Олесь Бердник » Блакитний коваль: поезії
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Блакитний коваль: поезії
Поезія
|
|
|
Джерело: |
diasporiana.org.ua |
|
Розділ: |
Художня |
|
Твір додано: |
27.11.2017 |
|
Твір змінено: |
27.11.2017 |
|
Завантажити: |
djvu
(540 КБ)
pdf
див.
(6.6 МБ)
|
|
Опис: |
Перед нами ще один путивець — збірка поезій Олеся Бердника. Вона — насіння квіток найсуттєвішого значення, без яких Світонія-Україна не була б завершеною вартістю духа її творця та джерелом світла й радости для читачів.
Бердник Олесь. Блакитний коваль: поезії. — Париж-Торонто-Балтимор: Смолоскип, 1975. — 88 с. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Людино, ти воістину прекрасна
Бланитний коваль
Хочу розірвати плоть тужаву
Віта мене земля
Сонце твій батько
Занон вогню
Стуланять литаври неба
Спалахніте серцями
Вайвасвато, новий воїне
Заіржали в небі ноні полум'яні
Хай минають моторошні рони
Хто ти. Любове
Коли риба пливе в океані
Снігова баба
Народи мені. дівчино, сина
Пісні мої
Пісня
Ще тен недавно
Журливно-лелено
Діду Славуто
Затуманилась земля
Задрімали Карпати
Дума про очі
Кобзарю, кобзарю
Діти мої. любі мої
Б'ють литаври
Про руту дивом куту
Ти прийди Неповторна
Всі закохані
До безодень страшних
Як мільйони сонечок
Ти не там її шукаєш
Іванці І
Іванці II
Вже у гості
Бачать із навколишніх багато
Біла хмарка
Коханий, заграй мені Тишу
Сині тіні впали на підлогу
Там далеко, далено
Учитель і учень
З таємничого Краю
Ми не діти Землі
Поклик неба
Зорі, зорі
Усі рибалки
Сонце предивне
1 січня 1974
Зіронька впала з неба
Вийшли в поле давно ми
Коли згасають зорі
Знову томління
Заіскриться зірниця
Остання ніч
Моїм читачам
|
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|