| Опис: |
Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2019. – Число 29-30.
Автор статті, зібравши та опрацювавши дані про 62 подільських скарби другої половини ХІV ст., робить спробу розкрити особливості лічби, обігу грошей, роль європейських монет і грошей місцевого карбування на грошовому ринку Подільського князівства другої половини ХІV ст.
Подільське князівство виникло на території історичного Пониззя у 1345 р., за іншими даними у 1352 р. і перестало існувати у 1403 р. Його виникненню сприяли геополітична ситуація у 40–50-х роках ХІV ст., зокрема у сусідніх державах: Галицько-Волинському королівстві, Молдавії, Золотій Орді, Литві, Польщі та Угорщині. Нові державотворчі процеси на Поділлі посилюються у середині XIV ст. після падіння Галицько-Волинської держави у 1340 р. та смерті могутнього золотоординського хана Джанібека (1313–1339). Влада Золотої Орди на захід від Дніпра почала слабшати, чим скористалася Литва захопивши Волинь. У середині 1340-х років, внаслідок боротьби за спадщину Галицько-Волинського князівства (Галицька Русь), виникло нове державно-територіальне утворення – Подільське князівство.
Проблемам виникнення, функціонування Подільського князівства, особливостям грошового обігу, ідентифікації монет, метрологічним показникам «подольських полугрошиків» Костянтина Коріатовича присвятили свої наукові розвідки українські історики та нумізмати: М.Котляр, Я.Дашкевич,О.Погорілець, А.Крижанівський, Р.Шуст, А.Шостопал, Р.Саввов, І.Яковеліс, О.Бакалець, О.Пінкасевич.
Визначною подією у період правління Коріатовичів на Поділлі, що свідчило про їх владу і самостійність, стало карбування власної срібної монети «подольського полугрошика» за князя і дідича Поділля Костянтина Каріатовича (1380–1388/91) та срібного денарія за князювання Федора Коріатовича (1388–1394).
З розвитком укріплених подільських міст, ремесел, сільського господарства, місцевої і транзитної міжнародної торгівлі, наданням Кам’янцю у 1374 р. магдебурзького права, на Поділлі в грошовому обігу перебувають срібні півгроші – галицько-руські грошики Галицької Русі, празькі гроші Чехії, краківські гроші і півгроші Польщі, срібні дірхеми та мідні пули Золотої Орди, денарії Угорщини, гроші та півгроші Молдавського, Подільського, Київського, Новгород-Сіверського князівств, гроші та пфеніги окремих державних утворень Священної Римської імперії, міліарісії Візантії та золоті цехіни і флорини Італії.
Топографія знахідок скарбів (17), у яких присутні подільські півгроші Костянтина Коріатовича (Хмельниччина, Вінниччина, Тернопільщина, Черкащина, Київщина, Івано-Франківщина, Румунія, Молдавія та Угорщина) яскраво засвідчує їх роль як місцевих монет на подільському ринку так і в міжнародній торгівлі.
Карбування власної монети на Поділлі за князя Костянтина Коріатовича (1380–1388/91) на смотрицькому та кам’янецькому монетному дворах у 80-ті роки ХІV ст. свідчить про відносну самостійність та могутність Подільського князівства. Детальний аналіз смотрицького 2012 р., немирівського 2015 р. та павловського 2016 р. скарбів свідчить про те, що поряд із традиційною для цього часу польською, угорською, чеською, золотоординською, галицькою, молдавською монетою, місцеві подільські півгроші в Подільському князівстві були досить популярні, про що також свідчать 9 грамот литовського князя Вітовта кінця ХІV — початку ХV ст.
У грошовому обігу Поділля в досліджуваний період перебували лічильні одиниці: копа, яка складала 60 грошів, півкопа (30 грошів), татарська, новгородська та литовська гривня (вагою 196–206 г срібла), та реальні гроші: гріш, півгріш, тернарій, денарій, дірхем, пул. |
