Богдан Баран » Соціально-економічна діяльність Греко-Католицької Церкви в Східній Галичині в міжвоєнний період
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Соціально-економічна діяльність Греко-Католицької Церкви в Східній Галичині в міжвоєнний період

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Історична
Твір додано: 25.12.2025
Твір змінено: 25.12.2025
Завантажити: pdf див. (1.9 МБ)
Опис: Баран Б. М. Соціально-економічна діяльність Греко-Католицької Церкви в Східній Галичині в міжвоєнний період. – Кваліфікаційна наукова праця на
правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 – історія та археологія, галузь знань 03 – гуманітарні науки.
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира
Гнатюка, Тернопіль, 2025.
Дисертація присвячена комплексному дослідженню соціальноекономічної діяльності ГКЦ в Східній Галичині у міжвоєнний період (1918–
1939 рр.), в контексті історичних трансформацій, що відбувалися в регіоні після
Першої світової війни. Церква виступала не лише як релігійна структура, а й як
важлива соціальна і економічна інституція. Актуальність теми обумовлена
недостатньою вивченістю ролі ГКЦ у формуванні соціальних структур і
економічних процесів у Східній Галичині в період між двома світовими
війнами. Автором розглянуто основні напрямки церковної діяльності,
механізми організації соціально-економічних ініціатив, а також їхній вплив на
становлення регіональної ідентичності та соціальної стабільності.
Проаналізовано ступінь вивчення проблеми в історіографії, повноту
джерельної бази, визначено теоретико-методологічну основу дослідження й
відповідний науковий інструментарій. У сучасному науковому дискурсі, що
зосереджений на вивченні соціально-економічної діяльності ГКЦ в Східній
Галичині у міжвоєнний період, сформувався значний та різноплановий корпус
наукових досліджень. Для систематизації й глибшого аналізу історіографії,
доцільно розділити існуючі праці на три хронологічні блоки: період міжвоєнної
доби та Другої світової війни (1918–1945 рр.), повоєнний період (1946–1990
рр.) і період незалежної України (з 1991 р. – до сьогодення). Така хронологічна
сегментація створює умови для більш структурованого дослідження еволюції
соціально-економічних аспектів діяльності Церкви в умовах різноманітних
історичних трансформацій. Кожен із цих періодів характеризується специфікою
3
методологічних підходів, ідеологічними установками та особливостями
джерельної бази, що суттєво впливали на напрямки, глибину та характер
наукових пошуків у відповідній історичній реальності. Ці чинники визначали
як акценти дослідницької уваги, так і способи інтерпретації історичних подій у
тогочасному контексті. Водночас, враховуючи значний внесок попередніх
історіографічних напрацювань, необхідно визнати, що низка фундаментальних
аспектів функціонування ГКЦ в Східній Галичині залишаються недостатньо
дослідженими і вимагають подальшого ґрунтовного вивчення. Реалізація цього
дисертаційного дослідження має на меті заповнити ці прогалини, сприяючи
створенню всебічної, системної картини історичного розвитку, в центрі якої
перебуває роль ГКЦ в соціально-економічному та культурному житті регіону.
Джерельна база досліджуваної проблематики умовно поділяється на п’ять
основних груп. Перша група охоплює архівні документи, що зберігаються у
ЦДІАЛ України, а також у державних архівах Івано-Франківської, Львівської та
Тернопільської областей. До цієї групи належать також матеріали з польських
архівів, зокрема AAN, WAP-P. ABGK та APP. Друга група джерел представлена
рукописними фондами, що зберігаються у ВР ЛННБУ ім. В. Стефаника. Третя
група містить офіційно опубліковані документи, збірники матеріалів та джерел,
які мають важливе значення для комплексного вивчення тематики. Четверта
група включає особисті та публічні джерела різного характеру: промови,
спогади, свідчення очевидців, фотоматеріали, листування, а також інформацію,
отриману з електронних ресурсів. П’ята група репрезентує періодичні
україномовні та польськомовні видання, які висвітлюють соціально-політичні
та релігійні аспекти життя відповідних регіонів і є важливим джерелом для
контекстуалізації дослідження. Загалом сформована джерельна база є
репрезентативною і забезпечує належний емпіричний фундамент для
проведення ґрунтовного наукового аналізу, а також слугує надійною основою
для формулювання аргументованих висновків і обґрунтування дослідницьких
завдань.
