Вікторія Бокоч » Президент України Л. Кучма: особливості релігійної політики
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Президент України Л. Кучма: особливості релігійної політики
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
14.10.2023 |
|
| Твір змінено: |
14.10.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(95.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Регіональні студії. – №21. – 2020.
Показується місце та роль інституту Президента України у формуванні та реалізації державної релігійної політики, особливості діяльності у цій сфері Президента України Л.Кучми. Оцінюється його внесок у відродження та розвиток релігійно-церковного життя в Україні.
Зазначається, що Л.Кучма особливу прихильність виявляв до Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом. Разом із тим він намагався не обходити увагою й інших церков та релігійних організацій, засвідчуючи тим самим повагу до них. Л.Кучма дбав про розвиток українсько-ватиканських відносин, сприяв відкриттю посольства України у Ватикані, приймав на державному рівні в Україні папу Римського Івана-Павла II.
Серед пріоритетів державної релігійної політики Президента України Л.Кучми – удосконалення державно-церковних відносин. Визнаючи принцип відокремлення церкви від держави, він не виключав можливості встановлення та розвитку партнерських відносин та співпраці між ними.
Усвідомлюючи політичне значення наявності в державі незалежної церкви, Л.Кучма докладав зусиль для розв’язання проблеми єдності та незалежності українського православ’я.
У центрі його релігійної політики було подолання міжконфесійного конфлікту, який не лише обезсилював церкви у внутрішній боротьбі, а й виступав серйозною перешкодою на шляху досягнення миру і злагоди в українському суспільстві, живив і поглиблював політичне протистояння, загрожував стабільному розвитку держави. Саме тому Л.Кучма розглядав міжконфесійний конфлікт як проблему національної безпеки України.
Л.Кучма вживав заходів до усунення наслідків радянської релігійної політики в Україні, сприяв реституції культових будівель і майна, відтворенню видатних церковних пам’яток релігійного призначення, новому культовому будівництву.
У статті робиться висновок, що, незважаючи на недоліки та упущення, що мали місце в релігійній політиці Президента України Л.Кучми, його внесок у релігійне відродження, розвиток державно-церковних відносин та релігійно-церковного життя в цілому є вагомим. |
|
|
|
|
Пов'язані автори:
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
