| Опис: |
Цей танк прийнято сварити, даремно. Щойно його не обзивають – «кльопаним виродком», «триповерховим переростком» (озброєння на ньому справді розташовувалося в три яруси) і навіть «ганьбою американського танкобудування». У роки Великої Вітчизняної радянські танкісти склали знущальну частівку на мелодію з популярного кінофільму «Волга-Волга»:
«Як Америка Росії
Подарувала ем три ес
Шуму багато, толку мало,
Зростанням вийшов до небес!»
"Ем три ес" – американський середній танк М3, відомий на Заході під двома іменами: "Генерал Лі" і "Генерал Грант", – у Червоній Армії не сподобався і не прижився. Але чи був він такий поганий насправді? Самі американці на ньому майже не воювали – створений у страшному поспіху, за якісь 60 днів, з усього, що виявилося під руками, М3 став «містком» до знаменитого «Шермана», – а ось англійцям довелося повоювати. І, на відміну від своїх радянських колег, вони залишилися задоволеними заокеанською машиною. Що не дивно — інший театр воєнних дій, інші умови експлуатації та рівень підготовки екіпажів. Англійські танкісти, що намучилися зі своїми крейсерськими танками, що постійно ламалися, були в захваті від надійності «Гранта». Крім того, 75-мм гармата дозволяла ефективно боротися з усіма типами німецької бронетехніки, що застосовувалася в Африці у 1941-11942 роках. Ну а японські «Ха-ro» та «Чі-ха», «гранти» та «чи» ганяли Бірмою та Індонезією аж до 1945 року!
Нова книга провідного військового історика доводить, що, попри розхожі міфи, середній танк М3 – не «ганьба», а безумовний успіх молодого танкобудування США. Буквально з нуля американцям вдалося створити повноцінну бойову машину, добре захищену та озброєну. Так, не без вад, але в кого їх немає! У нашого Т-34 у 1941 році їх було не менше, якщо не більше! Тож не варто знущатися з цього танка, який у певному сенсі можна вважати прадідусем «Абрамса». |
