Сергій Багро » Поняття вітчизни в козацькій політичній риториці (друга половина XVII – початок XVIII ст.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Поняття вітчизни в козацькій політичній риториці (друга половина XVII – початок XVIII ст.)
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
15.06.2019 |
|
| Твір змінено: |
15.06.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.8 МБ)
|
|
| Опис: |
Багро С. О. Поняття вітчизни в козацькій політичній риториці
(друга половина XVII – початок XVIII ст.). – На правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
зі спеціальності 07.00.01 – історія України. – Київський університет імені
Бориса Грінченка. – Київ, 2019.
Дослідження присвячене функціонуванню поняття вітчизни в козацькій
політичній риториці другої половини XVII – початку XVIII ст. Для прямої
вказівки на нього представники Війська Запорозького могли використовувати
не тільки руські, але й польські, латинські та церковнослов’янські лексеми.
Поняття нерідко виконувало роль спільного ціннісного орієнтира для усієї
козацької спільноти України або Малоросії. У метафоричному вимірі взаємини
із батьківщиною уподібнювалися до стосунків дітей з їхньою матір’ю. Після
виступу Богдана Хмельницького Військо Запорозьке значно розширило власну
представницьку позицію, проте практика називати вітчизною Річ Посполиту
довгий час лишалася актуальною. Розірвання відповідних конотацій відбулося
поступово на тлі оцінки козацькими очільниками зовнішніх політичних
пропозицій з точки зору їхньої користі для інтересів власної спільноти.
Популярність поняття вітчизни була результатом розчарування у протекторах і
розуміння небезпеки поділу України по Дніпру згідно з Андрусівським
договором. Турбота про свою батьківщину стала для гетьманів та претендентів
на булаву важливим пунктом в обґрунтуванні перед козацьким загалом
власних політичних починань.
Ключові слова: поняття, вітчизна, спадщина, Україна, Малоросія,
Військо Запорозьке, народ, козацька спільнота. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
8
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………….…………10-13
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ……………………….……………..……………………14-34
1.1. Історіографія………………………………………………….................14-21
1.2. Джерельна база…………………………………………..……………...21-29
1.3. Методологія дослідження………………………………………………30-34
РОЗДІЛ 2. СПОСОБИ ПОЗНАЧЕННЯ І ПОЛЕ ВИКОРИСТАННЯ
ПОНЯТТЯ БАТЬКІВЩИНИ……………………………………………..35-79
2.1. Лексичне вираження…………………………………………………....35-42
2.2. Ціннісний орієнтир……………………………………………………..42-60
2.3. Об'єкт козацької вітчизни……………………………………..……….60-70
2.4. Родинна метафора поняття………………………………………….…70-79
РОЗДІЛ 3. ПОШИРЕННЯ УЯВЛЕНЬ ПРО САМОДОСТАТНІСТЬ
КОЗАЦЬКОЇ ВІТЧИЗНИ…………..…………………………..................80-126
3.1. Виокремлення козацьких земель у річпосполитському просторі ......80-91
3.2. Зображення Русі-України у зверненнях до московської сторони.......91-97
3.3. Повернення Війська Запорозького до Речі Посполитої………………97-114
3.4. Поєднання апеляцій про козацьку вітчизну з ідеєю вірності
царю…………………………………………………………………………114-125
РОЗДІЛ 4. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ БАТЬКІВЩИНИ……...126-192
4.1. Актуалізація звернень до цінностей козацької спільноти в контексті
загрози поділу України ..……………..……..…………...………………....126-135
4.2. Заклики козацьких очільників до возз’єднання на тлі міжусобного
протистояння у Війську Запорозькому..…………………………………135-152
4.3. Посилення риторичної позиції прихильників московського політичного
вектора…………………………….……………………………………..…152-165
4.4. Відображення поняття батьківщини в боротьбі між промосковською та
проосманською пропозиціями у Війську Запорозькому..……………….165-177 4.5. Протиставлення турботи про власну вітчизну необхідності збереження
вірності протектору…………………….………………………………….177-192
ВИСНОВКИ………………………………………………………………193-198
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ……….199-228
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
