Іван Бредун » «Есхатологія долі»: історико-філософський вимір
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

«Есхатологія долі»: історико-філософський вимір

Дисертація
Написано: 2018 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 18.01.2025
Твір змінено: 18.01.2025
Завантажити: pdf див. (2.4 МБ)
Опис: Бредун І.В. «Есхатологія долі»: історико-філософський вимір.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за
спеціальністю 09.00.05 – історія філософії. – Дніпровський національний
університет імені Олеся Гончара, Дніпро, 2018.
Розуміння єдності суб’єктивного (внутрішнього) та об’єктивного
(зовнішнього), релігійного та світського фактора у розвитку духовного
простору культури, їх ролі у соціокультурних викликах вимагає філософського
переосмислення традиційних поглядів, уявлень, підходів та розумінь
есхатологічних моделей різних систем як ідеологічних схем, тобто сукупності
засадничих філософських ідей, які історично склалися з метою окреслення
подальших перспектив еволюції світського та релігійного світогляду, людини і
культури в цілому. Це культивує необхідність пошуку нових контекстів,
розкриття та розширення смислів, сучасних філософських підходів у
формуванні та розробці теоретичних моделей (парадигм) духовного прогресу
вітчизняної та загальноєвропейської культури. Отже, духовно-інтелектуальний
простір України та Європи перебуває в такій ситуації (стані), яка потребує не
тільки урахування традиційного релігійного погляду (догматично
сформованого), а й гнучкої історико-філософської рефлексії, пристосованої до
переосмислення соціокультурних тенденцій, світоглядних трансформацій із
залученням дослідниками академічного спрямування нових концептуальних
підходів.
Метою дисертації є історико-філософська концептуалізація есхатології
Долі як культурної універсалії західної світоглядної парадигми через розкриття
її змістовних рівнів та виявлення інваріантних філософських смислів.
Досягнення поставленої мети передбачало розв’язання низки
дослідницьких завдань:
– дослідити смислову динаміку поняття «есхатологія Долі» в історико-
філософському та інтелектуальному просторі західної культури;
– реконструювати есхатологічні матриці в історії західноєвропейської
філософії через вияв релевантних для даного дослідження ідей та підходів;
– розробити історико-філософський концепт «есхатологія Долі» та
обґрунтувати його евристичну (світоглядну) цінність;
– дослідити репрезентації есхатології Долі в філософських, релігійниих,
наукових, містичних, теологічних поглядах, виявляючи ключові ідеологеми та
їх конкретно-історичні конфігурації;
– з’ясувати специфіку соціокультурних, теологічних, теософських,
релігійно-філософських та наукових репрезентації есхатології Долі;
– застосувати авторський концепт «есхатологія Долі» до секулярної
картини світу ХХ ст., вписуючи його у топологічний підхід;
– окреслити перспективи подальших досліджень есхатологічної
проблематики як «третій шлях» до виробки інтелектуальної метаконцепції
людства.
Об’єктом дисертаційного дослідження є есхатологія в історико-
філософських контекстах.
Предметом дослідження є змістовні аспекти та особливості формування
есхатології Долі в західноєвропейській філософській традиції.
Методологічна програма дослідження має комплексний міждисциплінарний
характер, поєднує в собі такі основні стратегії: історію ідей, аналітику,
компаративістику, феноменологію, філософську та культурну герменевтику.
При цьому доведено евристичний потенціал історико-культурного,
філософського та релігієзнавчого витлумачення есхатології Долі за межами
вузько теологічного підходу.
Наукова новизна одержаних результатів розкривається в наступних
положеннях:
вперше:
– досліджено смислову динаміку поняття «есхатологія Долі» в історико-
філософському та інтелектуальному просторі західної парадигми культури. На
цій підставі запропоновано тривимірну аналітичну модель осмислення
есхатології Долі (індивідуальної душі та загальної – людства та Всесвіту
духовно-тілесного):
«як вона є» («як вона формувалась») – засадничий рівень існування
есхатології (джерела та історія формування, концептуальні засади, їх
внутрішній зміст);
- реконструйовано есхатологічні матриці в історії західноєвропейської
філософії. Розкрито уявлення про Долю в історії культур, «зафіксовані» в
дефініціях, а також її іманентний вимір (філософських, езотеричних, релігійних
та наукових есхатологічних картинах світу); есхатологія Долі «як вона
проявлена» – репрезентація історично сформованих, тобто існуючих
світоглядних моделей (циклічної, лінійної, «разом даної»), та реконструкція їх
ключових ідей в конкретних історичних есхатологічних «картах», в
соціокультурному просторі, а також на рівні індивідуального світогляду як
«інструмент» існування та відновлення релігійної та світської ідеології, як
«механізм» формування та розвитку «цілісної» свідомості (духовно розвиненої
особистості);
- вперше осмислена структура есхатології як певної ідеологічної схеми
(системи ідей), осмислено її внутрішню сутнісну форму у кожному випадку
окремо (історико-філософської та філософсько-релігійної традиції),
виокремленні та систематизовані її засадничі ідеї, які характерні для більшості
інтелектуальних спільнот;
- розроблено історико-філософський концепт «есхатологія Долі»,
обґрунтована його евристична (світоглядна) цінність; есхатологія Долі
розглядається як світоглядна матриця у категорії ідеального (належного) –
«якою повинна бути» (ідеалізований, вимір універсалізації есхатології Долі та її
