|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
26.09.2021 |
|
| Твір змінено: |
25.10.2021 |
|
| Завантажити: |
Файли вилучено з бібліотеки на запит власника авторських прав. |
|
| Опис: |
Бондаренко О.В. Соціально-економічні та соціокультурні процеси в
містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.: історіографія.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні
історичні дисципліни. Університет Григорія Сковороди в Переяславі,
Переяслав, 2021.
Актуальність дослідження. Глобальні трансформації, що відбуваються
у всіх без винятку сферах життя сучасного світу, спонукають по-новому
подивитися на чимало явищ і процесів, які є невід’ємними складниками та
найважливішими компонентами світового історичного процесу. Саме до таких
явищ, поза всяким сумнівом, належить місто.
Виняткова роль міста у творенні економічних, господарських,
політичних, культурних засад цивілізації ставить проблему дослідження
закономірностей його виникнення й розвитку на одне з пріоритетних місць у
світовій та українській історичній науці. Зусиллями дослідників місто стало
сприйматися як складний соціально-історичний феномен, що вимагає
комплексного вивчення.
Зі здобуттям незалежності в Україні відроджується науковий інтерес до
історії міст і ця тема посіла сьогодні гідне місце у вітчизняному
історіографічному дискурсі. Вона знайшла віддзеркалення у різносторонніх за
проблематикою та глибиною вивчення тих чи інших аспектів, жанром і
формою наукових публікаціях, зокрема в спеціальних узагальнювальних
монографічних та дисертаційних працях, науково-популярній, довідковій та
навчальній літературі.
Процес урбанізації в останній чверті XVIII – на початку XX ст. в
Наддніпрянській Україні, що була інкорпорована Російською імперією,
спричинив перетворення міст на поліфункціональний компонент суспільства
й суттєво збільшив його господарське, соціальне, культурне значення. Місто
стає головним об’єктом і суб’єктом модернізаційних процесів, визначаючи
його напрям і темпи суспільних трансформацій. Тому неможливо простежити
причини і сутність подій того періоду без розуміння глобальних процесів
розвитку міста. Відіграючи визначальну роль в історії людської цивілізації,
місто є її ключовою характерною ознакою поряд з державою та культурою.
Якраз в містах відбувалася акумуляція нових знань та інновацій, зумовлюючи
перетворення їх у вузлові пункти, які пов’язували локальні системи поселень
адміністративно та економічно.
Незважаючи на те, що місто давно стало об’єктом дослідження і про
нього написані тисячі праць, проте, на думку сучасних містознавців, ще рано
говорити про розробку загальної та універсальної теорії розвитку міст і
відточених дефініціях, оскільки процес накопичення та осмислення матеріалу
ще триває. Саме тому сьогодні для історичної науки актуальним є завдання не
лише емпіричного дослідження різноманітних сторін історії міст, а й
історіографічного узагальнення, наукової рефлексії та теоретико-
методологічного осмислення проблем, що вивчалися істориками попередніх
періодів, підведення певних підсумків, накреслення подальших шляхів
розробки міської історії. З огляду на це, комплексне дослідження з історіографії
соціально-економічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської
України в 1785–1917 рр. є вагомою науковою проблемою та актуальною
темою дисертаційної роботи.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у постановці актуальної
проблеми, що не одержала всебічного й об’єктивного вивчення та в
комплексному підході до її розвязання, в оригінальності отриманих
результатів. У дисертації на основі ретельного аналізу значного корпусу
історіографічних джерел вперше: на основі аналізу широкого кола
опублікованих джерел, наукової літератури системно та комплексно за
проблемно-хронологічною схемою узагальнено історіографію соціально-
економічних та соціокультурних процесів в містах Наддніпрянської України в
1785–1917 рр.; визначено основні історіографічні періоди вивчення проблеми;
запропоновано міждисциплінарний підхід у висвітленні теми дослідження: в
історіографічний простір включено основні результати розробок правників,
економістів, статистиків, культурознавців та представників інших суспільних
наук; з’ясовано провідні тенденції розвитку історичних знань щодо
особливостей дослідження міст за імперської, радянської доби та в сучасний
період в історичному дискурсі останньої чверті ХVІІІ – початку ХХІ ст.;
проаналізовано процес формування та становлення вітчизняної історичної
думки з дослідження соціально-економічних та соціокультурних процесів в
містах Наддніпрянської України; переосмислено низку оцінок, висновків,
стереотипних тверджень, концептуальних підходів, які домінували в
історіографії; визначено сучасні наукові напрями, в рамках яких послідовно і
концептуально вивчається історія українських міст; сформульовано низку
історичних та історіографічних проблем, які потребують дальшого наукового
розроблення.
