|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
19.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
19.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2 МБ)
|
|
| Опис: |
Баюк В. Г. Становлення та еволюція археологічних досліджень
Луцька та його околиць. Кваліфікаційна робота на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 - історія України. Волинський національний
університет імені Лесі Українки. Луцьк, 2023 р.
Дисертація є результатом комплексного науково-історичного
дослідження становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька, міста
яке впродовж тривалого часу було центром унікального історикогеографічного регіону – Волині. Це призвело до формування тут чималої
кількості оборонних, культових та господарських об’єктів, які з позиції
сучасного комплексного підходу до історичного пізнання розпочинають
досліджуватися лише з початку ХХ ст. А між тим, Волинь загалом і Луцьк,
зокрема, це особливий регіон, як з географічної точки зору, так і з позиції
внутрішніх історичних характеристик, які притаманні цьому прикордонному
краю. Взаємовплив та взаємопроникнення культур у досліджуваному регіоні
був величезним як із найдавніших часів, так і у період середньовіччя, адже тут
перетиналися протослов’янська, давньоруська, польська та литовська
культури, накладалися елементи західноєвропейської цивілізації і східних
народів. У наступні століття Луцьк продовжує, наче губка, вбирати у себе усе
нові і нові елементи найширшого спектру матеріальної культури, усе тісніше
вплітаючись у регіональні та міжнародні контакти. Саме тому вивчення
становлення та розвитку археологічних досліджень Луцька вимагає від
дослідника аналізу величезного комплексу чинників та особливостей цього
процесу. І оскільки, у сучасній українській історіографії такого дослідження
не існує, актуальність та наукова новизна теми є беззаперечними.
Структура і обсяг дисертаційної роботи обумовлені її предметом,
метою та завданнями. Дисертація побудована за прoблемно-хрoнологічним
2
принципом і складається із вступу, чотирьох розділів, поділених на 11
підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що складає 340 позицій,
додатків (окремим томом). Обсяг тексту дисертації складає 216 сторінок,
загальний обсяг 268 сторінки (з посторінковими посиланнями).
Мета дослідження - комплексно та об’єктивно дослідити етапи
становлення та еволюцію археологічних досліджень Луцька та його околиць.
Об’єктом у дисертації виступають археологічні дослідження.
Предметом дослідження є етапи становлення та розвитку
археологічних досліджень Луцька та його околиць.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що це перше
комплексне дослідження становлення та еволюції археологічних досліджень
Луцька та його околиць у період із найдавніших часів і до сучасних днів.
У результаті здійсненого наукового пошуку отримані такі нові
результати:
вперше:
- систематизовано усю наявну історіографію, яка відтворює процес
археологічних досліджень Луцька та його околиць;
- сформульовано і обґрунтовано понятійний апарат дослідження;
- здійснено порівняльний аналіз археологічних розвідок, що на різних
історичних етапах проходили у місті та в його околицях, визначено їх
особливості;
- вперше введено в науковий обіг результати власних археологічних
досліджень міста Луцька та його околиць;
отримали подальший розвиток:
- розроблення історіографічної та джерельної бази проблеми;
- власні археологічні дослідження як метод історичного пізнання;
- систематизовано археологічну колекцію фондів Державного історикокультурного заповідника у місті Луцьку як місце зберігання та
опрацювання матеріалів досліджень.
3
Перший розділ «Історіографія та джерельна база досліджень»
присвячено аналізу історіографії і джерельної бази дисертації. Історіографію
розділено на три умовні групи: перша – це праці узагальнюючого характеру, у
яких досліджувана у дисертації наукова проблема, не розглядається, але їхній
характер дозволяє скласти цілісну картину історичного процесу, яка є
необхідною для розуміння характеру процесів, що відбувалися в суспільнополітичному, науковому та культурному просторі Луцька та Волині загалом;
друга група історіографії – це роботи, які стосуються саме археологічних
досліджень, але їхня географія та хронологічний діапазон є значно ширшими,
аніж передбачає представлена дисертація. Третя група, – це наукові праці, що
мають безпосередній зв’язок із темою дисертації, розкриваючи її окремі
аспекти, деталі, тощо. Саме третя група історіографії стала найважливішою
для проведеного наукового дослідження.
Джерельна база, використана для написання дисертації є, доволі,
широкою, різноплановою та інформаційно насиченою, що дозволило
документально підсилити аналітичні висновки стосовно особливостей
становлення і розвитку археологічних досліджень Луцька. Археологічні
джерела, опубліковані документальні матеріали у сумі складали широку
джерельну базу дисертації.
