|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
14.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
14.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Бакаєв М.Ю. Пояснення і розуміння в постаналітичній філософії історії. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю
033 – Філософія (03 – Гуманітарні науки). Національний університет «КиєвоМогилянська Академія». Київ, 2023.
Вибір теми дослідження обґрунтований широким філософським інтересом до
пояснення і розуміння та великим методологічним значенням цих понять
безпосередньо для філософії історії. Як показано у вступній частині роботи,
впродовж останніх десятиліть у цій галузі відбуваються значущі трансформаційні
процеси, що пов’язані з розвитком постаналітичної філософії історії та ще тільки
очікують на систематичне осмислення. Заповнити цю прогалину покликана ця
дисертаційна робота, яка присвячена дослідженню методів пояснення і розуміння в
постаналітичній філософії історії у трьох аспектах: 1) історичному, 2)
теоретичному та 3) прикладному. Центральним фокусом дослідження є виявлення
філософсько-методологічного значення понять пояснення і розуміння у вказаних
аспектах, а саме: встановлення історичних передумов філософськометодологічного осмислення понять пояснення і розуміння; з’ясування розвитку
відповідних методів у сучасній англомовній філософії; аналіз позиції
постаналітичної філософії історії та визначення її специфіки у порівнянні з іншими
різновидами філософії історії – аналітичної, яка зосереджена передовсім на
історичному пізнанні, та континентальної, яка зосереджена здебільшого на
історичному процесі; розгляд ролі методів пояснення і розуміння у методологічних
розвідках постаналітичної філософії історії; розкриття прикладного значення
вказаних методів. Зазначені три основні аспекти визначили також структуру
роботи: кожному з аспектів постаналітичної філософії присвячено окремий розділ.
У присвяченому історичному аспекту першому розділі роботи («Історичні
передумови методологізації понять пояснення і розуміння») йдеться про розвиток
методів пояснення і розуміння у європейській (континентальній) та англомовній
(аналітичній та постаналітичній) філософії упродовж XIX–XXI ст. А саме, у
3
європейській філософії XIX ст. засновник позитивізму Оґюст Конт (1798–1857)
обґрунтував застосування пояснення як методу пізнання, а один із провідних
методологів історії Йоган Ґустав Дройзен (1808–1884) – застосування розуміння як
методу історії (на противагу поясненню – як методу природознавства). Завдяки
цьому у XIX ст. сформувалися важливі методологічні передумови для подальшого
розколу філософії на аналітичну та континентальну. У континентальній філософії
XX ст. розуміння стає центральним поняттям методології гуманітарних наук та
філософської герменевтики (Вільгельм Дильтай (1833–1911), Мартин Гайдеґер
(1889–1976), Ганс-Ґеорґ Ґадамер (1900–2002) тощо), а Дройзенова методологія
історії, «історика» (нім. Historik), набула розвитку як теорія історії. В аналітичній
філософії XX ст., Контове пояснення було осмислене як логіко-епістемологічне
каузальне пояснення в рамках філософії та методології науки (у Карла Гемпеля
(1905–1997) та Ґеорґа фон Вриґта (1916–2003)), а безпосередньо в межах
аналітичної філософії історії як альтернатива каузальному було запропоноване
наративне пояснення (Артур Данто (1924–2002), Френк Анкерсміт (нар. 1945) та
інші).
Зазначене дозволяє виокремити два напрямки у розвитку філософії історії –
континентальна філософія історії (як герменевтична теорія історичного процесу,
зорієнтована на розуміння) та аналітична філософія історії (як логікоепістемологічна методологія історичного пізнання, зорієнтована на пояснення). В
Україні вплив цього розрізнення відчувається й донині: пояснення і розуміння
осмислюються здебільшого у контексті поляризації філософії на аналітичну та
континентальну, логіко-позитивістську та гуманітарно-герменевтичну тощо.
Натомість постаналітична філософія історії розвивається як поєднання
континентальної теорії історії та аналітичної методології історії. Таким чином
також уточнено поділ англомовної філософії XX–XXI ст. на аналітичну та
постаналітичну: аналітична філософія зберігає звичне протиставлення пояснення і
розуміння або підпорядковує останнє першому (як робить сучасний дослідник
Карим Халіфа, вводячи поняття пояснювального розуміння), тоді як
постаналітичній філософії притаманний баланс між поясненням і розумінням
4
(прикладом цього є поняття ідеальної історіографії, яке вводить Константин
Сандис).