Удосконалено: теоретичні та методологічні підходи у вивченні
соціально-економічних та соціокультурних процесів в містах Наддніпрянської
України; періодизацію вивчення історії формування та еволюції міських
самоврядних інституцій; систематизацію історіографічних джерел з теми
дослідження.
Набули подальшого розвитку: з’ясування поглядів дослідників щодо
оцінки внеску міських станів в соціально-економічні процеси в містах
Наддніпрянської України; періодизація благодійної діяльності міських еліт.
Практичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що отримані
результати, обґрунтовані висновки та практичні рекомендації істотно
розширюють сучасні знання з історії та історіографії соціально-економічних
та соціокультурних процесів в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр. й відповідно сприятимуть активізації досліджень як з цієї проблематики,
так і суміжних та дотичних до неї тем. Положення та висновки дисертаційної
роботи можуть бути використані в лекційному та методичному забезпеченні
навчальних дисциплін для здобувачів вищої освіти спеціальності «Історія та
археологія», зокрема, «Історіографія історії України», «Історична
регіоналістика», «Історична урбаністика», «Новітня історія України».
Обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано
мету, завдання наукового пошуку, об’єкт і предмет дослідження, зазначено її
зв’язок із науковими програмами, визначено хронологічні та географічні межі,
окреслено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів,
подаються відомості щодо апробації результатів дослідження.
Аналіз історіографічних досліджень з історії соціально-економічних та
соціокультурних процесів в містах Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.
засвідчив, що ця тема ще не стала предметом спеціального узагальнювального
історіографічного вивчення. Тільки деякі аспекти цієї складної проблеми
стали предметом дослідження, що зумовлює потребу її глибокого та
всебічного вивчення. В дисертаційній роботі вперше в історичній науці
детально проаналізовано стан та тенденції більш ніж 230-річного дослідження
історії соціально-економічних та соціокультурних процесів в містах
Наддніпрянської України в 1785–1917 рр.
Визначено провідні етапи, напрями та специфічні особливості
дослідження теми. Здійснено періодизацію проблеми у відповідності з
розвитком історичної думки та сучасних теоретико-методологічних підвалин
історіографії. Виділено три основні історіографічні періоди наукового
розроблення проблеми: імперський – кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.;
радянський – 1920-ті рр. – 1991 р. та сучасний – 1991–2021 рр., які
характеризують пріоритетні тенденції історіографії щодо дослідження міської
історії.
Виявлено, проаналізовано, систематизовано та класифіковано
джерельну базу за період з останньої чверті ХVІІІ ст. до 2021 р., розкрито її
інформаційний потенціал. До наукового обігу введено широке коло нових
історіографічних джерел, на основі яких розглянуто ключові аспекти
досліджуваної проблеми. Широка джерельна база дала змогу проаналізовати
відображення в науковій літературі основних напрямів соціально-економічних
та соціокультурних процесів в містах Наддніпрянщини за імперської доби.
Зазначено, що дослідження ґрунтується на комплексному використанні
принципів історизму, об’єктивності, всебічності, системності, наступності.
Для реалізації мети дослідження застосовувався комплекс загально-наукових,
міждисциплінарних та конкретно-історичних методів. Усебічному
розв’язанню завдань дисертації сприяло використання широкого спектру
методів історіографічного аналізу та синтезу, проблемно-хронологічного,
порівняльного, генетичного, ретроспективного. Їхній вибір визначений темою
дисертаційної роботи, її структурою й специфікою сучасних методологічних
підходів, зокрема тих, що запозичені істориками з інших наукових дисциплін.
Однак, попри різноманітність методів дослідження, ключовим став
проблемно-хронологічний метод, що дозволило чітко окреслити шляхи
загального накопичення історичних знань різноманітних змістових сторін
проблеми. Зазначені методологічні засади дали змогу простежити еволюцію
історіографічного дискурсу впродовж останньої чверті ХVІІІ– початку ХХІ ст.
і його структурних та інституційних форм.
