|
| Написано: |
2009 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
25.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дисертаційного дослідження спрямована на аналіз
законодавства, яке регламентувало зміни в поземельних відносинах
Правобережній Україні в продовж 1793-1886 років, діалектично
зумовлених законодавчою політикою російського самодержавства, що
обумовило вибір географічних меж дисертації.
Правобережна Україна була давнім землеробським краєм, де земля
високо цінувалась, і навколо якої постійно загострювалися суспільні
відносини. Особливість цього регіону полягала в тому, що до кінця
XYIII ст. він перебував у складі Речі Посполитої, яка була становою
монархією, в котрій приватні права землевласників охоронялись
державою. Специфіка Російської імперії полягала в тому, що вона була
абсолютною монархією, де приватні права не були гарантовані державою.
Хоча з другої половини XYIII ст. імперська влада декларує принцип
недоторканності приватних прав, зокрема на землю, але залишає за собою
право гарантувати їх. В кінці XYIII ст. - початку XIX ст. в краї ще
панувало натуральне господарство та феодально-кріпосницькій устрій,
котрий мав свої особливості. По-перше, майже все XYIII ст. відбувалось
заселення краю після його спустошення в другій половині XYII ст.
внаслідок посилення кріпацької експлуатації, політичної нестабільності та
окупації Поділля Туреччиною в 1672-1699 рр. Воно проходило шляхом
утворення слобідських поселень і поступового відродження фільваркової
системи господарювання, котрі на початку XIX ст. ще мали перспективи
19
свого еволюційного розвитку. По-друге, етно-релігійний фактор.
Поміщиками тут були майже виключно поляки-католики або сполячені
українці-католики, а кріпаками – українське селянство, яке в кінці XYIII
ст. – початку XIX ст. цілеспрямовано переводилось державою із греко-
католицизму в православ’я. Ця соціально-етнічна особливість кріпацтва в
Правобережній Україні стала причиною посилення та консервації
феодальної експлуатації в першій половині XIX ст. По-третє, в краї і на
початку XIX ст. відчувався слабкий вплив на поземельні стосунки
товарно-грошових відносин. Про панування феодально-кріпосницьких
стосунків у поземельних відносинах свідчило і те, що власниками землі
були переважно два суб’єкти: держава та польські поміщики. В
середовищі поміщиків існувала диференціація: великопомісні,
середньопомісні та дрібнопомісні власники земельних угідь. Хоча стан
такої диференціації залишався незмінним, поміж землевласників
відбувалась постійна ротація, яка набирала могутності з усе більшим
проникненням в їх господарство товарно-грошових відносин, що
загострювало кризу кріпацтва в поземельних відносинах Правобережної
України. Четверте, селяни краю користувались поміщицькою і державною
землею на підставі подвірного розподілу земельних ділянок, а не
общинного, що було властиво для російських губерній. П’яте, державні
маєтки перебували в обмеженому володінні польських землевласників. Ця
форма землеволодіння не була відома в Російській імперії. Шосте,
експлуатація селян поміщиками і тимчасовими власниками державних
маєтків здійснювалась у формі поєднання панщини та оброку, що і
зумовлювало її більшу інтенсивність, ніж у Росії. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Стор.
Перелік умовних позначень, скорочень і термінів…………………….4-14
Вступ.........................................................................................................15-28
Розділ перший. Джерельна база та історіографія проблеми ........ 29-49
1.1. Джерельна база……………………………………………………..29-34
1.2. Історіографія проблеми…………………………………………….34-49
Розділ другий. Польська законодавча практика регламентації
поземельних відносин в Правобережній Україні (1793-1801 рр.)................50-81
2.1. Економічний потенціал та правовий статус державних
земель…………………………………………………………………………52-60
2.2. Особливості крайового землеволодіння та землекористування…..60-75
2.3. Державна земельна іпотека..................................................................75-81
Розділ третій. Поширення російського законодавства на поземельні
відносини в краї(1801-1830 рр.)……………………………………………82-189
3.1. Руйнування дворянської монополії на право приватного
землеволодіння...............................................................................................85-124
3.2. Унормування державної іпотеки і відхід від польської традиції
управління державною земельною власністю..........................................125-161
3.3. Правове регулювання церковного землеволодіння……………..161-165
3.4. Залучення колоністів до землеробства……………………...........165-172
3.5. Регулювання землекористування державних селян, кріпаків та
відставних нижніх військових чинів..........................................................172-182
3.6. Корпоративне землеволодіння міст….............................................182-189
3
Розділ четвертий. Удосконалення законодавства в поземельних
відносинах унаслідок Листопадового повстання(1830-1860 рр.)………190-270
4.1. Законодавчий наступ на поміщицьке землеволодіння й декласація
правобережної шляхти ……………………………………………………191-214
4.2. Урядова політика у поземельних відносинах.................................214-254
4.3. Урядова регламентація іпотеки ......................................................254-258
4.4. Інвентарна реформа й підготовка аграрної реформи 1861 р…….258-270
Розділ п’ятий. Вплив Січневого повстання 1863 р. на законодавче
врегулювання поземельних відносин (1861-1865 рр.)................................271-298
5.1. Законодавчі положення аграрної реформи 1861 р.......................271-281
5.2. Січневе повстання 1863 р. і законодавча політика в поземельних
відносинах………………………………………………………………281-289
5.3. Зміни в іпотеці……………..............................................................289-294
5.4. Землеволодіння та землекористування євреїв, міщан та
іноземців……………………………………………………………………294-298
Розділ шостий. Законодавча політика поземельних відносин
пореформеного періоду (1865-1886)..........................................................299-383
6.1. Регіональна специфіка аграрної реформи 1861 р........................299-326
6.2. Трансформація поземельних відносин, зумовлених Січневим
повстанням 1863 р. ......................................................................................326-335
6.3. Поміщицьке землеволодіння.........................................................335-353
6.4. Державне землеволодіння…........................................................353-360
6.5. Землекористування чиншовиків і «вільних людей»..................360-369
6.6. Поземельні відносини акціонерних товариств, церкви, колоністів та
міст……...…………………………………………………………………..369-383
Висновки..............................................................................................384-395
Додатки.................................................................................................396-410
Список використаних джерел та літератури................................411-525
|
|
|
