Анастасія Боженко » Столичний Харків: утопія, конструктивізм, пам’ять (1919–1934 рр.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Столичний Харків: утопія, конструктивізм, пам’ять (1919–1934 рр.)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
24.12.2025 |
|
| Твір змінено: |
24.12.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(246.9 КБ)
|
|
| Опис: |
Місто: історія, культура, суспільство. Е-журнал урбаністичних студій. – Київ, 2020. – №8 (1).
Дискурс першої столиці займає одне з чільних місць у сучасній ідентичності харків’ян(ок) та систематично простежується в політиці пам’яті міської влади. Нетривалий період в історії міста, коли воно мало офіційний столичний статус, залишив непропорційно великий слід у колективній пам’яті. Пропонуємо дослідити, як саме статус столичності відбився на архітектурі міста, як «будувався» столичний простір у фізичному, соціальному та ідеальному просторах, як функціонують ці знакові будівлі зараз. Харків сприймався як пролетарська та індустріальна столиця, втілення робітничої утопії. Серед головних архітектурних маркерів, які позначали столичний простір, – Держпром, Будинки уряду та проєктів, а також Театр масової дії. Повоєнна відбудова міста фактично повністю «стерла» його авангардистський образ, залишивши сталінський ампір як втілення тоталітарної архітектури. Дослідження цих проблем допоможе нам торкнутися концепту «Першої столиці», який в уявленнях сучасних харків’ян радше відбиває російськомовний імперський Харків, аніж радянський україномовний, що виводить нас на розгляд проблеми крізь призму постколоніального дискурсу. Джерелами дослідження є плани міста, які дають змогу простежити зміни у фізичному просторі, архітектурна періодика, що дає матеріали про засади містобудування, ідеологію радянських міст, спогади, які відбивають сприйняття мешканцями столичного статусу, фотографії та креслення. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