інтерпретацій), презентується як «вічний механізм» оновлення ідеї Вічного
життя, відродження духовності («культури духу») вітчизняної та
західноєвропейської та як універсальний «інструмент» інтеграції (сучасність,
історія) філософської та релігійної свідомості, загальна матриця їх існування;
- проаналізовано вектор модифікації концепцій Долі в історико-
філософських, філософсько-релігійних есхатологічних системах світу, а також
певні види репрезентацій есхатологічних картин світського (філософського,
наукового, культурологічного) спрямування, соціокультурні конотації (складна
структура взаємопов’язаних контекстів);
- з’ясовано специфіку історико-філософських, теологічних, теософських,
релігійно-філософських та наукових репрезентації есхатології Долі, тобто «як
вона актуалізується», її варіації (модуси існування) у цивілізаційному вимірі
культур;
- запропоновано та розроблено авторський концепт «есхатологія Долі»,
розгалужений концептуальний апарат, який дозволив презентувати
інтерпретаційні можливості есхатології Долі. Були виділені основні смислові
вузли, що склали «герменевтичне коло» її понять: «початок», «кінець»,
«вічність», «час», «світ», «життя» (життєвий шлях душі, людського буття),
«смерть», «Суд» («закон», «кара», «вирок»), «існування» (історія та виміри
земної та небесної реальності), «коло», «безсмертя», «воскресіння»,
«Спасіння». Останні складають систему координат розгортання ідеї Долі
(есхатології), дозволили розширити виміри її смислотворення, закласти
фундамент у вибудовуванні власної філософської позиції (інтерпретації
есхатології Долі), сформувати різнонаправлені світоглядні вектори у розумінні
людини, її місця та ролі у Всесвіті. У сукупності розробка понятійного апарату
дослідження, а саме «кола» ключових понять есхатологічних моделей
культивує та розвиває історико-філософську лексику;
- презентуються авторські інтерпретації есхатологічної проблематики (та
її перспективи) як «третій шлях» до виробки інтелектуальної метаконцепції
людства.
- Встановлено, що найбільш життєздатною альтер-системою сучасності
стає метаесхатологія Долі як «третій шлях», варіант ідеологічного (системи
ідей) розв’язання наріжної духовної дихотомії «світське – релігійне»,
«релігійне–секулярне», «індивідуальне – загальне», який передбачає
формування та розвиток цілісної свідомості, у тому числі і перспективи
духовного виховання нових поколінь.
Удосконалено:
– філософські, теологічні, релігієзнавчі, наукові витлумачення есхатології
(через концепт «Доля»), які (по одинці) звужують її розуміння;
– інтерпретації есхатологічних моделей світу як сукупності смислів,
межової області значень, філософський підхід щодо яких створює вимір
об’єктивного осмислення, дозволяє вибудувати метаесхатологію як «третій»
шлях духовної еволюції людства;
– теоретичний зсув від теологічних, релігійних до світських
(епістемологічних, онтологічних) інтерпретацій есхатології Долі, яка постає
нерефлексованою підвалиною життєсвіту. Це пояснює її стійкість до інших
стратегій «викриття» та раціонального спростування;
– урахування загальноєвропейської концепції «прав людини» як ключової
ідеологеми, що застосовується для скасування традиційних звужених релігійно-
світоглядних меж, дає можливість формування (на нових засадах) розширеного
світогляду універсалістського спрямування;
– смислове наповнення «герменевтичного кола» концептів есхатології
Долі: від конотацій «периферійних» (наш підхід) до розуміння концепту
«Доля» як топосу, постійної точки біфуркації есхатологічних карт світу, здатної
зламати чинну структуру (догматичності), зміщуючи центри тяжіння до
всезагальної мета- концепції;
Набуло подальшого розвитку:
– твердження, що в інтелектуальній площині (світоглядного значення)
есхатологія (у вигляді концепції Долі) працює через смисли, формуючи
спільний знаменник припустимого розмаїття інтерпретацій та адаптуючи
універсальні ідеї для індивідів (релігійної та світської свідомості); доведено, що
есхатологія Долі є феномен світоглядного рівня (через ідею Долі), стабілізує
смисложиттєві орієнтири людини та культури;
- розгляд есхатології Долі як субституту релігій, що актуалізується як
відповідь на суспільний запит на цілісну картину світу й постає «механізмом»,
що об’єднує релігійні та секулярні спільноти. Отже, перезаснування
світоглядної системи на нових засадах збігається із процесом всезагальної
глобалізації.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Дисертація є першим в
українському академічному історико-філософському просторі комплексним
(філософським) дослідженням есхатології Долі. Висновки та теоретичні
положення, обґрунтовані в дослідженні, дозволяють розширити розуміння
есхатології в релігійній і світській (філософській, науковій) свідомості,
випрацювати універсальну метамодель, яка відкриє шляхи порозуміння між
філософською, релігійною та науковою моделлю світу.
Результати аналізу дозволяють подолати стереотипи в повсякденній,
релігійній і світській свідомості щодо сприйняття есхатології як такої, що
належить виключно релігійному світогляду, розкрити світоглядні (філософські)
перспективи та інтегративну функцію есхатології Долі.
Матеріали дослідження можуть стати джерелом при розробці
нормативних та спеціальних курсів у царині історії філософії, загальної
філософії, філософії культури, культурології, філософської антропології тощо.
Ключові слова: історія ідей, есхатологія, Доля, світоглядні матриці, коло,
кінець, світ, душа, еволюція.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.