Анна Баскакова » Кримські питання в українсько-російських відносинах: політологічний аналіз
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Кримські питання в українсько-російських відносинах: політологічний аналіз

Дисертація
Написано: 2024 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 14.03.2025
Твір змінено: 14.03.2025
Завантажити: pdf див. (1.9 МБ)
Опис: Баскакова А.С. Кримські питання в українсько-російських відносинах: політологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних
наук за спеціальністю 23.00.02 – Політичні інститути та процеси.
Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний
університет імені К. Д. Ушинського»; Донецький національний університет
імені Василя Стуса. Вінниця, 2024.
Актуальність теми дисертації обумовлюється з одного боку,
теоретичною та практичною важливістю вивчення політичних аспектів
ситуації, що склалась навколо Кримського півострову після розпаду
біполярної системи міжнародних відносин та отримання Українською
державою незалежності, з іншого, – надзвичайною важливістю кримських
проблем в українсько-російських відносинах, які набули свого апогею у
березні 2014 року в зв’язку з окупацією Російською Федерацією Кримського
півострову. Постійна боротьба геополітичних акторів за вплив на півострові
обумовлена його геостратегічним положенням, а також безпековим та
геоекономічним чинниками. Крім того, кримські питання охоплюють
регіональний та інтеррегіональний рівень, адже після окупації Кримського
півострову проблема Криму є ключовим питанням порядку денного
більшості міжнародних організацій та глобальних форумів. Найяскравішим
прикладом цих викликів стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну
24 лютого 2022 року, що стало першим великим міждержавним конфліктом
на європейському континенті з часів Другої світової війни. Анексія Криму в
2014 році прямо кинула виклик міжнародно-правовим нормам, розробленим
після Другої світової війни.
Метою дослідження було вивчення політико-правового, соціально-
економічного, гуманітарного розвитку ситуації навколо Кримського
півострову в історичній ретроспективі з метою, по-перше, визначення її


3
впливу на формування українсько-російської міждержавної взаємодії в
умовах постбіполярності, й, по-друге, обґрунтування необхідності
вироблення плану дій для нашої держави після окупації Російською
Федерацією Криму та з урахуванням збройного конфлікту, що
продовжується й по нині. Для досягнення поставленої мети: розкрито місце
кримськотатарської проблеми у вітчизняній та зарубіжній історіографічній
традиції, виокремлено ключові концептуальні напрямки дослідження її
окремих аспектів, виокремлюючи джерела в окремі групи; проведено
комплексний аналіз теоретико-методологічних засад вивчення «кримських
проблем» в українсько-російських відносинах; визначено особливості
використання теоретико-концептуального інструментарію класичної теорії
регіонального комплексу безпеки для аналізу Кримської кризи в умовах
глобальних трансформацій світового порядку; охарактеризовано політичні
передумови сучасної російської агресії та анексії півострову Крим; визначено
соціально-політичні та безпекові наслідки секторальної «співпраці» України
та рф (2014-2021 рр.); проаналізовано особливості впливу гуманітарної
складової на політичні процеси на території півострову Криму; побудовано
сценарії розвитку українсько-російських відносин в умовах
широкомасштабного вторгнення; окреслено невідворотні та варіативні
тренди та загрози щодо кримського питання; визначено інституційно-правові
основи політики України щодо відновлення Криму.
Об’єктом дослідження є українсько-російські відносини в умовах
постбіполярності. Предметом наукової розвідки є питання розвитку
Кримського півострову крізь призму українсько-російської міждержавної
взаємодії (з 1991-го по сьогодення).
Методологічну основу дисертації сформували принципи історизму,
об’єктивності та послідовності, що надало змогу використати різноманітні
наукові підходи та методи. Дослідження «кримських питань» в українсько-
російських відносинах потребувало застосування вихідних положень та
методологічного інструментарію інституціональної теорії дослідження


