Олена Боряк » Інститут акушерства і постать повитухи в традиційній культурі українців: історія, ритуал, міфологія
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Інститут акушерства і постать повитухи в традиційній культурі українців: історія, ритуал, міфологія

Дисертація
Написано: 2010 року
Розділ: Історична
Твір додано: 24.04.2024
Твір змінено: 24.04.2024
Завантажити: pdf див. (4.2 МБ)
Опис: Метою дослідження є визначення місця і ролі постаті повитухи в системі
родопомічної практики й пов’язаних з нею обрядів, міфологічних уявлень на базі
аналізу історичних основ співіснування народного та наукового акушерства, що
сприятиме повнішому розумінню проблем етнокультурної історії українців.
Досягнення поставленої мети реалізується шляхом вирішення таких завдань:
– проаналізувати стан вивчення проблеми, теоретичного рівня та напрямків її
наукового висвітлення, визначити інформаційний потенціал її джерельної
бази;
– розглянути історію розвитку наукових знань про анатомію жінки,
виокремити та інтерпретувати ідеї та концепції, пов’язані з народженням
дитини, порівняти їх із надбаннями народної медицини;
– дослідити процес інституційного становлення й оформлення наукової
професійної родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, його основні
етапи, концепції і напрямки протидії народному акушерству в особі
повитухи; визначити спільні та відмінні риси наукового й народного
акушерства як суспільних інститутів; звернутися до проблем
взаємостосунків повитухи й християнської церкви у загальноєвропейському
контексті, переслідування повитух за ранньомодерної доби у країнах
Західної Європи;


9



– розглянути етапи боротьби з повитухами як складової державної політики з
охорони здоров’я матері і дитини на теренах України, зокрема –
співіснування народного акушерства та земської медицини, форми
протистояння між професійним і народним акушерством, особливості
переходу від традиційної народної родопомочі до впровадження професійної
допомоги на базі спеціалізованих медичних закладів: фельдшерсько-
акушерських пунктів і колгоспних пологових будинків; з’ясувати
особливості статусу повитухи в церковно-православній практиці;
– узагальнити етнографічні відомості про родопомічну практику повитухи,
включаючи її перші післяпологові ритуалізовані дії та символічні атрибути;
– визначити специфічний ритуальний статус повитухи, який вона отримувала
через свою дотичність до жіночого тіла, пологових “субстратів” (плацента,
пуповина, матка) та крові;
– дослідити постать повитухи як головного суб’єкта та об’єкта обрядів
родильного циклу в контексті виконуваних нею і спрямованих на неї
обрядових дій, дарувальних атрибутів, предметів-частувань, мотивацій;
– проаналізувати термінологію й фразеологію, пов’язану з постаттю
повитухи та її “повивальною“ практикою, кодування й втілення її образу в
лексиці;
– охарактеризувати образ повитухи в статусі віщувательки долі дитини на
основі народних легенд та переказів;
– визначити в образі повитухи ремінісценції давніх міфологічних уявлень
шляхом залучення спорідненого тематичного матеріалу з архаїчного шару
індоєвропейської культурної традиції, звернутися, зокрема, до відомостей
про культ язичницьких, у тому числі слов’янських, божеств;
– встановити амбівалентність образу повитухи у народних віруваннях: з
одного боку, розглянути постать повитухи у контексті її участі у
“профанних” справах, з іншого боку, виокремити риси сакральності у
фольклорному образі повитухи; розглянути її постать як посередниці між
світом земним та світом потойбічним.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.