Постаналітична філософія є неформальною назвою для такого напрямку,
який бере витоки з аналітичної філософії, але з 1980-х років відходить від неї,
залучаючи континентальні джерела та проблеми до вже наявних аналітичних.
Найбільш виразним представником постаналітичної філософії в цілому може
вважатися Ричард Рорті (1931–2007), відомий, зокрема, методологічним
обґрунтуванням жанрового розмаїття історіографії філософії. Власне у філософії
історичного пізнання постаналітичні тенденції відображують розвідки таких
сучасних дослідників, як Квентін Скіннер, Марк Бевір, Авіезер Такер, Джуліан Рис
тощо. Історичний аналіз розвитку уявлень щодо методів пояснення і розуміння у
філософії XIX–XXI ст., здійснений у першому розділі роботи, та теоретичний
аналіз їх використання у постаналітичній філософії історії, здійснений у другому
розділі («Теоретичне осмислення методів пояснення і розуміння в постаналітичній
філософії історичного пізнання»), дають можливість побачити, як відповідні
поняття спочатку стали ключовими моментами методологічної поляризації
позитивістської та герменевтичної ліній філософування, а згодом – у
постаналітичної філософії історії – втрачають звичне протиставлення і стають
двома взаємопов’язаними та взаємодоповнюючими елементами історичної
рефлексії. Постаналітична філософія демонструє подолання розколу між
поясненням і розумінням, поєднуючи ці методи, а отже і напрацювання аналітичної
та континентальної філософії.
В теоретичному плані, як з’ясовано у другому розділі роботи, пояснення
постає для постаналітичної філософії історії як виразник історичної каузальності,
яка перевіряється через історичні контрфактичності (загальний рівень аналізу), або
ж як некаузальне (довільне) поєднання ідей та каузальна реконструкція життя на тлі
цих ідей (індивідуальний рівень). Теоретичний аспект розуміння полягає для
постаналітичної філософії історії в тому, що цей метод або дозволяє схопити
загальний хід історії за лаштунками певних історичних каузальних зв’язків
5
(загальний рівень аналізу), або ж історизує предмет дослідження як через предмет,
так і через його контекст (індивідуальний рівень).
В роботі також набули подальшого розвитку філософсько-методологічні
настанови постаналітичної філософії історії, які реалізуються передовсім у таких
різновидах історичних розвідок, як контрфактична історія (історія того, що могло
статися), інтелектуальна історія й історія ідей, а також інтелектуальна біографія.
Можливість застосування цих настанов була продемонстрована у третьому розділі
(«Постаналітична модель пояснення і розуміння у філософії історичного пізнання:
прикладне застосування») шляхом аналізу двох історичних прикладів, обраних
автором, а саме: 1) Чорнобильської катастрофи 1986 р. – за допомогою
контрфактичних припущень; 2) ідейної еволюції раннього Дмитра Донцова (1883–
1973) – з використанням постаналітичних підходів в інтелектуальній історії та
біографістиці. Застосування методу розуміння в обох прикладах полягає у
формулюванні певних узагальнень, висновків на основі множини каузальних
пояснень, а також з урахуванням контекстів для розкриття і подальшого розвитку
каузальних та некаузальних пояснень щодо предмета дослідження.
Отже, в усіх трьох аспектах методи пояснення і розуміння в постаналітичній
філософії історії передбачають не лише баланс чи просте сполучення двох методів,
а і їхню тісну взаємодію та взаємозалежність. Цей та інші результати дослідження
мають як теоретичну, так і практичну користь, адже можуть знайти застосування як
у подальших філософсько-історичних розвідках чи дослідженнях щодо пояснення
та розуміння, так і у практиці викладання різноманітних навчальних дисциплін з
філософії історії, історії філософії, сучасної філософії тощо.
