Іван Багряний » Людина біжить над прірвою
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Людина біжить над прірвою
Роман
|
|
|
Написано: |
1949 року |
|
Розділ: |
Художня |
|
Твір додано: |
12.10.2007 |
|
Твір змінено: |
08.12.2012 |
|
Завантажити: |
djvu
(8.1 МБ)
fb2.zip
(481.3 КБ)
pdf
див.
(18 МБ)
rtf
див.
(3.1 МБ)
rtf.zip
(728.3 КБ)
txt
див.
(1.1 МБ)
txt.zip
(326.9 КБ)
|
|
Опис: |
У вступному слові «Невгасна віра в людину» до редагованого ним видання цього твору Василь Гришко обгрунтує домінуючу тему-ідею доробку І. Багряного — «тріумф людської гідності на іспиті людини в межовій ситуації боротьби й страждань серед нелюдськості підневільної дійсності», а всі його романи визначить як «твори про позитивного героя в негативній дійсності, про героя в справжньому розумінні героїчного, як велично-людського протиставлення силам пануючого зла».
Людиною, яка біжить над прірвою, йде «по лінії найбільшого опору», в цьому романі виступає знову молодий українець Максим Колот, який у воєнний 1943 рік опиняється між життям і смертю, тобто між двома смертями, між двома воюючими арміями. Ці фронти — фашистський і радянський — мовби сталеві лещата, захоплюють у своє немилосердно стискуюче коло піщинку на полі жорстокої історії, намагаючись її стерти з лиця життя, а вона підхоплюється, зривається силою своєї віри в незнищенність свого маленького, але власного «я» і перемагає. Бо сповідує витворений нею самою псалом одвічному сенсові людського життя на землі: «Я буду вмирати, та, поки маю дихання в мені, я буду змагатись і буду квапитись хапати іскри сонця, відбитого в людських очах, я буду з тугою вчитись тайни самому запалювати їх, шукаючи в тих,іскрах дороги з чорної прірви в безсмертя…».
----
08.12.2012 додано djvu файл видання:
Багряний Іван Павлович. Людина біжить над прірвою: для ст. шк. віку — К. : Школа, 2009. — 320с. — (Серія Шкільна хрестоматія). — Бібліогр.: с. 319. — ISBN 978-966-339-840-2 |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|