Микола Близняк » Місто Лабунь за інвентарем 1788 року
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Місто Лабунь за інвентарем 1788 року
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2022 року |
|
| Джерело: |
sp-history.kpnu.edu.ua |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.03.2023 |
|
| Твір змінено: |
01.03.2023 |
|
| Завантажити: |
В бібліотеці відсутні оцифровані файли цього твору. Якщо маєте їх — додайте! |
|
| Опис: |
Приватновласницьке місто Лабунь наприкінці 1780-х років було передано власником в оренду. Містобудівельні ініціативи Ю. Стемпковського сприяли залученню фахівців з архітектури і будів ництва,
розширювалися торговельні можливості. Місто розподілялося на кілька кварталів – у
Старому місті мешкало 56% усього населення, у Новому – 34%, а на передмісті Титьків –
10%. Всього у місті Лабунь зафіксовано 488 димів, у котрих могло мешкати 2773 особи.
Християнська громада міста становила 73,4% населення, а юдейська – 26,6%. Переважна
більшість мешканців міста була задіяна в аграрній сфері. Мешканці Лабуні відбували
низку повинностей на користь власника міста чи орендаря (натуральну, грошову та
відробіткову ренти). Повинності християнської та юдейської громад значно різнили-
ся між собою за конкретними видами робіт та їх грошовим розміром. У торговельно-
економічному сенсі перші позиції належали євреям. Перелік ремісничих спеціальностей
євреїв значно ширший, аніж у християн. Провідне місце серед юдейських майстрів посі-
дали кушнірі, серед християнських – ткачі.
Близняк М. Місто Лабунь за інвентарем 1788 року // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки. Кам’янець-Подільський, 2022. Т. 37. С. 51 – 62. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
