|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
22.07.2019 |
|
| Твір змінено: |
22.07.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.1 МБ)
|
|
| Опис: |
2
АНОТАЦІЯ
Безаров О. Т. Єврейський чинник у революційному русі в Російській
імперії (1861–1917 роки) – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Чернівецький національний
університет імені Юрія Федьковича, Міністерство освіти і науки України;
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,
Міністерство освіти і науки України. – Чернівці, 2019.
Дисертація присвячена проблемам участі євреїв у процесах розвитку
революційного руху в Російській імперії у 1861 – на початку 1917 років.
Уперше в сучасній українській історіографії революційного руху в
Російській імперії застосовано поняття єврейського чинника, визначення
якого, у контексті історії російського революційного руху, дозволяє
впроваджувати нові методи дослідження діяльності революційних груп і
партій, національного та соціального складу учасників революційного руху, а
також мотивації їхньої діяльності.
Об’єктом дослідження обрано історію революційного руху в Російській
імперії, предметом – місце та роль російських євреїв у ньому. Особливістю
предмета дослідження є те, що в ньому проаналізовано участь єврейських
діячів у загальноросійських революційних організаціях.
Метою дослідження є комплексне вивчення єврейського чинника у
розвитку революційного руху в Російській імперії.
Визначення основних методологічних засад дослідження здійснено на
ґрунті критичного аналізу історичних джерел і літератури. У дисертації
проаналізовано історіографію проблеми, наведено основні підходи щодо
розуміння місця та ролі євреїв у революційному русі в Російській імперії.
Здійснений аналіз радянської, сучасної зарубіжної та української
історіографії революційного руху в Російській імперії, засвідчив, що
3
проблеми участі євреїв у діяльності російських революційних організацій не
набули системного вивчення.
У дисертації обґрунтовано основні теоретико-методологічні принципи
вивчення єврейського чинника у революційному русі в Російській імперії.
Використанні у дослідженні теорія ідентичності і теорія модернізації
пізньоімперської Росії дозволили комплексно проаналізувати кризу
ідентичності російських євреїв та їхньої революційності, феномен російсько-
єврейської інтелігенції, а також фактори, які сприяли загостренню
єврейського питання в Російській імперії, вибуху єврейських погромів,
поширенню антисемітизму в країні.
Обґрунтовано та впроваджено до наукового обігу низку нових термінів і
наукових понять, а саме: єврейський чинник у російському революційному
русі, єврейський анархістський рух у Російській імперії, революційність
російських євреїв, криза єврейської ідентичності.
Проаналізовано причини та передумови революційності російських
євреїв. Зокрема, доведено, що політика державного антисемітизму в
Російській імперії наприкінці ХIХ ст., незавершеність процесів модернізації
пізньоімперської Росії, криза ідентичності російських євреїв, а також масове
зубожіння містечкового єврейства були головними факторами розвитку
революційності російських євреїв.
Встановлено єврейську складову у російському народництві. Визначено
концептуальні засади єврейського соціалізму А. Ш. Лібермана та П. Б.
Аксельрода. Доведено, що єврейське питання посідало важливе місце у
розвитку народницької ідеології, а єврейські погроми 1881–1882 рр.
виявилися своєрідним випробуванням на сталість революційних поглядів
російських і єврейських соціалістів.
Обґрунтовано єврейський чинник у процесі становлення російського
соціал-демократичного руху. Зокрема, визначено вплив найбільшої у
Російській імперії соціал-демократичної організації (Бунду) на революційні
процеси в країні на початку ХХ ст., проаналізовано діяльність єврейських
4
революціонерів у фракціях Російської соціал-демократичної робітничої
партії.
Висвітлені політичні підходи щодо розв’язання єврейського питання у
контексті ідеології революційного неонародництва, визначено єврейський
чинник у процесах становлення Партії соціалістів-революціонерів,
проаналізовано форми участі євреїв у діяльності Партії есерів у
міжреволюційний період. Обґрунтовано причини виникнення та розвитку
єврейського анархістського руху в Російській імперії. Доведено, що за своїм
національним складом перші організації анархістів на території Російської
імперії були винятково єврейськими, а їхня діяльність зосереджувалася у
смузі постійної осілості євреїв.
Науково-теоретичне значення дисертації полягає у здійснені
комплексного дослідження місця та ролі російських євреїв у революційному
русі в Російській імперії, що дозволило переосмислити процеси становлення
та розвитку російського революційного руху в 1861–1917 роках.
Теоретичним набутком роботи є застосування теорії ідентичності і теорії
модернізації у дослідженні політики самодержавства в єврейському питанні,
процесів революційності євреїв, розвитку єврейського анархістського руху.
