Валерій Бондаренко » Моя книжка, або неуникливо та без гриму, дитяча, доросла
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного] | ||||||||||||||||||||||||||||||
Моя книжка, або неуникливо та без гриму, дитяча, дорослаСпогади
|
||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||
Відгуки читачів:
|
||||||||||||||||||||||||||||||
29.07.2024 •
ASolo
Автор додав народну творчість, прислів’я і приказки на сторінки своєї книги, згадує героїв кінофільмів і книжок, що робить книгу ще більш яскравою та водночас більш зрозумілою і цікавою. Книга «Моя книжка…» - цілісна, сповідальна, об’єктивна і цікава всім читачам, науковцям, студентам, викладачам і тим, кого доля звела з «машинкою».
З глибокою повагою до Валерія Івановича та з найщирішими побажаннями! О. Соломаха
07.06.2024 •
Zhenia
З великим інтересом я читав автобіографічну книгу Бондаренко В.І. Спочатку я вважав, що ця книга може зацікавити лише тих, хто професійно мав більш - менш стосунки з автором. Однак виявилося, що він розкрив свій чудовий талант письма в монографії. Книга написана живим способом з гарним почуттям гумору, і вона може бути корисною та цікавою для широкого кола читачів. Для тих, хто в тій чи іншій мірі був пов'язаний з "Машинкою", це представляє особливий інтерес, оскільки він ілюструє життя та розвиток одного з провідних політехнічних університетів України протягом більшого періоду існування, критично описує функціонування управління цим освітнім та науковим закладом.
Книга охоплює життя автора з дитинства на сьогоднішній день. Вона розділена на дві основні частини: дитинство та молодь, а потім - професійне формування та кар’єра в "Машинці". Все це відбувається на тлі глобального контексту: перипетії в ранньому дитинстві під час нацистської окупації, життя батьківщини автора - українського Гуляйполя, а потім - унікальний життєвий шлях від студента до професора та довгострокового Завідуючого кафедри ЄПА "Машинці". Більше того, автор ілюструє свою розповідь численними документальними доказами подій, що відбуваються в той час. З великою повагою до Валерії Івановича та найкращих побажань! Е. Азаренков
04.06.2024 •
alexger
Дуже щира і цікава книга. Більше націлена на людей, пов'язаних з нашим Машинобудівним інститутом у Запоріжжі. Перша частина "дитинство" про Другу світову війну і далі дуже ілюстративна як фото того часу. Про життя як воно є, без пропаганди. Рекомендую... |
||||||||||||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||||||||