|
| Написано: |
2010 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
24.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дослідження є визначення місця і ролі постаті повитухи в системі
родопомічної практики й пов’язаних з нею обрядів, міфологічних уявлень на базі
аналізу історичних основ співіснування народного та наукового акушерства, що
сприятиме повнішому розумінню проблем етнокультурної історії українців.
Досягнення поставленої мети реалізується шляхом вирішення таких завдань:
– проаналізувати стан вивчення проблеми, теоретичного рівня та напрямків її
наукового висвітлення, визначити інформаційний потенціал її джерельної
бази;
– розглянути історію розвитку наукових знань про анатомію жінки,
виокремити та інтерпретувати ідеї та концепції, пов’язані з народженням
дитини, порівняти їх із надбаннями народної медицини;
– дослідити процес інституційного становлення й оформлення наукової
професійної родопомочі в країнах Західної та Східної Європи, його основні
етапи, концепції і напрямки протидії народному акушерству в особі
повитухи; визначити спільні та відмінні риси наукового й народного
акушерства як суспільних інститутів; звернутися до проблем
взаємостосунків повитухи й християнської церкви у загальноєвропейському
контексті, переслідування повитух за ранньомодерної доби у країнах
Західної Європи;
9
– розглянути етапи боротьби з повитухами як складової державної політики з
охорони здоров’я матері і дитини на теренах України, зокрема –
співіснування народного акушерства та земської медицини, форми
протистояння між професійним і народним акушерством, особливості
переходу від традиційної народної родопомочі до впровадження професійної
допомоги на базі спеціалізованих медичних закладів: фельдшерсько-
акушерських пунктів і колгоспних пологових будинків; з’ясувати
особливості статусу повитухи в церковно-православній практиці;
– узагальнити етнографічні відомості про родопомічну практику повитухи,
включаючи її перші післяпологові ритуалізовані дії та символічні атрибути;
– визначити специфічний ритуальний статус повитухи, який вона отримувала
через свою дотичність до жіночого тіла, пологових “субстратів” (плацента,
пуповина, матка) та крові;
– дослідити постать повитухи як головного суб’єкта та об’єкта обрядів
родильного циклу в контексті виконуваних нею і спрямованих на неї
обрядових дій, дарувальних атрибутів, предметів-частувань, мотивацій;
– проаналізувати термінологію й фразеологію, пов’язану з постаттю
повитухи та її “повивальною“ практикою, кодування й втілення її образу в
лексиці;
– охарактеризувати образ повитухи в статусі віщувательки долі дитини на
основі народних легенд та переказів;
– визначити в образі повитухи ремінісценції давніх міфологічних уявлень
шляхом залучення спорідненого тематичного матеріалу з архаїчного шару
індоєвропейської культурної традиції, звернутися, зокрема, до відомостей
про культ язичницьких, у тому числі слов’янських, божеств;
– встановити амбівалентність образу повитухи у народних віруваннях: з
одного боку, розглянути постать повитухи у контексті її участі у
“профанних” справах, з іншого боку, виокремити риси сакральності у
фольклорному образі повитухи; розглянути її постать як посередниці між
світом земним та світом потойбічним. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Перелік умовних скорочень ………………..................................................................4–5
ВСТУП……………………………………………………………...............................6–15
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми та джерельна база дослідження......................16–42
1.1. Акушерство і постать повитухи в науковій вітчизняній
та зарубіжній історіографії .……………. ...................................................................16–37
1.2. Джерельна база дослідження……………………….................................37–42
РОЗДІЛ 2. Інститут акушерства і повитух в історії медицини та
культури.......................................................................................................................43–151
2.1. Зародження та становлення акушерської практики …………..............43–74
2.2. З історії формування і практики інституту акушерства в Україні
(з давніх часів до 20-х рр. ХХ ст.) ………………....................................................74–114
2.3. Дипломовані акушерки і недипломовані повитухи: особливості
співіснування у родопомічній справі (20–70-ті рр. ХХ ст.) ................................114–146
РОЗДІЛ 3. Місце і роль повитухи в системі родопомочі та
обрядової практики ..................................................................................................152–293
3.1. Медичні та ритуальні аспекти родопомічної і післяпологової
діяльності повитухи……… ……………………………………….............152–191
3.2. Постать повитухи в аспекті її обрядово-магічних дій з
пологовими субстратами (матка, плацента, пуповина кров)…………..……….191–218
3.3. Роль повитухи у трапезах на честь новонародженого.........................218–247
3.4. Ритуальні навідування: “нести бабі пироги” та інші
форми звичаю віддяки повитусі………………………………….........................248–287
РОЗДІЛ 4. Символіка і семантика образу повитухи в народних
уявленнях і віруваннях…………….........................................................................294–368
4.1. Постать й практика повитухи крізь призму її традиційних
найменувань .............................................................................................................294–303
4.2. Повитуха в статусі віщувательки долі дитини…………….................304–324
4.3. Культ язичницьких божеств, пов’язаний із народженням
дитини: культурно-історичні паралелі в контексті діяльності повитухи...........324–340
3
4.4. Амбівалентність образу повитухи: між профанним і
сакральним…………………………………………………………….................. 340–364
ВИСНОВКИ .........................……………………………………………...............369–379
Список використаних джерел та літератури……………………….....................380–456
|
|
|