Ключові слова: аналітична філософія, англомовна філософія, вплив, жанри
історіографії філософії, інтелектуал, інтелектуальна історія, історія філософії,
континентальна філософія, позитивізм, постаналітична філософія, пояснення,
розуміння, сучасна філософія, філософія історії, філософія. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ........................................................................................................................ 15
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МЕТОДОЛОГІЗАЦІЇ ПОНЯТЬ
ПОЯСНЕННЯ І РОЗУМІННЯ ................................................................................... 33
1.1. Позафілософські джерела і філософська концептуалізація понять пояснення
і розуміння .............................................................................................................. 33
1.1.1. Етимологія та значення понять пояснення і розуміння ............................ 35
1.1.2. Робоча типологія понять пояснення і розуміння у філософському
застосуванні .......................................................................................................... 41
1.2. Філософські джерела методологізації понять пояснення і розуміння .......... 45
1.2.1. Методологізація поняття пояснення в позитивізмі О. Конта ................... 46
1.2.2. Методологізація поняття розуміння в «істориці» Ґ. Дройзена ................. 49
1.2.3. Герменевтично-позитивістська полярність методів пояснення і розуміння
............................................................................................................................... 54
1.3. Методи пояснення і розуміння в новітній англомовній філософії науки
(природознавства) та філософії історичного пізнання ......................................... 56
1.3.1. Методи пояснення і розуміння в філософії науки (природознавства) ..... 57
1.3.2. Методи пояснення і розуміння в філософії історичного пізнання .......... 66
1.3.3. Різновиди новітньої англомовної філософії.............................................. 74
Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 79
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ МЕТОДІВ ПОЯСНЕННЯ І
РОЗУМІННЯ В ПОСТАНАЛІТИЧНІЙ ФІЛОСОФІЇ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ
..................................................................................................................................... 82
2.1. Філософія історії як філософія історичного процесу та як філософія
історичного пізнання .............................................................................................. 82
2.2. Застосування методів пояснення і розуміння на загальному рівні у
методології контрфактичної історії ..................................................................... 103
2.2.1. Осмислення філософських та історичних контрфактичностей ............. 105
2.2.2. Порівняльний аналіз Веберової та Дройзенової методологічних настанов
стосовно пояснення і розуміння ........................................................................ 112
13
2.2.3. Сумісність історичного розуміння та історичних контрфактичностей . 115
2.2.4. Взаємодія пояснення і розуміння на загальному рівні ........................... 121
2.3. Застосування методів пояснення і розуміння на індивідуальному рівні у
методології інтелектуальної історії та біографії ................................................. 123
2.3.1. Пояснення і розуміння у методології інтелектуальної історії ................ 123
2.3.2. Пояснення і розуміння у логіці історії ідей Марка Бевіра ..................... 130
2.3.3. Пояснення і розуміння в методології біографічних досліджень............ 132
2.3.4. Взаємодія пояснення і розуміння на індивідуальному рівні .................. 139
Висновки до розділу 2 .......................................................................................... 140
РОЗДІЛ 3. ПОСТАНАЛІТИЧНА МОДЕЛЬ ПОЯСНЕННЯ І РОЗУМІННЯ У
ФІЛОСОФІЇ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ: ПРИКЛАДНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ... 144
3.1. Прикладний аспект постаналітичної філософії історичного пізнання ....... 145
3.2. Контрфактична історія Чорнобильської катастрофи як приклад застосування
методів пояснення і розуміння на загальному рівні ........................................... 149
3.2.1. Застосування методу пояснення. Чи була Чорнобильська катастрофа
неминучою? ........................................................................................................ 150
3.2.2. Застосування методу розуміння. Людський фактор у Чорнобильській
катастрофі ........................................................................................................... 160
3.2.3. Методологічні висновки щодо пояснення і розуміння Чорнобильської
катастрофи .......................................................................................................... 164
3.3. Інтелектуальна біографія раннього Дмитра Донцова як приклад застосування
методів пояснення і розуміння на індивідуальному рівні .................................. 167
3.3.1. Загальний контекст життя і творчості Дмитра Донцова ........................ 167
3.3.2. Інтелектуальна біографія раннього Дмитра Донцова: між соціалізмом і
націоналізмом ..................................................................................................... 172
3.3.3. Застосування методів пояснення і розуміння на прикладі життя та
еволюції поглядів Дмитра Донцова: контрфактичності та інтелектуальна історія
............................................................................................................................. 181
3.3.4. Методологічні висновки щодо застосування пояснення і розуміння для
аналізу інтелектуальної біографії раннього Дмитра Донцова ......................... 189
14
Висновки до розділу 3 .......................................................................................... 190
ВИСНОВКИ ............................................................................................................. 193
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................................. 199
ДОДАТКИ ................................................................................................................. 216
|
|
|
