період – радянський (липень 1975 р. – січень 1991 р.), у якому він виступає позаштатним кореспондентом, своєрідним пропагандистом та ідеологом комуністичної системи. Аналізуючи перший період публіцистичної і видавничої праці Б. Хаварівського, варто зауважити, що першими були згадки про нього у пресі, або ж дописи й статті до студентських та молодіжних видань обласного і республіканського рівнів. Проблематика змістового наповнення зазвичай окреслена публікаціями, пов’язаними з публікаціями ідеологічного змісту, – це ювілеї 50-річчя утворення СРСР, 40-річчя возз’єднання з радянською Україною, переміщення газети «Іскра»; на історичну тематику особового характеру (Олекса Довбуш, Іван Франко, Микола Тарновський, Христо Ботєв, Михайло Павлик, Димитр Благоєв); про непорушну дружбу народів СРСР тощо.
Другий період – незалежної України (жовтень 1991 р. – червень 2016 р.), у якому публікації Б. Хаварівського кардинально вирізняються актуальними темами з історії України: про І. Ґерету, С. Голяша, Б. Вітошинського, Я. Стецька; біфони; терористичні акції польського підпілля; листування двох вчених А. Брюкнера і К. Студинського; друкування українських марок; про гербові марки Тернополя (1941 р.); історію сіл Ладичин і Вишнівчик, Зарваницю тощо. За його ініціативи започатковано видання серії «Корінь і крона», що розповідають про минуле сучасне Тернопілля, діяльність його відомих постатей. Співвидавець літературно-мистецької і культурологічної газети «Русалка Дністрова», був членом редакційної колегії та співвидавцем літературно-мистецького журналу «Тернопіль». Підготував низку статей до енциклопедичного словника «Тернопільщина» у трьох томах, член редакційної колегії цього видання. Співавтор книг «Біфони» (1995 р.), «Хто пожав «Бурю?» (1996 р.), «Предтеча» (2002 р.). Член Всеукраїнської спілки краєзнавців, НТШ, обласної редакції книги пам’яті України, приймав активну участь у
7
підготовці її тритомника (Тернопільська обл., 1995–1996 рр.), двотомника
«Нескорена Зборівщина» (2000–2001 рр.).
Простежено мистецьку спадщину, що ґрунтувалася на її популяризації у житті краю, відродженні поваги до національної історії, мистецтва, релігії. Б. Хаварівський організовував тижні образотворчого мистецтва, залучав до виставок живопису і графіки роботи митців з Тернополя, Львова тощо. Член правління тернопільського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, один із засновників тернопільської організації «Товариства української мови», обласної історико-просвітницької інституції «Меморіал» ім. В. Стуса. Член оргкомітетів з відзначення на Тернопільщині більшості пам’ятних дат, видавничої ради при Тернопільській обласній державній адміністрації. Лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. І. Блажкевич (1995 р.). Нагороджений відзнакою Українського фонду культури «За подвижництво в культурі».
Оцінено внесок Б. Хаварівського як філолога, педагога, архівіста, краєзнавця, митця, громадсько-політичного і просвітнього діяча у загальноукраїнський громадсько-політичний та просвітницький процес, осмисливши його пізнавальне й практичне значення для сучасного розвитку, виходячи із неординарності особи, його всебічності й таланту. Обґрунтовано місце Б. Хаварівського в національному житті, роль й значення в історії України завдяки громадсько-політичній та просвітницькій діяльності.
Ключові слова: Богдан Хаварівський, громадсько-політична робота, просвітницька праця, педагог, архівіст, митець.
ANNOTATION
Buiak H. B. Civil, political, and educational activities of Bohdan Khavarivskyi (1948–2016). – Qualification scientific work in the form of a manuscript.
Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy (PhD) in the field of history, specialty 032 – history and archaeology, field of knowledge 03 –
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
Пов'язані автори:
Хаварівський Богдан
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.