4
Методологічною основою дисертаційного дослідження стали
напрацювання провідних вітчизняних і польських науковців, серед яких
особливу увагу приділено працям В. Перевезія, О. Єгрешія, С. Гнота,
І. Пилипіва, І. Гнипа, В. Марчука, Т. Горан, О. Пасіцької, Л. Гентош,
А. Сороковського, М. Струтинського, А. Кубасіка та інших. У їхніх наукових
здобутках закладено концептуальні підходи до дослідження державноцерковних відносин, суспільної ролі релігії загалом та ГКЦ зокрема. Вони
ґрунтовно аналізують процеси формування самоідентифікації українства в
умовах фрагментації національного організму, посиленої соціальноекономічної, політичної й конфесійної конкуренції, характеризують інші
складні питання, важливі для глибшого розуміння і комплексного висвітлення
задекларованої тематики.
Досліджено становище ГКЦ крізь призму впливу нормативно-правових
актів на функціонування Церкви, її організаційну структуру та управління,
соціально-економічну проблематику у діяльності партій та організацій
суспільно-християнського скерування. Аналіз діяльності партій та організацій
суспільно-християнського спрямування в Східній Галичині у міжвоєнний
період засвідчував, що вони виступали вагомим інструментом соціальної
інтеграції українства на засадах християнських морально-етичних цінностей.
ГКЦ, підтримуючи ці структури, не лише посилювала власний авторитет як
духовної інституції, а й активно впливала на формування економічної
свідомості, громадянської відповідальності та соціальної солідарності в
українському середовищі. Організації суспільно-християнського спрямування
сприяли розвитку кооперативного руху, поширенню принципів соціальної
рівності, а також надавали просвітницьку й економічну підтримку місцевому
українському населенню. Водночас вони протистояли деструктивним
політичним впливам і виступали за поступове реформування суспільства через
моральне оновлення. Ці інституції відіграли ключову роль у процесах
модернізації українського суспільства, зберігаючи його національну та
релігійну ідентичність. Розгляд становища ГКЦ у контексті нормативно-
5
правового регулювання, організаційної структури та соціально-економічної
діяльності християнських середовищ дає змогу сформулювати низку
принципових узагальнень. По-перше, державна нормативно-правова база
безпосередньо впливала на обмеження можливостей функціонування Церкви,
визначаючи межі її легального існування, сферу духовної опіки вірних та
простір суспільної активності. По-друге, організаційна структура ГКЦ
продемонструвала високу адаптивність в умовах тиску з боку державних
інституцій, зберігаючи при цьому ієрархічний порядок та внутрішню
координацію. По-третє, діяльність суспільно-християнських партій і
організацій підтверджувала важливу роль соціально-економічного виміру в
житті Церкви, зокрема через підтримку освітніх, кооперативних і благодійних
ініціатив. У сукупності зазначені чинники формували складне, проте
життєздатне поле взаємодії Церкви, вірян і суспільства, що забезпечувало
збереження духовної тяглості навіть за умов системних обмежень в умовах
міжвоєнного періоду.
Висвітлено соціальну активність духовенства, роль церковних шкіл і
навчальних закладів у розвитку освіти, благодійність і соціальну опіку як
важливі напрямки діяльності Церкви, моральну місію духовенства. У
міжвоєнній Східній Галичині греко-католицьке духовенство продовжувало
виконувати традиційну роль не лише релігійних провідників, а й ключових
учасників суспільного життя. Враховуючи високий авторитет
священнослужителів в українських громадах та відсутність значної кількості
світської інтелігенції в багатьох сільських осередках, саме душпастирі ставали
ініціаторами й рушіями локальних соціальних процесів. Їх активна участь у
роботі громадських комітетів, кооперативів, освітніх і культурних товариств, а
також у діяльності органів місцевого самоврядування свідчила про соціальну
залученість Церкви та її реальну інтеграцію у повсякденне життя вірян.
