| Опис: |
Розкривається спадкоємність оригінального, тобто місцевого письмен-
ства східнослов’янського етносу, у складі якого були поляни, древляни,
сіверяни та інші європейські нації. З’ясовано, що основа усної та письмо-
вої культури середньовіччя — билини, легенди, перекази, оповідання, що
частково трансформувалися в літописи, літописні зведення і стали євро-
пейським надбанням спільних традицій сучасних націй. Сіверяни в складі
державного об’єднання Київська Русь сформували цілий пласт самобут-
ньої, фольклорно-етнографічної культури, зокрема билин «Іллі Муровця»,
«Іллі Муровця та Ідолища поганого», «Іллі Муровця і Солов’я-Розбійника»;
історичної поеми «Слово о полку Ігоревім». На прикладі цих джерел, зо-
крема «Повісті временних літ», розкрито трансформацію спадкоємності
спільних традицій оригінального письменства української нації в скла-
ді східнослов’янського етносу. У сучасних євроінтеграційних процесах
України актуально, з позиції культурологічного дослідження, узагальнити
процеси формування індоєвропейських культурних особливостей сіве-
рян на прикладі оригінального письменства українського Подніпров’я, що
об’єднали народ територію, мову, державність.
Ключові слова: українська ідентичність, східнослов’янські племена, сі-
веряни, оригінальне письменство, традиції, спадкоємність, Чернігово-
Сіверщина, середньовіччя, билини, літописи.
Балабушка В. Спадкоємність слов’яно-українських традицій сіверян в оригінальному письменстві середньовічної Русі. Культура України. Серія: Культурологія. 2017. С. 230-240. |