Дослідження значно доповнює предмет історії революційного руху в
Російській імперії теоретичним змістом з історії участі євреїв у російському
революційному русі.
Практичне значення дисертації полягає у використанні матеріалів і
висновків дослідження у науково-дослідницькій (при підготовці
фундаментальних праць із всесвітньої історії, написанні підручників,
навчально-методичних посібників), навчальній (у процесі розробки і
викладанні нормативних курсів за вибором для студентів історичних
спеціальностей), державній та іншій роботі. Основні результати дослідження
опубліковані дисертантом у двох монографіях і низці наукових статей.
Джерела, конкретно-фактичний матеріал та висновки дослідження можуть
бути застосовані для створення навчальних програм з історії Росії, України, інших країн Східної Європи, а також з політичної історії єврейського народу.
Результати дослідження також можуть бути використані органами державної
влади України, громадськими та політичними організаціями для підготовки
відповідних довідок з історії революційного руху в Україні.
Ключові слова: єврейський чинник, єврейське питання, криза
ідентичності, модернізація, асиміляція, російсько-єврейська інтелігенція,
народництво, неонародництво, Російська соціал-демократична робітнича
партія, Бунд, Партія соціалістів-революціонерів, єврейський анархістський
рух у Російській імперії.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
16
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. 18
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………………………………28
1.1. Стан наукової розробки проблеми………………………………………28
1.2. Джерельна база……………………………………………………………50
1.3. Теоретико-методологічні засади дослідження………………………….66
Висновки до першого розділу…………………………………………………..78
РОЗДІЛ 2. ПЕРЕДУМОВИ ТА ПРИЧИНИ РЕВОЛЮЦІЙНОСТІ
ЄВРЕЇВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIХ
СТОЛІТТЯ)…......................................................................................................81
2.1. Політико-правове становище єврейського народу……………………….81
2.2. Соціальна динаміка єврейського населення……………………………..105
2.3. Криза ідентичності російських євреїв……………………………………118
2.4. Соціокультурний феномен російсько-єврейської інтелігенції…………134
Висновки до другого розділу………………………………………………….155
РОЗДІЛ 3. ЄВРЕЇ В РЕВОЛЮЦІЙНОМУ НАРОДНИЦТВІ 1860-х –
ПОЧАТКУ 1880-х РОКІВ……………………………………………………161
3. 1. Єврейська складова російського народництва………………………….161
3.2. Формування основних ідейних засад єврейського соціалізму в теоріях
революційного народництва А. Ш. Лібермана та марксизму П. Б.
Аксельрода………………...................................................................................188
3.3. Єврейське питання у контексті ідеології революційного народництва
наприкінці 1870-х – початку 1880-х років……………………………………204
Висновки до третього розділу…………………………………………………225
17
РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ЄВРЕЙСЬКОГО ЧИННИКА НА ФОРМУВАННЯ ТА
РОЗВИТОК РОСІЙСЬКОЇ СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТІЇ (1897–1917 РР.) ...230
4.1. Участь євреїв у процесі формування російської соціал-
демократії……………………………………………………………………….230
4.2. Місце та роль Бунду в революційних процесах у Російській імперії….255
4.3. Діяльність єврейських революціонерів у розвитку Російської соціал-
демократичної робітничої партії у 1901 – на початку 1917 років…………..271
Висновки до четвертого розділу………………………………………………298
РОЗДІЛ 5. ДІЯЛЬНІСТЬ ЄВРЕЇВ У ПАРТІЇ СОЦІАЛІСТІВ-
РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (1901–1917 РР.)………………………………………305
5.1. Ідеологія революційного неонародництва та єврейське питання………305
5.2. Єврейський чинник у становленні Партії соціалістів-революціонерів
(1901–1907 рр.)…………………………………………………………………325
5.3. Участь євреїв у діяльності Партії соціалістів-революціонерів у
міжреволюційний період (1907–1917 рр.)……………………………………347
Висновки до п’ятого розділу…………………………………………………..361
РОЗДІЛ 6. МІСЦЕ ТА РОЛЬ ЄВРЕЇВ У РОСІЙСЬКОМУ
АНАРХІСТСЬКОМУ РУСІ…………………………………………………364
6.1. Виникнення єврейського анархістського руху в Російській імперії…...364
6.2. Євреї-анархісти в роки Першої російської революції…………………..381
6.3 Розвиток єврейського анархістського руху в Російській імперії у
міжреволюційний період ………………………………...……………………395
Висновки до шостого розділу…………………………………………………404
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………...410
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...424
|
|
|