4
«кримських проблем»; теорії кримського регіоналізму; цивілізаційного
напряму дослідження історичних процесів на Кримському півострові з
урахуванням геополітичної динаміки розвитку Чорноморського регіону
загалом та теорії балансу сил, яка надає чітке розуміння причин створення
Кримської автономії у складі незалежної України та впливу російсько-
українського конфлікту на переформатування глобального балансу сил.
Застосування методу побудови сценаріїв гіпотетичного розвитку подій в
українсько-російських відносинах та методи експертного аналізу,
методологія форсайту та ефект Талеба (чорні лебеді) дозволили
охарактеризувати та запропонувати можливі сценарії в умовах та після
закінчення російсько-української війни.
Дисертаційна робота є комплексним дослідженням «кримських питань»
та їх впливу на розвиток українсько-російської міждержавної взаємодії.
Вперше проведено комплексний аналіз вітчизняної та зарубіжної
історіографії вивчення «кримських проблем» в українсько-російських
відносинах зокрема, та основних проблем міждержавної взаємодії в умовах
постбіполярності з урахуванням історичного контексту, загалом. Це
створило фундамент для вірного розставляння акцентів та вироблення
об’єктивної оцінки питань, які носять конфронтаційний характер українсько-
російських відносин. Запропоновано досліджувати «кримські проблеми» в
українсько-російських відносинах, ґрунтуючись на теоретико-
концептуальному каркасі, який складає комплекс наукових підходів, які були
сформовані на стику декількох наук (історія, філософія, політологія,
міжнародні відносини та ін.). Доведено важливість та наукову доцільність
використання інституціональної теорії дослідження «кримських проблем»,
теорії кримського регіоналізму, цивілізаційного напряму дослідження
історичних процесів на Кримському півострові з урахуванням геополітичної
динаміки розвитку Чорноморського регіону загалом та теорії балансу сил,
яка надає чітке розуміння причин створення Кримської автономії у складі
незалежної України та впливу російсько-українського конфлікту на


5
переформатування глобального балансу сил. Використано теоретико-
концептуальний інструментарій класичної теорії регіонального комплексу
безпеки для проведення більш глибшого аналізу Кримської кризи та початку
російсько-української війни в умовах глобальних трансформацій світового
порядку.
Сформовано авторське бачення сценарію розвитку подій у Криму в
умовах військових дій «Деокупація Криму військовим шляхом та її
наслідки», в рамках якого враховано основні характеристики, ключові події,
ключові гравці та індикатори реалізації сценарію.
Авторкою комплексно проаналізовано потенційні сценарії (загрози)
(«чорні лебеді») в 2024 році, а також їх ймовірність в агресії рф проти
України та визначено потенційні «чорні лебеді», що потребують уважного
моніторингу та готовності до реагування на можливі кризи, забезпечуючи
стратегічне планування та мінімізацію ризиків.
Доведено, що з початком повномасштабного вторгнення рф в 2022 році,
умови та пріоритети зазнали значних змін щодо відновлення Криму після
закінчення російсько-української війни. Відзначено, що заходи після
деокупації зумовлена неможливістю реалізації до деокупації та свідченням
про те, що заходи щодо інтеграції після деокупації Криму вживаються,
починаючи з 2014 року, але після 2022 року з корективами.
Дисертанткою відзначено, що історичні витоки кримської проблеми, а
також про її важливість з геополітичної, геостратегічної та геоекономічної
точок зору. В умовах геополітичних трансформацій світового порядку Крим
став розмінною монетою в іграх великих акторів. Передусім йдеться про
реалізацію імперських амбіцій Російської Федерації, яка шляхом анексії
Криму досягла «історичної справедливості», порушивши усталений після
Другої світової війни міжнародно-правовий порядок. Доведено легітимність
передачі Кримського півострову у 1954 р.; сформульовано безпекові та
правові наслідки агресії РФ проти України, висвітлено особливості
перебування Чорноморського флоту РФ на півострові.


