Лілія Білоусова » Еміграція євреїв з Одеси в Аргентину наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Еміграція євреїв з Одеси в Аргентину наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
10.10.2021 |
|
| Твір змінено: |
10.10.2021 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(443.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 29: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2020.
Стаття висвітлює історію еміграції євреїв з теренів півдня України в Аргентину наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. і роль Одеси в організаційному, економічному і просвітницькому забезпеченні процесу переселення. Подається аналіз трансформації ідеї аргентинського проєкту від започаткування компактних поселень до можливості створення єврейської держави в Патагонії. Розкриваються причини, передумови і мотиви еміграції, етапи та її результати, виключна роль підприємця і філантропа Моріса де Гірша в заснуванні єврейських поселень в Аргентині. Розглянуто законодавчий аспект, зокрема, першу спробу врегулювання міграційного руху в Російській імперії введенням Правил для діяльності в Росії заснованого у Великій Британії акціонерного Єврейського колонізаційного товариства та наведено приклади форм і напрямів діяльності одеського комітету товариства. Відображено діяльність Аргентинського віце-консульства (1906–1909) і Генерального консульства Аргентини в Одесі (1909–1917). До наукового обігу введено цінні архівні документи Державного архіву Одеської області генеалогічного характеру, а саме: списки групи переселенців 1894 року на пароплаві “Bosfor”. Характеризуються умови, в яких перебували емігранти на території Аргентини, труднощі адаптації та процес розвитку поселень від перших невдалих спроб освоєння цілинних земель до організації численних ферм і ранчо, що eфективно функціонували. Висвітлюється цікавий соціальний феномен міжетнічної дифузії культур корінних мешканців та емігрантів і формування унікальної групи населення «євреїв-гаучо»; подаються відомості щодо сучасного стану єврейських поселень в Аргентині та фіксації їхньої історії у творах літератури, музики, кінематографа, документалістики. Акцентується увага на актуальності використання результатів історичних досліджень та безпосередніх контактів із нащадками емігрантів в Аргентині для підвищення ефективності й розвитку українсько-аргентинських економічних і культурних зв’язків. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