У другому розділі «Етапи археологічних досліджень Луцька»
прослідковано та виокремлено основні етапи різнопланових археологічних
досліджень, які проводилися у Луцьку від середини ХІХ ст. до сьогодення. За
основу взято хронологічний принцип, усі дослідження розділені за періодами
входження Луцька до різних держав: Російської імперії, Польської держави та
Радянського союзу, особлива увага приділена науковим археологічним
дослідженням після здобуття Україною Незалежності.
Третій розділ дисертації «Археологічні дослідження поселенської
структури Луцького мікрорегіону» присвячено аналізу проведених
досліджень найближчої до міста поселенської округи: опорних городищ та
4
відкритих селищ, які були невід’ємними складовими частинами Луцької
поселенської агломерації.
Четвертий розділ «Археологічна реконструкція Луцька ХІІ-ХVІ ст.»
характеризує чинники трансформації Луцька як класичного феодального міста
та на основі археологічних джерел характеризує його функціональну
забудову, матеріальну культуру та міжнародні зв’язки.
Заключними компонентами дисертації є «Висновки», «Список
використаних джерел» та «Додатки». У «Висновках» сформульовано
загальні підсумки здійсненого дослідження, дано відповіді на завдання, які
визначалися дисертантом.
До «Списку використаних джерел» увійшли різноманітні типи
історичних джерел: архівні документи, звіти польові щоденники
археологічних розкопок, що у різний час проводилися у Луцьку, а також
наукові статті та монографії, які прямо чи опосередковано стосуються
досліджуваної проблеми. Усі ці матеріали склали основу для проведення
дослідження.
Розділ «Додатки» покликаний доповнити та проілюструвати текст
дисертації конкретними матеріалами, здобутими внаслідок проведення
наукових досліджень. Сюди включено матеріали наукових археологічних
звітів як минулих років так і, особливо, матеріали дисертанта, здобуті ним під
час проведення власних стаціонарних археологічних досліджень та аналізу їх
результатів.
На основі власних досліджень автором розроблено частину чинного
Історико-архітектурного опорного плану міста Луцька стосовно територій
пам’яток міста та їх охоронних зон, затвердженого наказом МКІП України.
Сформульовані наукові положення та аналітичні висновки можуть бути
використані у наступних сферах:
- при розробці проєктної документації на реставрацію чи ремонт території
і об’єктів історико-культурної спадщини Луцька;
5
- науково-дослідницькій для поглиблення знань та у загальних працях з
історії України та країн і народів, які перебували на цих теренах у період
Середньовіччя та Нового часу;
- матеріали дисертації та її висновки можуть бути використані для
переекспозиції Музею археології Волинського національного
університету імені Лесі Українки, історико-культурного заповідника у
місті Луцьку, та організацій екскурсій;
- при читанні загальних курсів і спецкурсів у вищих навчальних закладах
на історичних спеціальностях, а також у краєзнавчих студіях.
Ключові слова: Луцьк, археологічні розкопки, археологічні пам’ятки,
Луцький Верхній та Окольний замки, Волинь, Луцький мікрорегіон,
поселенська структура. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП…………………………………………………………………… 14
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………………………… 20
1.1.Стан наукової розробки проблеми…………………………………… 20
1.2. Джерельна база………………………………………………………... 42
РОЗДІЛ ІІ. ЕТАПИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ЛУЦЬКА 49
2.1. Початки археологічного вивчення Луцька………………………… 49
2.2. Наукові археологічні роботи радянського періоду…………………. 72
2.3. Новітні комплексні архітектурно-археологічні дослідження……… 91
РОЗДІЛ ІІІ. АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОСЕЛЕНСЬКОЇ
СТРУКТУРИ ЛУЦЬКОГО МІКРОРЕГІОНУ…… 117
3.1. Вивчення поселень Х – ХІІ ст. у басейні річки Стир……..………. 117
3.2. Археологічні дослідження окремих городищ…………….………… 138
3.3. Поселенська округа Луцька за археологічними даними…………… 167
РОЗДІЛ ІV. АРХЕОЛОГІЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ЛУЦЬКА ХІІ–
ХVІ СТ………………………………………………… 179
4.1. Чинники становлення Луцька як феодального міста ХІІ-ХІV ст… 179
4.2. Функціональна забудова міста у ХІV-ХVІ ст……………………… 190
4.3. Археологічні пам’ятки маєтностей Луцького замку………………. 210
ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 227
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………… 230
ДОДАТКИ (окремий том)….…………………………………………… 263
|
|
|