Значною мірою таку активність духовенства визначала стратегія митрополита
Андрея Шептицького, який наполягав на поєднанні пастирської місії з
активною участю у просвітницькій, соціальній і економічній роботі серед
6
суспільства. Цей напрямок знайшов відображення у численних пастирських
посланнях митрополита, у закликах підтримувати кооперативний рух,
розвивати освіту та оберігати моральні цінності суспільства тощо.
Соціальна місія греко-католицького духовенства у міжвоєнний період
набувала багатовимірного характеру, поєднуючи релігійне покликання з
активною громадською діяльністю. Її значення полягало у зміцненні
національної солідарності та сприянні адаптації української спільноти до
викликів модерного світу в тогочасних умовах. У міжвоєнний період соціальна
активність ГКЦ виступала важливим чинником суспільного життя Східної
Галичини в умовах політичної нестабільності та соціально-економічних
труднощів. Церква не обмежувалася виключно релігійною функцією, а
проявляла себе як соціальний інститут, який активно підтримував національну
ідентичність, освітній рівень та матеріальний добробут українства. Вона
виступала посередником між суспільством і владою, прагнучи пом’якшити
наслідки дискримінаційної політики ДРП щодо українців. Її вплив охоплював
широкі верстви населення – від селянства – до інтелігенції, що свідчило про її
високий мобілізаційний потенціал і глибоку суспільну інтегрованість. Аналіз
свідчив про те, що соціальна активність ГКЦ була відповіддю на виклики часу
та проявом стратегічного бачення її ролі як провідника не лише духовних, а й
національно-громадських ідеалів. У контексті обмежених можливостей
легального політичного представництва, Церква була носієм соціального
служіння, морального авторитету й національного єднання.
Охарактеризовано економічну основу функціонування ГКЦ, її земельні
маєтності та господарську діяльність, участь в кооперативному русі, підтримку
українського селянства, матеріальне становище і соціально-господарську
адаптацію Церкви і духовенства. Матеріальне становище ГКЦ та духовенства у
міжвоєнний період було складним і зумовлювалося низкою чинників, зокрема
масштабними руйнуваннями внаслідок воєнних дій Першої світової війни,
обмеженістю фінансових ресурсів з боку державної влади. Попри ці труднощі,
Церква демонструвала високу здатність до соціально-господарської адаптації,
7
активно залучаючи парафіян до відновлення церковної інфраструктури,
реалізації спільних проєктів тощо. Водночас процес управління церковними
землями, що супроводжувався складною бюрократичною процедурою і
політичними викликами, вимагав від церковного керівництва гнучкості й
прагматичного підходу. Завдяки поєднанню жертовності громад та
цілеспрямованих ініціатив духовенства вдалося зберегти й розвинути релігійну,
освітню та соціальну діяльність Церкви, яка залишалася вагомим чинником
консолідації української громади в складних історичних умовах.
Економічна основа функціонування ГКЦ у міжвоєнний період була
важливою для забезпечення її духовної, соціальної та освітньої місії.
Незважаючи на значні виклики, зокрема, руйнування церковних споруд,
відсутність достатнього фінансування та політичні утиски, Церква спромоглася
адаптуватися до складних умов завдяки активній участі парафіян,
раціональному використанню земельних ресурсів та впровадженню механізмів
продажу частини церковної власності. Водночас аграрна політика держави, яка
передбачала примусовий викуп церковних земель, створювала додаткові
перешкоди, але водночас стимулювала пошук нових форм господарської
самодостатності. Загалом економічна база Церкви залишалася ключовим
чинником підтримки її ролі як духовного центру українських громад, сприяла
збереженню культурної ідентичності та соціальної згуртованості в умовах
складних історичних викликів.
Ключові слова: Друга Річ Посполита, Східна Галичина, міжвоєнний
період, Греко-Католицька Церква, організаційна структура, благодійність,
соціально-економічна діяльність, кооперативний рух, матеріальне становище,
маєтності.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.