Доведено, що серед важливих та недостатньо вивчених методологічних
проблем історії міст Наддніпрянської України в 1785–1917 рр. є наукове
визначення його поняття, типології та функціонального призначення. Адже
чимала роль у дослідженні міст належить понятійно-термінологічному
апарату. Одним з його базових понять є «місто», яке поряд з іншими,
перебуваючи у тісному взаємозв’язку, й формує термінологічно-понятійну
систему, що використовується історичною наукою та історичною
урбаністикою зокрема. Проблема змісту цього поняття постала принаймні з
першої половини ХІХ ст. й зумовлена співіснуванням різноманітних форм
міських поселень й відображенням феномену міста в суспільній свідомості,
адміністративній та демографічній статистиці, звідки й була привнесена в
науку.
Підкреслено, що проблема визначення поняття «місто», його типології
та функцій не завжди мала дослідницький характер. Адже надання поселенню
нового адміністративного статусу відчутно підвищувало його значущість,
збільшувало права та свободи міського самоврядування, сприяло
економічному розвитку, розміщенню адміністративних органів, отриманню
замовлень від держави тощо. Тож зрозуміле прагнення місцевих еліт до
надання їхньому поселенню статусу міста.
Згодом виникає і чисто дослідницький інтерес статистиків, істориків,
географів, представників інших наук, які виробили численні підходи до
визначення та типології міста, що залежали передусім від наукової
спеціалізації та світоглядних позицій конкретного вченого та специфіки
їхнього творчого бачення.
Схарактеризовано здобутки учених в обґрунтуванні концептуальних
засад історії міст. Визначено внесок науковців в осмислення становлення та
еволюції міського самоврядування, соціально-економічного та
соціокультурного розвитку міст. З’ясовано особливості історіографічної
інтерпретації проблеми в науковій літературі останньої чверті ХVІІІ – початку
ХХІ ст. та зміни у її дослідженні в різні історіографічні етапи. Визначені
головні чинники, які впливали на розвиток досліджень з порушеної проблеми.
Серед найменш розроблених в історіографії питань історії соціально-
економічних та соціокультурних процесів у містах Наддніпрянської України в
1785–1917 рр., які потребують подальшого вивчення виокремлено такі:
питання становлення та розвитку міського самоврядування; місце міських
органів самоврядування у системі губернських та повітових владних
державних структур; взаємозв’язки міських фінансових та державних
інституцій; повсякдення чиновників міських органів самоврядування;
з’ясування їхньої ролі у громадському та культурному житті міських громад.
Перспективними напрямами дальшого вивчення порушеної проблеми можуть
бути комплексні історичні та історіографічні дослідження історії соціально-
економічних процесів в українських містах з використанням компаративного
інструментарію; студії з соціокультурного розвитку міського соціуму, зокрема
повсякдення містян, менталітет міських верств; вивчення історії
корпоративних купецьких товариств та органів самоврядування купецтва;
характеристика соціально-психологічного портрету міських прошарків;
внутрішньосімейні стосунки у купецькій та міщанській родині; традиції
сімейного виховання і освіти, ціннісні орієнтири; організація дозвілля і розваг
у купецькому та міщанському середовищі.
Ключові слова: історіографія, Наддніпрянська Україна, міста, міське
самоврядування, міські фінанси, промисловість, торгівля, купецтво,
міщанство, благодійність. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП………………………..…………………………………………………22
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………….…………………29
1.1. Стан наукового розроблення проблеми………………………..………….29
1.2. Джерельна база дослідження……………………………………………….62
1.3. Теоретико-методологічні засади наукового пошуку.……………………..74
РОЗДІЛ 2. МІСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ
УКРАЇНИ В 1785–1917 рр. У ПРАЦЯХ ДОСЛІДНИКІВ…………….………120
2.1. Формування та еволюція міських самоврядних інституцій у наукових
дослідженнях……………………………………………………………………120
2.2. Відображення в історіографії фінансової діяльності органів міського
самоврядування …………………………………………………………..…….167
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК МІСТ НАДДНІПРЯНЩИНИ:
ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ДИСКУРС…………………………………………212
3.1. Міська промисловість в історіографії ……………………………………212
3.2. Історичні дослідження розвитку торгівлі в містах………………….…...247
РОЗДІЛ 4. МІСЬКІ СТАНИ НАДДНІПРЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ЯК
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ…………………………………………………...289
4.1 Історіографія купецтва………………………………………………..……289
4.2. Міщанство у працях науковців…………………………………...……….316
4.3. Дослідження історії благодійності міської еліти…………………………339
ВИСНОВКИ……………………………………………………………...…….372
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………......386
ДОДАТОК…………………………………………………………………...…450
|
|
|
