Любов Боса » Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Ландшафт як дзеркало спогадів: сучасні меморіальні практики наддніпрянців у контексті постколоніальних студій (за польовими матеріалами)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
27.06.2022 |
|
| Твір змінено: |
27.06.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.3 МБ)
|
|
| Опис: |
Народна творчість та етнологія: №4 / НАНУ, ІМФЕ ім. М.Т.Рильського. – К., 2021.
В умовах зростання сучасних глобалізаційних тенденцій дослідники дедалі частіше фокусують увагу на екологічних і просторових характеристиках національних культур. У ХХ ст. в результаті незбалансованої екологічної політики в СРСР було порушено базові принципи взаємодії людини і ландшафту. Зокрема, в Україні внаслідок будови каскаду гідроелектростанцій був знищений традиційний прирічковий ландшафт Дніпра, реліктові землі якого ще донедавна складали цілісну природно-культурну (асоціативну, історичну, топонімічну, екологічну) систему. Здійснені нами експедиційні дослідження дали змогу виокремити особливу роль колишнього ландшафту Ріки (як «дзеркала пам’яті») в колективних уявленнях місцевого населення та українців загалом. Наголошено також на процесах активізації в останні роки неформальних «меморіальних спільнот», які проводять широку діяльність для об’єднання нащадків переселенців із місць затоплення. Більшість таких акцій складають ритуально-поминальні дії, що маніфестують скорботу й намагання вимушених переселенців передати нащадкам пам’ять про втрачену малу батьківщину. Спонтанна меморіалізація, розпочавшись як традиційний поминальний ритуал, природно-культурна настанова місцевих громад на комеморацію (спільне пам’ятання), набирає обрисів протестної соціальної дії в час нових викликів для суспільства, свідомо захищаючи національний простір. Для інтерпретації отриманих матеріалів (власних етнографічних спостережень, інтерв’ю, матеріалів ЗМІ, соціальних мереж, візуальних документів) застосовано методи ситуаційного аналізу та перформативності культури (ритуалу) щодо визначення диспозицій «домінування – підлеглості», «центру – периферії», «пам’яті – амнезії», «структур віншування», «опору» тощо як способу легітимізації «низових голосів» та аналізу владних практик. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