6
Вдосконалено твердження про неможливість перегляду та внесення
поправок щодо територіальної цілісності України та його застосування як
конституційного механізму у політико-правовому полі нашої держави.
Запропоновано два сценарії з високою ймовірністю реалізації
«позбавити російські війська баз і складів у Криму, ізолювати півострів, що
змусило б їх залишити територію, дозволяючи Україні повернути Крим із
мінімальними руйнуваннями» та сценарій «післявоєнні відносини між
Україною та рф. Аргументовано загальну негативну тенденцію та
стверджено, що в перспективі за умови збереження існуючих тенденцій та
продовження війни ймовірність налагодження діалогу між Україною та РФ
зводиться до нуля;
Набуло подальшого розвитку розуміння гуманітарного аспекту
кримської проблеми в українсько-російських відносинах у напрямку
розширення його тлумачення, який включає не лише питання соціального
захисту населення півострову, забезпечення його прав та свобод, але й
проблему конфлікту цінностей, ідеологій та національно-етнічних
ідентичностей. Стверджується, що кримський гуманітарний простір сьогодні
– це поле для повномасштабної русифікації та витіснення українського й
кримськотатарського контенту з освітнього процесу, засобів масової
інформації, книговидання, культури та мистецтва, суспільно-церковних
відносин тощо. Охарактеризовано ймовірні сценарії щодо статусу Криму
після повномасштабного вторгнення рф до України. Відзначено, що кожен із
сценаріїв може реалізуватися за певних умов. Дипломатичний сценарій
вважається малоймовірним з огляду на поточну динаміку російсько-
українського конфлікту; сценарій наступу ЗСУ на територію Криму
передбачає військову операцію, яка є найбільш оптимістичним сценарієм.
Надано авторські рекомендації щодо когнітивної деокупації Криму. Зокрема,
пропонуються механізми вирішення цього питання (правосуддя перехідного
періоду), що сприятимуть дотриманню мешканцями окупованих територій
законів та їхній реінтеграції до законодавчого, економічного та, в кінцевому


7
підсумку, політичного простору України. Описано пріоритетні напрямки
після деокупації, в рамках якої вирішальне місце займають Стратегія
когнітивної деокупації Криму та Стратегія відновлення Криму після
деокупації. Відзначено, що правосуддя перехідного періоду, що сприятиме
уникненню майбутніх конфліктів на території Кримського півострова та має
стати ефективним механізмом в реалізації політики відновлення
деокупованого Криму. Зосереджено увагу на напрямку правосуддя
перехідного періоду – притягнення винних до відповідальності за злочини
колабораційної діяльності.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що теоретичні розробки,
подані в роботі, можуть бути використані в поточній діяльності Міністерства
закордонних справ України та інших державних структур з метою
вироблення чіткого плану дій у відносинах між нашою державою щодо
протидії діям РФ в умовах повномасштабної агресії. Висновки, ймовірні
сценарії розвитку та рекомендації можуть бути корисними при веденні
переговорного процесу з Російською Федерацією та іншими впливовими
геополітичними акторами, а також при визначенні стратегії подальших дій
України щодо Кримського півострову з урахуванням його статусу як
тимчасово окупованої території. В цілому широкий емпіричний матеріал,
динаміка статистичних показників, подана в роботі, можуть стати корисним
підґрунтям для підготовки як науково-дослідних робіт, так і підручників та
посібників для вищих навчальних закладів з історії міжнародних відносин,
зовнішньої політики України, політології, всесвітньої історії тощо. Деякі
фрагменти було б доцільно включити у підручники з історії України та
Всесвітньої історії для вивчення кримської проблематики учнями
загальноосвітніх навчальних закладів.
Ключові слова: Крим, територія України, кримська криза, анексія
Криму, окупація, україно-російські відносини, російсько-українська війна,
повномасштабне вторгнення, деокупація, відновлення.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.