Оксана Балашова » Дослідження партійної системи через призму кількісної методології
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Дослідження партійної системи через призму кількісної методології
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
10.07.2022 |
|
| Твір змінено: |
10.07.2022 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(241.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Політичне життя. – 2018. – №2.
У статті ставиться акцент на доречності застосування кількісної методології у політичній науці, наводяться численні аргументи інтерпретаційного потенціалу математичних формул для пояснення політичних процесів, особливо у спектрі порівняння та еволюції. Простежується очевидна історична закономірність між зростанням популярності застосування кількісної методології в політології, як от в період Чиказької школи, біхевіоризму чи в 1970 роки, коли дослідниками було запропоновано основні числові індекси для аналізу політичних реалій, з однієї сторони. Та між чисельністю наукових політологічних публікацій, з іншого боку.
Автор проводить аналогію із піками наукової активності та жвавістю запровадження кількісних індикаторів для вимірювання, зокрема партійної сфери. Детально аналізуються базові числові індекси, за допомогою яких можна описати стан, конфігурацію та еволюційних аспект партійних систем. Це перш за все – індекс ефективного числа партій, що дає уявлення про конкурентоспроможну кількість політичних партій в країні, і як наслідок про фрагментацію партійних систем та порівняльну динаміку її розвитку. Індекси фрагментації та поляризації, за допомогою яких можемо робити висновок про стабільність та усталеність парламентських коаліції, а отже про злагодженість усієї політичної системи. Додатково розглядається індекс електоральної волатильності, що демонструє електоральні преференції населення та їх мінливість, і хоча на основі даного індексу важко говорити про вектор причино-наслідкових зв’язків та рівень кореляції між мінливістю виборчих орієнтації та змінами в партійній системі, проте оцінка партійної системи у діапазоні стійкість/ нестійкість вимагає врахування даного показника. Також згадуються більш новітні індекси, що найчастіше застосовуються для оцінки рівня інституціалізації політичних партій та партійних систем, а також показників стабільності/плинності партійної системи. У цьому випадку основна увага приділяється дослідженням на урядовому рівні, а саме трьом основним компонентам – частота змін в уряді, правила (формула) за якими вони відбуваються та умови доступу, з метою потенційної альтернації. Автор робить висновок, що сучасна політична наука неповноцінна без застосування кількісної методологію, яка в свою чергу неможлива без якісної інтерпретації отриманих числових показників. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
