Марко Бойцун

Марко Бойцун (1950-2023) - британський економіст, політолог та міжнародник-європеїст українського походження, аналітик із питань політики та соціально-економічного розвитку,  дослідник історії робітничого класу та національного питання в Україні початку 20ст., з пів-столітнім послужним списком активної громадсько-політичною діяльністі.
Народився в Австралії 21 березня 1951 року в родині українських емігрантів. У 1968 році переїхав до Канади, а у 1986 р.— до Великої Британії. У 1970-х рр. будучи студентом Університету Торонто  заснував у Канаді одні з перших громадських комітетів захисту політв'язнів у СРСР. Контактував із дисиденськими рухами, перевозив нелегальну літературу. У 1975—1985 роках брав участь у виданні журналу «Діялог», гаслом якого було «За соціалізм і демократію в самостійній Україні». До цього кола також належали Богдан Кравченко, Роман Сенькусь, Галина Фріланд, Іван-Павло Химка, Христина Хом'як, Мирослав Шкандрій. У другій половині 1980-х брав активну участь в обговореннях щодо питань реформ і можливого розпаду Радянського Союзу в британській пресі, на радіо й телебаченні. Зняв ряд документальних фільмів для британського телебачення, зокрема про Чорнобильську катастрофу (Children of Chernobyl), Народний рух України, розкопки поховань жертв НКВС у Львові.
Понад 20 років працював в різних університетах Лондона, зокрема був професором політології Східної Європи Університету Нью-Йорка в Лондоні, старшим викладачем європейських студій факультету юриспруденції, управління і міжнародних відносин, директором центру українських  Лондонського столичного університету. З 1991 року вивчав еволюцію сучасної української держави, перехід країн Східної Європи до ринкового капіталізму та процеси розширення Європейського Союзу на схід. У 90-х рр став першим викладачем, хто читав курс історії України у британських університетів як окремий предмет. У 1993 році при Лондонському столичному університеті започаткувати Український центр, який досліджував розвиток економіки, політики й міжнародних відносин незалежної України, а також сприяв зв’язкам між науковцями й студентами України та Великої Британії. Напркінці 90х рр організував ряд проектів співпраці між європейськими й українськими університетами в галузі євроінтеграції. Впродовж нульових років часто приїзджав в Україну курував, розробляв та впроваджував проекти з підготовки держслужбовців України до діяльності у справах євроінтеграції (за замовленням Міністерства закордонних справ Великої Британії та Єврокомісії) разом зі своїми університетськими колегами з Лондонсько столичного уніврситету (Ярославом Мудрим, Пітером Гованом, Джилл Шеппард) а також спеціалістами з університетів Західної Європи (Франція, Польща та Ірландія) та України (Національної академії державного управління та її інститутів державного управління та місцевого самоврядування у Харкові, Дніпрі, Одесі і Львові). Результатми цієї аналітично-академічної діяльності стало створення наукових посібників та програм вишколів державних службовців у питаннях внутрішнього ринку, законодавства та інституцій ЄС, ЗВТ між Україною та ЄС, тощо.
З 2014 р співзасновник та активний учасник Ukraine Solidarity Campaign — громадського руху солідарності британських лівих і профспілкових активістів з українським робітничим рухом в боротьбі проти російської агресії, який виник після того, як Росія захопила Крим. Виступав з активною критикою пропутінських течій в лівому русі Західної Європи, зокрема Британії, ,Франції та Німеччини.
В останні роки, вже відчуваючи важку хворобу, Марко Бойцун повернувся до теми своєї докторської дисертації «Робітничий клас і національне питання в Україні 1880—1920». Зібравши нові дані та матеріали, він переробив та видав її як велику наукову працю (англійською та українською мовами) - "Робітничий рух і національне питання в Україні. 1880-1918", перша частина якої вийшла в 2017 р., а повністю книга - в 2021 р. Його праця розглядає та аналізує в історичному аспекті важливий комплекс невирішених взаємоповязань між класовими та національними питаннями на ранніх етапах Визвольних змагань (1917-1918 рр).